Номер провадження 1-кс/754/2799/25
Справа № 754/13137/25
Іменем України
14 серпня 2025 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , розглянувши скаргу захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА», на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві, що полягає у нерозгляді клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України, -
До слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 13.08.2025 року надійшла скарга захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА», на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві, що полягає у нерозгляді клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 284 КПК України.
В скарзі вказує, що 23.07.2025 року до Деснянського УП ГУНП в м. Києві надійшло його клопотання про закриття кримінального провадження. Однак на день звернення зі скаргою до суду органом досудового розслідування клопотання розглянуто не було, жодної відповіді йому не надано. У зв'язку з зазначеним просить розглянути заяву ПП «ВИГУРА» щодо прийняття рішення про закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР 31.01.2022 року за №42022102030000038 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України.
Щодо пропущеного строку на звернення зі скаргою зазначає, що суть його питання не змінна, а наразі відповіді на скаргу немає, з метою її розгляду та отримання відповіді, просить поновити строк на оскарження.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу, приходить до висновку про необхідність повернення скарги, за наступних підстав.
Так, вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст. 303 КПК України.
Відповідно до ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Статтею 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Зі змісту скарги вбачається, що від захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА», 23.07.2025 року Деснянським УП ГУНП у м. Києві було отримано клопотання про закриття кримінального провадження, що підтверджується роздруківкою трекінгу з сайту «Укрпошта».
У подальшому, лише 13.08.2025 року захисником ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА», складено, підписано та подано скаргу до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва на бездіяльність слідчого, яка полягає у нерозгляді його клопотання.
Відповідно до ч.1 ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Отже, наведені норми безальтернативно зобов'язують слідчого упродовж не більше трьох днів з моменту подання клопотання розглянути його і задовольнити, за наявності відповідних підстав, або у цей же строк надати аргументовану відмову.
Зазначені положення законодавства є чіткими і зрозумілими, доведені до відома заявника у встановленому порядку, а наслідки їх недотримання є цілком передбачуваними.
Однією з головних засад кримінального судочинства є розумність строків. Так, відповідно до ч.1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Отже, про вчинення бездіяльності органом досудового розслідування, яка полягає у нерозгляді клопотання захисника ОСОБА_2 про закриття кримінального правопорушення, він повинен був дізнатися до 24.00 години 28.07.2025 року (неотримання відповіді за наслідками розгляду клопотання та з урахуванням того, що 26 та 27 липня 2025 року були вихідними днями). Таким чином, останнім днем звернення зі скаргою до слідчого судді є 07.08.2025 року.
Разом з тим, захисник ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА», до слідчого судді звернувся 13.08.2025 року, тобто поза межами 10-ти денного строку.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Так, главою 26 КПК України передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Але, на відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.
Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави.
Згідно з п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Поновлення процесуального строку за ст. 117 КПК України здійснюється, якщо він пропущений із поважних причин.
Захисник ОСОБА_2 порушує питання про поновлення строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування, однак не наводить жодних поважних причин пропуску такого строку, а також не зазначає об'єктивно непереборних обставин, які завадили йому вчасно, тобто до 07.08.2025, звернутися зі скаргою.
Очевидним є те, що направляючи до органу досудового розслідування клопотання про закриття кримінального провадження, особа є заінтересованою у якнайшвидшому розгляді такого клопотання, а тому, безумовно, повинна цікавитися ходом розгляду свого клопотання, яке має бути здійснений у відведені законодавцем строки.
Підстави пропуску строку на оскарження бездіяльності слідчого можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, подання такої скарги.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення скарги захисника ОСОБА_2 на підставі п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, оскільки слідчим суддею не вбачається підстав для поновлення пропущеного строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб органу досудового розслідування.
Положеннями ч.7 ст. 304 КПК України передбачено, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя
Відмовити захиснику ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА» у поновленні строку на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві.
Скаргу захисника ОСОБА_2 , який діє в інтересах ПП «ВИГУРА» на бездіяльність уповноважених осіб Деснянського УП ГУНП в м. Києві, що полягає у нерозгляді клопотання про закриття кримінального провадження, повернути особі, яка подала скаргу.
Копію ухвали про повернення скарги невідкладно надіслати особі, яка її подала, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити особі, яка подала скаргу, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: ОСОБА_1