ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/16633/23
провадження № 1-кп/753/715/25
"12" серпня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
потерпілої ОСОБА_8 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Усурійськ Приморського краю російської федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Олександрівка Бориспільського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, востаннє: Бориспільським міськрайонним судом Київської області від 07.03.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 30.07.2025 вчастині призначеного покарання та призначено покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
04.07.2023 приблизно о 10-50 год. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували на пішохідній частині мосту між Дарницьким та Дніпровським районами у м. Києві по вул. Харківське шосе, з боку вул. Привокзальної, де в цей час ішла потерпіла ОСОБА_8 . В цей час у ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, з метою особистого протиправного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, розуміючи, що їх дії носять відкритий характер, ОСОБА_9 вступив в злочинну змову з ОСОБА_7 , при цьому розподілили між собою злочинні ролі, відповідно до яких ОСОБА_6 повинен був відкрито заволодіти майном, а ОСОБА_7 - спостерігати за навколишньою обстановкою з метою попередження викриття злочинних дій сторонніми особами.
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_6 підійшов спереду до потерпілої ОСОБА_8 і лівою рукою, шляхом ривка, зірвав з шиї останньої золотий ланцюжок з металу жовтого кольору типу плетіння Картьє Фігаро, 585 проби, загальною вагою цілого виробу 35 грамів та довжиною цілого виробу 55 см, вартість якого складає 54 153 грн.73, та хрестик з металу жовтого кольору, проба 585, вага 5 г, довжина - 5 см, ширина - 3 см, форма хрестика - з розширеними краями, на жовтому золоті була вставка білого золота, на якому було випукле зображення Ісуса з чіткими рисами тіла, вартість якого складає 7736 грн 25 коп. Від ривка ОСОБА_6 , потерпіла ОСОБА_8 впала на землю, внаслідок чого отримала тілесні ушкодження, у вигляді саден на задній поверхні правого ліктьового суглоба, в проекції зовнішньої кісточки правої гомілки, синця на задньо-зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, які не були небезпечними для здоров'я потерпілої. В цей час ОСОБА_7 , згідно розподілених раніше ролей, спостерігав за навколишньою обстановкою з метою попередження викриття злочинних дій сторонніми особами.
У подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд, розподіливши грошові кошти між собою, чим завдали потерпілій ОСОБА_8 матеріальний збиток на суму 61 889 грн. 98 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою вину категорично не визнав, заперечував свою причетність до вчиненого злочину. Підтвердив, що він дійсно 04.07.2023 р. знаходився на межі Дарницького та Дніпровського району разом із обвинуваченим ОСОБА_6 вони ішли у напрямку Дарницького району, у нього випали ключі і він почав шукати їх. ОСОБА_10 почав йому допомагати шукати ключі, в цей час повз них проходила потерпіла, яка сказала, що вони там шукають і що вони наркомани, що їх образило і у ОСОБА_6 з потерпілою виникла словесна сварка. ОСОБА_7 пішов в бік Дарницького району, і нічого в ломбард він не здавав. Ніякої змови між ним і ОСОБА_6 на вчинення грабежу у них не було, він не знав нічого, що ОСОБА_6 буде зривати ланцюжок з потерпілої, ланцюжок він не бачив. ОСОБА_7 вважає, що у матеріалах справи відсутні докази його причетності до вчинення грабежу за попередньою змовою. Просив суд виправдати його.
Обвинувачений ОСОБА_6 також свою вину не визнав та підтвердив, що в той день, як зазначено у обвинувальному акті - 04.07.2023 р. він гуляв з ОСОБА_7 , останній загубив ключі і вони почали шукати їх. Потерпіла, яка йшла повз, першою накинулась на них, у нього склалося таке враження, що вона під дією чогось. Після того, як вони знайшли ключі, пішли далі у своїх справах, грабежу він не вчиняв та ланцюжок не зривав та не давав свідкові, щоб той здав у ломбард його. В той день він був тверезий і не вживав алкоголь. Вважає, що потерпіла могла їх сплутати з іншими хлопцями. Цивільний позов не визнав.
Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що 04.07.2023 р. вона з обвинуваченими зустрілася на мосту біля «Мега Сіті», десь за 20 метрів вона помітила, що вони моніторять її очима, оглянули її сумку, потім десь за метр до неї вони побачили на ній ланцюжок, в цей час ОСОБА_7 пішов попереду неї, а ОСОБА_6 зайшов за спину та почав зривати з неї ланцюжок, при цьому він вдарив її кулаком по голові, після чого вони втікли ОСОБА_6 побіг попереду, а ОСОБА_7 позаду. Потерпіла заначила, що вона добре запам"ятала осіб, які на неї напали, вона їх добре описала на слідчих діях. Ці особи в даний час знаходяться під вартою. На досудовому слідстві було впізнання і вона відразу впізнала ОСОБА_6 ОСОБА_7 був присутній при вчинені злочину, однак вона не знає чи він бачив, як ОСОБА_6 зривав з неї ланцюжок, бо він ішов попереду. Потерпіла вказала, що коли вона зустрілася з обвинуваченими, то ОСОБА_6 зупинився, побачив на ній ланцюжок і вона зрозуміла, що її будуть грабувати, однак думала, що метою буде сумка, а не ланцюжок з хрестиком. ОСОБА_6 схопив її за шию та намотав ланцюжок на шиї так, що вона не могла кричати. Після того як ОСОБА_6 зірвав з неї ланцюжок вони побігли на старе кладовище на вул. Привокзальній. Вона хотіла побігти за ними, однак товариш заборонив це робити і вона викликала поліцію.
На питання сторони захисту - адвоката ОСОБА_5 потерпіла вказала, що ОСОБА_7 ішов попереду приблизно в двох чи трьох метрах від неї і ніяких дій стосовно неї не вчиняв, по його виразу обличчя вона здогадувалася, що він не знав, що буде відбуватися. Після того як побіг ОСОБА_6 , за ним побіг і ОСОБА_7 . Однак вона ніяких претензій до ОСОБА_7 не має. Додала, що в той день вона не чула, щоб вони розмовляли, вперше голоси їх почула у судовому засіданні. Вони ішли разом, а потім разом і побігли.
На питання захисника ОСОБА_4 потерпіла повідомила, що ОСОБА_6 вдарив її по голові лівою рукою, він ішов навпроти неї, на рівні плеча закинув руку на неї. У ОСОБА_7 були окуляри захисні. Зазначила, що вона добре їх запам'ятала. З матеріалів кримінального провадження дізналася, що ланцюжок зірвав ОСОБА_6 , а в ломбард вже здавав ОСОБА_7 .
На питання обвинуваченого ОСОБА_6 потерпіла додала, що він притягнув її назад, затягнув ланцюжок та почав зривати його. Направлення на огляд до лікаря щодо отриманих тілесних ушкоджень вона отримала у поліції через тиждень.
На питання прокурора, потерпіла повідомила, що обвинувачений ОСОБА_7 , ніяких дій не робив, не кричав, щоб зупинити ОСОБА_6 . Цивільний позов підтримала в повному обсязі і просила стягнути завдану шкоду з обвинуваченого ОСОБА_6 .
Заявлений стороною обвинувачення свідок ОСОБА_11 на виклики до суду не з'явився, застосований до нього привід, працівниками поліції не виконано. У зв'язку з чим прокурор відмовився від допиту вказаного свідка.
Також, в порядку ст. 358 КПК України судом досліджені наступні письмові докази, зокрема:
Дані протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, зі змісту якої вбачається, що 04.07.2023 з дотриманням вимог ст. 60, 104, 214 КПК України оперуповноваженим Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 було прийнято усну заяву від ОСОБА_8 , яка зареєстрована у журналі єдиного обліку повідомлень про вчинення кримінальних правопорушень та інших подій Дарницького УП ГУ НП в м. Києві відповідно до якої, 04.07.2023 о 10-55 год. перебуваючи на мосту по вул. Харківське шосе невстановлені особи чоловічої статі відкрито заволоділи золотим ланцюжком, вагою 40 г та хрестиком, який висів на ланцюжку. Вартість викрадених золотих прикрас 2000 доларів США (т.3 а.с.1).
