Справа № 755/14400/25
1-кп/755/1453/25
"14" серпня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22025101110000686 від 05.06.2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
24.08.1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 року вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.
Відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Згідно із ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Україна є унітарною державою. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Всупереч вказаним нормам національного та міжнародного гуманітарного права, президент рф путін та інші представники влади рф, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст.2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй від 09.12.1981 №36/103, від 16.12.1970 №2734 (ХХV) від 21.12.1965 №2131 (ХХ), від 14.12.1974 №3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв'язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, та віддали відповідні накази на вторгнення підрозділів зс рф на територію України з метою її незаконного збройного захоплення та подальшої військової окупації.
Згідно преамбули Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» збройна агресія рф розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств рф, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України, рф чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань рф, що складаються з регулярних з'єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони рф, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам рф, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих рф, а також за допомогою окупаційної адміністрації рф, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні рф самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.
24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на цей час.
Так, у невстановлений час, але не пізніше 01 серпня 2022 року, ОСОБА_3 з метою обміну інформацією з необмеженою кількістю осіб зареєструвався у загальнодоступному месенджері «Telegram» з мобільного номеру: НОМЕР_1 , під загальнодоступним обліковим записом мовою оригіналу - « ОСОБА_5 », аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
У подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 01 серпня 2022 року, у громадянина України ОСОБА_3 , будучи обізнаним із розпочатою рф військовою агресією проти України, розпочатої у 2014 році, виник злочинний умисел, направлений на поширення у месенджері «Telegram» коментарю до публікації, який у свою чергу містить виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році.
Надалі, о 12 годині 22 хвилин 01 серпня 2022 року ОСОБА_3 , за невстановлених обставин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, з політичних та ідеологічних мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а також, що зі змістом коментаря до публікації, який він розміщує у месенджері «Telegram», може ознайомитись необмежена кількість осіб, за власною ініціативою, з метою виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, опублікував коментар з використанням власного облікового запису під ім'ям мовою оригіналу - « ОСОБА_5 », аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 », зареєстрованого з власного мобільного номеру: НОМЕР_1 у «Telegram»-каналі з назвою мовою оригіналу - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », до публікації зі змістом мовою оригіналу: «Сегодня пришло время вновь освобождать русские города, основанные русскими людьми: Киев, Чернигов, Полтава, Одесса, Днепропетровск, Харьков , Запорожье, Луцк - глава днр ОСОБА_7 », а саме коментар наступного змісту мовою оригіналу: «Как мы этого ждём! Свободу Киеву!!!»
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у тексті коментаря мовою оригіналу - «Как мы этого ждём! Свободу Киеву!!!» користувача мовою оригіналу - « ОСОБА_5 », аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 », містить виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, та окупації частини її території, що на лінгвістичному рівні виражене в завуальованій формі у заклику-гаслі «Свободу Киеву!!!», який імплікує ідею доцільності/необхідності ведення розпочатої рф збройної агресії як такої, що спрямована на звільнення території України від всього українського і повернення її в зону політичного впливу росії.
Розміщення коментаря до вказаної публікації - мовою оригіналу «Как мы этого ждём! Свободу Киеву!!!», викладеного, опублікованого та поширеного ОСОБА_3 у «Telegram» - каналі з назвою мовою оригіналу - « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_4 », який нараховую 389 учасників, з використанням власного облікового запису під ім'ям мовою оригіналу - « ОСОБА_5 », аккаунт « ІНФОРМАЦІЯ_2 », у яких міститься інформація щодо виправдовування збройної агресії рф проти України, розпочатої у 2014 році, є поширенням матеріалів відповідного змісту.
Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та показав, що він дійсно зареєструвався у месенджері «Telegram» зі свого мобільного номеру: НОМЕР_1 , під обліковим записом « ОСОБА_5 », у подальшому, будучи обізнаним із розпочатою рф військовою агресією проти України, розпочатої у 2014 році, о 12 годині 22 хвилин 01 серпня 2022 року, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , з власних політичних мотивів, з використанням свого акаунту у «Telegram»-каналі під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » до публікації зі змістом: «Сегодня пришло время вновь освобождать русские города, основанные русскими людьми: Киев, Чернигов, Полтава, Одесса, Днепропетровск, Харьков , Запорожье, Луцк - глава днр Пушилин» опублікував коментар «Как мы этого ждём! Свободу Киеву!!!», з метою виправдовування збройної агресії рф.
Таким чином, показання ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутність сумніву щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорювалися.
При ухваленні вироку відносно обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає за необхідне відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_3 у поширенні матеріалів, які містять виправдовування збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, особу обвинуваченого, який офіційно не працює, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує його вік та стан здоров'я.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, не встановлено.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а тому суд вважає за доцільне призначити йому покарання у межах санкції ч. 2 ст. 436-2 КК України у виді обмеження волі без конфіскації майна.
Крім того, з урахуванням обставин справи, наявності обставини, що пом'якшує покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на обвинуваченого обов'язки, визначені ст. 76 КК України. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Крім того, підлягає вирішенню питання щодо майна, на яке накладено арешт. Процесуальні витрати необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України. У порядку ст. 100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів. Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 436-2 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 10 602 гривень 00 копійок за проведення судової експертизи № 5394/25-36.1 від 19.06.2025 року.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 22.07.2025 року, на мобільний телефон «Redmi 9A», IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім карткою НОМЕР_1 , скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме мобільний телефон «Redmi 9A», IMEI: НОМЕР_2 , IMEI 2: НОМЕР_3 , з сім карткою НОМЕР_1 , повернути власнику ОСОБА_3 .
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасникам кримінального провадження роз'яснюється право звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, учасниками в якому вони були.
Суддя: