Номер провадження 1-кс/754/2744/25
Справа № 754/12569/25
Іменем України
14 серпня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення на підставі його заяви від 29.07.2025 року,
В провадження судді Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від участі у розгляді скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення на підставі його заяви від 29.07.2025 року.
Заява обґрунтовується тим, що суддя ОСОБА_4 не може гарантувати свою безсторонність, в тому числі, у цій справі, з огляду на наявність особистого конфлікту між суддею та стороною скаржника. Обґрунтовуючи наведене, зазначає, що він звернувся до Вищої ради правосуддя із дисциплінарною скаргою від 22.05.2025 про притягнення судді ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з кричущими порушеннями закону та людських прав в іншій справі. Вказана обставина породжує конфлікт особистого характеру між суддею та стороною скаржника. Суддя ОСОБА_4 апріорі не може гарантувати свою безсторонність у справі з точки зору об'єктивного критерію, як його інтерпретує ЄСПЛ. Більш того, суддя буде діяти з мотивів помсти або інших мотивів неприязного характеру по відношенню як до адвоката, так і до його клієнта ОСОБА_5 . Більш того, в Україні існує судова практика, відповідно до якої наявність особистого конфлікту між суддею та учасником процесу є підставою для відводу (самовідводу) судді/колегії суддів. За наведених обставин просить відвести суддю Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду його скарги.
Заявник ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча був завчасно повідомленим про час, день та місце розгляду справи. Жодних заяв та клопотань щодо відкладення судового розгляду на подавав.
Особа, якій заявлено відвід, - суддя ОСОБА_4 та прокурор в судове засідання не з'явились, належним чином були повідомлені.
Суддею з урахуванням положень ст. 81 КПК України, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності осіб, які не з'явилися.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.
Вивчивши заяву про відвід, суддя дійшов до такого висновку.
Обґрунтування позиції суду.
Відповідно до частини 1 статті 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений частиною 1 статті 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Крім того, в частині 1 статті 76 КПК визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, крім випадків перегляду ним в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, яка була постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
Частиною 1 статті 80 КПК визначено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Тобто неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до частини 5 статті 80 КПК повинен бути вмотивованим.
Також згідно із частиною 5 статті 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі- ЄСПЛ).
Зокрема в пункті 104 рішення ЄСПЛ у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Аналогічно в пункті 66 рішення ЄСПЛ у справі «Бочан проти України» (заява №7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів.
В пункті 50 рішення ЄСПЛ в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Отже, для вирішення питання щодо відводу судді необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника про недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій), що має бути належним чином обґрунтовано.
Заявник у заяві про відвід не посилається на порушення авторозподілу при визначенні слідчого судді ОСОБА_4 , як і не стверджує про недодержання нею об'єктивного критерію при розгляді кримінального провадження. Отже формування суду для розгляду цієї справи (об'єктивний критерій) здійснено у встановлений законом спосіб.
Що стосується суб'єктивного критерію, то, на переконання заявника, суддя ОСОБА_4 не може гарантувати свою безсторонність у розгляді його скарги, оскільки ним у відношенні судді ОСОБА_4 подано до Вищої ради правосуддя дисциплінарну скаргу.
З огляду на наведене суддя звертає увагу, що відповідно до п.2 рішення Ради суддів України від 08 червня 2017 року №34 «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», з урахуванням змін, внесених рішенням Ради суддів України від 01 березня 2019 року №13, наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи. Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи може свідчити про вплив на суд, у разі, коли це здійснюється як тиск на суддю з метою, перешкодити виконанню суддями професійних обов'язків або схилити їх до винесення неправосудного рішення, тощо, що може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 376 Кримінального кодексу України.
Таким чином, само по собі звернення заявника з дисциплінарною скаргою на дії судді до Вищої ради правосуддя не породжує конфлікт інтересів та не є безумовною підставою для відводу такого судді від розгляду справи. В противному випадку інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження судді виключно за одним побажанням учасника кримінального провадження, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього судді, що не відповідає засаді змагальності сторін.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 ..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_4 від розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність прокурора Деснянської окружної прокуратури міста Києва, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення на підставі його заяви від 29.07.2025 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1