Дані протоколу огляду місця події від 04.07.2023 та ілюстративна таблиця до ОМП по вул. Харківський міст від 04.07.2023 р., відповідно до яких, об'єктом огляду є асфальтна ділянка місцевості, що знаходиться на вул. Харківське шосе в напрямку Дарницької площі прим заїзді на міст, що йде над вул. Дарницьке шосе. Є тротуар, ліворуч бетонний забор, за яким трамвайні колії далі проїзна частина. Праворуч забор, за яким ідуть труби. Обстановка не порушена, сторонніх предметів не виявлено (т.3 а.с. 2-6).
Дані акту про застосування службового собаки, від 04.07.2023, відповідно до якого на обшук та пошук речей, які мали відношення до пригоди на Дарницькому мосту залучено службового собаку. За допомогою собаки було досліджено територію біля Харківського мосту (т.3 а.с.7-9).
Дані, що відображені в протоколі пред'явлення особи для впізнання та фотознімки від 07.07.2023, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_8 , в присутності понятих, було пред'явлено для впізнання фотознімки чотирьох осіб, серед яких потерпіла впізнала особу чоловічої статті, який 04.07.2023 знаходився на мосту, що по вул. Привокзальній у м. Києві, який стояв в стороні під час того як інший чоловік (його знайомий) зірвав ланцюжок, ця особа на фото №3 (а.с.10-11). Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2023 року у протоколі під №3 на фотознімку зображений ОСОБА_7 , фото №1,2 та 4 зображені інші особи, які не мають відношення до кримінального провадження (т.3 а.с.12).
Дані, що відображені в протоколі пред'явлення особи для впізнання та фотознімки від 18.07.2023, відповідно до якого свідок ОСОБА_11 на фото під №3 впізнав особу чоловічої статі, який спільно з іншим чоловіком 05.07.2023 приблизно о 12-00 год. зустріли його і попросили їм допомогти, зокрема повели свідка до ломбарду «Скарбниця», що за адресою: м. Київ,вул. Серафімовича, 11 де він надав свої документи, а чоловік надав ланцюжок для здачі, після чого чоловік та інший чоловік дали йому в якості подяки 200 грн. і пішли у невідомому напрямку (т.3 а.с.13-14). Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2023 року у протоколі під №3 на фотознімку зображений ОСОБА_7 , фото №1,2 та 4 зображені інші особи, які не мають відношення до кримінальної провадження (т.3 а.с.15).
Протокол перегляду відеозапису від 18.07.2023, та додаток до протоколу огляду відеозаписів, відповідно до якого у приміщенні Дарницького УП ГУНП в м. Києві, проведено перегляд відеозаписів з камер спостереження автостоянки «Авто дім», що розташована по вул. Харківське шосе, 19 в м. Києві в період час з 10-45 год. до 11-15 год. 04.07.2023р. На диску наявні два відеофайли. Перший відеозапис довжиною 0,59 хв. Камера виходить на тротуар та проїзну частину. Впродовж усього відеозапису пересуваються автомобілі, які не містять ніякого інтересу, потім на тротуарі зваляється дві особи чоловічої статі, які пересуваються один за одним. Особа №1 одягнений в сорочку темного кольору, джинсові шорти нижче коліна, кросівки світлого кольору, в окулярах. Особа№2 одягнений в штани синього кольору, в правій руці тримає пакет. Ідуть прямо по тротуару. Другий відеозапис довжиною в 50 хв., відеокамера виходить на паркову для автомобілів та тротуар. Впродовж усього відеозапису автомобілі пересуваються, однак ніякого інтересу для розслідування не містять. На 24 сек. на тротуарі з'являється дві особи. Особа №1 одягнений в сорочку темного кольору, джинсові шорти нижче коліна, кросівки світлого кольору, в окулярах. Особа№2 одягнений в штани синього кольору, в правій руці тримає пакет. Особи прямують на міст (т.3 а.с.21-23). Зображені інші особи, які не мають відношення до кримінальної провадження (т.3 а.с.15).
В судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України досліджено відеозапис від 18.07.2023, який повністю відтворює події та обставини, викладені у протоколі від 18.07.2023.
Протокол перегляду відеозапису від 18.07.2023, та додаток до протоколу огляду відеозаписів, відповідно до якого у приміщенні Дарницького УП ГУНП в м. Києві, проведено перегляд відеозапису з камер спостереження від 04.07.2023 за період часу з 10-50 год. до 11-15 год., надану власником приміщення по вул. Харківське шосе, 19 в м. Києві ОСОБА_13 . На диску один відеозапис, довжиною в 38 хв., відеокамера виходить на тротуар та проїзну частину, весь час пересуваються автомобілі, а на 10 сек. відеозапису з'являються дві особи чоловічої статі. Особа №1 одягнений в сорочку темного кольору, джинсові шорти нижче коліна, кросівки світлого кольору, в окулярах. Особа№2 одягнений в штани синього кольору, в правій руці тримає пакет. (т.3 а.с.27-30).
В судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України досліджено відеозапис від 18.07.2023, який повністю відтворює події та обставини, викладені у протоколі від 18.07.2023.
Відповідь генерального директора ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД» ОСОБА_14 від 18.07.2023 р., в якій вона вказує, що громадянин ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у період з 01.01.2022 р. по момент запиту неодноразово звертався за послугами ломбардного відділення ПП «Ай Ті Ломбард» з приводу закладу майна, дев'ять разів по вул. Бумчи, 2 в м. Києві де здавав срібні вироби та 05.07.2023 р. о 12:16:41 год. звертався до ломбарду по вул. Серафімовича, 11 де здавав золотий ланцюг, проба 583, з реактивом деформований, загальною вагою 2,86 г. (т.3 а.с. 32).
Протокол перегляду відеозапису від 18.07.2023, та додаток до протоколу огляду відеозаписів, відповідно до якого у приміщенні Дарницького УП ГУНП в м. Києві, проведено перегляд відеозапису з камер спостереження від 05.07.2023, наданого генеральним директором ПТ «АЙ ТІ ЛОМБАРД» ОСОБА_14 . На диску міститься три відеозаписи. На першому відеозаписі, довжина якого 36 сек. камера фіксує вхід до приміщення ломбарду. О 12:06:36 год. до приміщення заходить особа №1 чоловічої статі, одягнений в сорочку світлого кольору, на голові кепка чорного кольору та особа №2 чоловічої статі, одягнений в шорти світлого кольору, джинсову сорочку синього кольору, кросівки світлого кольору, має окуляри на голові, тримає щось в руках і вони заходять до іншого приміщення. На другому файлі, довжина якого 5 хв., відеокамера фіксує столи з обох сторін, а посередині касова зона. О 12:06:46 год. до приміщення заходять вищевказані дві особи, особа №1 кладе до віконця касової зони предмет, вони очікують. Далі особа №2 передає особі №1 документи, той кладе їх до віконця і вони очікують. При відкритті третього файлу, довжина якого 9 хв. 05 сек., фіксується приміщення, де з обох боків столи, посередині касова зона, о 12:17:23 год. особам передають документи і ручку, які особа №2 підписує та повертає назад, о 12:19:55 год. особам через вікно передають документи та гроші. Після чого особа №1 дає частину грошових коштів особі№2, а ніші забирає собі та вони виходять з приміщення (т.3 а.с.33-39).
В судовому засіданні в порядку ст. 359 КПК України досліджено відеозапис від 18.07.2023, який повністю відтворює події та обставини, викладені у протоколі від 18.07.2023.
Висновок експерта № 04/2/1-300-2023 відносно потерпілої ОСОБА_8 за матеріалами досудового розслідування, внесеного в ЄРДР за № 12023100020002576 від 04.07.2023, відповідно до якого характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень у потерпілої ОСОБА_8 свідчать про те, що вони утворилися від дій (синець - за рахунок удару під кутом, наближеними до прямого; садна - за рахунок ковзання, тертя) тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну, вказаному у постанові, тобто 04.07.2023, не були небезпечними для життя так як у сукупності так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я) (т.3 а.с.42-44).
Висновок експерта №4037/23 від 117.07.2023 за результатами судово-товарознавчої експертизи, відповідно до якого вартість золотого ланцюжка, довжиною 55 см, проба 585, вага 35 г, плетіння Картьє фігаро - 54 153,73 грн., вартість хрестика проба 585, вага 5 г, довжина 5 см, ширина 3 см, форма хрестика з розширеними краями, на жовтому золоті була вставка білого золота, на якому випукле зображення Ісуса з чіткими рисами тіла - 7736, 25 грн., загальна вартість об'єктів - 61889,98 грн. (т.3 а.с.47-51).
Дані, що відображені в протоколі пред'явлення особи для впізнання та фотознімки від 07.07.2023, відповідно до якого потерпілій ОСОБА_8 , в присутності понятих, було пред'явлено для впізнання фотознімки чотирьох осіб, серед яких потерпіла впізнала особу чоловічої статті під №1, який 04.07.2023 р. знаходився на мосту , що біля вул. Привокзальної у м. Києві та зірвав її шиї золотий ланцюжок з хрестиком, перебуваючи з іншим чоловіком , який на момент злочину стояв у стороні (т.3 а.с.70-71). Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.07.2023 року у протоколі під №1 на фотознімку зображений ОСОБА_6 , фото №2, 3 та 4 зображені інші особи, які не мають відношення до кримінальної відповідальності (т.3 а.с.72).
Дані, що відображені в протоколі пред'явлення особи для впізнання та фотознімки від 18.07.2023, відповідно до якого свідку ОСОБА_11 в присутності понятих, було пред'явлено для впізнання фотознімки чотирьох осіб, серед яких він впізнав особу чоловічої статті під №1, який спільно з іншим чоловіком 05.07.2023 р. приблизно о 12-00 год. зустріли його і запропоновували їм допомогти, повели до ломбарду «Скарбниця», що по вул. Серафімовича, 11, де ОСОБА_11 з іншим чоловіком пішов до ломбарду, а інший чоловік лишився чекати на вулиці. Після чого вони дали йому 200 грн. подяки і пішли у невідомому напрямку (т.3 а.с.73-74). Відповідно до довідки до протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.07.2023 року у протоколі під №1 на фотознімку зображений ОСОБА_6 , фото №2, 3 та 4 зображені інші особи, які не мають відношення до кримінальної відповідальності (т.3 а.с.75).
Аналізуючи зазначені вище докази, кожний окремо, відповідно до вимог ст. 85, 86, 94, 98, 99 КПК України, суд вважає, що відомості, які вони містять, є допустимими доказами, оскільки під час досудового розслідування вони отримані в порядку встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Крім того, вони також є належними доказами, оскільки прямо підтверджують існування фактів та обставин, що підлягають доказуванню в цьому кримінальному провадженні, а також інших обставин, які мають значення для цього кримінального провадження та не викликають сумнівів щодо їх достовірності.
Оцінивши безпосередньо досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні інкримінованого злочину доведена поза розумним сумнівом та кваліфікує їх дії за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчинений повторно, в умовах воєнного стану.
Не визнання обвинуваченими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 своєї вини, є його правом на власний розсуд формувати лінію свого захисту. Позицію обвинувачених щодо невизнання ними вини в скоєному, суд розцінює як бажання уникнути відповідальності та покарання за скоєне.
Позиція обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про непричетність до вчинення грабежу потерпілої ОСОБА_8 04.07.2023 р. повністю спростовується протоколом пред'явлення свідку ОСОБА_11 для впізнання осіб, з якими він ходив разом до ломбарду «Скарбниця» та здавав ланцюжок, де свідок впізнав, що особою з якою він безпосередньо заходив до ломбарду, є ОСОБА_7 , а інший який залишився чекати на вулиці є ОСОБА_6 , відеозаписом з ломбарду «Скарбниця», на якому зафіксовано, як свідок ОСОБА_11 та ОСОБА_7 здають до ломбарду золотий ланцюжок і хрестик, речі здавав ОСОБА_11 на свій паспорт, а ОСОБА_7 знаходився поруч, після чого в якості винагороди свідок отримав 200 грн. Показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка з самого початку вказувала, що вона бачила двох молодих чоловіків на мосту по вул. Привокзальній, в подальшому на слідстві вона дізналася, що це ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , які її детально розглядали, і вона їх добре запам'ятала, після чого один пішов попереду неї, а інший позаду і той що ішов позаду, зірвав з неї золотий ланцюжок, при цьому наніс її удар по голові кулаком. В подальшому під час пред'явлення фотознімків для впізнання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , потерпіла впізнала ОСОБА_6 , як особу, який зірвав з її шиї ланцюжок, а ОСОБА_7 , як особу яка ішла попереду неї та не вчиняла щодо неї ніяких дій.
Вказаний документ суд визнає належними і допустимими доказом, оскільки останній відповідає вимогам КПК України, а безпосередньо порушень вимог ст.87, 99 КПК України, судом не встановлено та сторонами не доведено.
Враховуючи зазначені обставини, будь-яких підстав для обмови потерпілою ОСОБА_8 обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні ними грабежу, судом не встановлено.
Доводи потерпілої ОСОБА_8 , що злочин щодо неї було вчинено лише одним ОСОБА_6 суд не приймає до уваги, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими та перевіреними судом доказами, узгодженістю дій обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з самого початку вчинення злочину до здачі викраденого майна до ломбарду. Так, в судовому засіданні потерпіла вказала, що обвинувачені ішли разом, вона їх добре запам'ятала, потім ОСОБА_7 пішов вперед, а ОСОБА_6 залишився позаду і зірвав з неї ланцюжок, після чого вони разом почали втікати у невідомому напрямку. Наступного дня обвинувачені разом знайшли особу - свідка ОСОБА_11 , якого попросили здати до ломбарду викрадені речі на його ж паспорт, а не на свої. Такі дії обвинувачених свідчать про узгодженість та домовленість про роль кожного у вчиненні даного злочину та боязні бути викритими сторонніми особами.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться в п. п. 3, 5 постанови № 10 від 06.11.2009 «Про судову практику в справах про злочини проти власності» грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
З об'єктивної сторони грабіж характеризується відкритим способом викрадення чужого майна, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дій винного, а він, у свою чергу, усвідомлює цю обставину.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю у винної особи прямого умислу на протиправне заволодіння чужим майном і корисливим мотивом. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності - вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.
Відповідно до ч. 2 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення. При цьому домовленість про спільне вчинення кримінального правопорушення заздалегідь означає наявність згоди щодо його вчинення до моменту виконання його об'єктивної сторони.
Такій формі співучасті притаманне таке: а) у вчиненні злочину беруть участь дві чи більше особи, які відповідають вимогам суб'єкта злочину; б) між цими особами ще до початку злочину відбулася змова про спільне його вчинення. Змова про вчинення злочину може відбутися задовго до вчинення злочину чи прямо перед його вчиненням, але до замаху на нього.
Так, як вбачається із пояснень потерпілої ОСОБА_8 з першої хвилини зустрічі з обвинуваченими на мосту по вул. Привокзальній в м. Києві, вона бачила, що вони ішли разом, потім наблизившись до неї, вони «промонітіорили її», тобто детально розглядали, після чого ОСОБА_7 пішов вперед, а ОСОБА_6 залишився позаду, і в свою чергу ОСОБА_6 , розуміючи, що ОСОБА_7 іде попереду і спостерігає за навколишньою обстановкою з метою попередження викриття злочинних дій сторонніми особами, ОСОБА_6 зриває з потерпілої ланцюжок з хрестиком, після чого вони обоє разом починають тікати з місця вчинення злочину. Наступного дня, разом ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ідуть до ломбарду, де свідок ОСОБА_11 на їх прохання здає викрадені речі за своїм паспортом, за що отримує винагороду 200 грн. Вказані дії ОСОБА_7 та ОСОБА_6 свідчать про те, що обвинувачені діяли узгоджено та за попередньо домовленістю.
Доводи захисника ОСОБА_5 , що стороною обвинувачення не надано ніяких доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення грабежу, є безпідставними, оскільки вони суперечать встановленим судом фактичним обставинам та спростовується сукупністю досліджених доказів, які поза розумним сумнівом доводять вину обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану. Позицію сторони захисту суд вважає такою, що направлена на уникнення покарання за скоєне.
Посилання захисника ОСОБА_4 на необхідність перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч.4 ст. 186 КК України на ч.1 ст. 296 КК України суд вважає безпідставним та таким, що також суперечить фактичним обставинам справи та спростовується дослідженими судом доказами, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_15 діями спільно та за попередньою змовою.
У відповідності до ч.3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Дії обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч.4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для здоров'я потерпілого, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.
Згідно ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судом не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України обставини, які обтяжує покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 судом також не встановлено.
Відповідно до абз. 3 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003, досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан тощо.
Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки кримінального правопорушення, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ними злочину, особи обвинувачених, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_6 раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, в тому числі проти власності, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, що свідчать про негативну кримінальну поведінку, ОСОБА_7 раніше не судимий, на спеціальних обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не має постійного місця проживання у м. Києві.
Міра покарання обвинуваченим встановлюється судом з урахуванням повного аналізу досліджених матеріалів справи, з врахуванням позиції державного обвинувачення та доводів сторони захисту, наведених норм кримінального законодавства.
Також з урахуванням наведених обставин, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в межах санкції статті обвинувачення, у вигляді позбавлення волі, яке вони повинні відбувати реально.
Водночас, враховуючи те, що ОСОБА_6 засуджений вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 30.07.2025 р. та призначено покарання у виді 5 року 1 місяців позбавлення волі, суд вважає за необхідне призначити йому остаточне покарання відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 ч.4 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, зарахувавши в рахунок відбуття покарання, відбуте ОСОБА_6 за попереднім вироком, у виді позбавлення волі.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили належить залишити без змін.
Так, потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином у сумі 160 000 грн., виходячи з ринкової вартості викраденого майна на офіційних сайтах, яку вона просила суд стягнути лише з обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вирішуючи питання заявленого потерпілою ОСОБА_8 цивільного позову про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої вчиненням кримінального правопорушення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 128, ч. 1 ст. 129 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Згідно приписів п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
В силу ч. 3 ст. 12, ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України).
Нормою ч. 1 ст. 1166, ч. 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 1 ст. 1190 ЦК України визначено, що особи спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Отже, як встановлено судом спільними неправомірними діями обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 було завдано потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди, яку суд вважає за необхідне стягнути з обвинувачених солідарно в сумі 61 889,98 грн., що підтверджується дослідженими в суді доказами, зокрема, висновком експерта від №4037/23 від 117.07.2023 за результатами судово-товарознавчої експертизи, вартість золотого ланцюжка, який був викрадений у потерпілої ОСОБА_8 , становить 54 153,73 грн., а вартість хрестика - 7736, 25 грн., а всього загальна вартість викраденого оцінена на суму 61 889,98 грн.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності зі ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні підлягають стягненню з обвинувачених у рівних долях.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_7 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі.
ОСОБА_6 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.03.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України, зміненого ухвалою Київського апеляційного суду від 30.07.2025 в частині призначеного покарання,більш суворим покаранням за даним вироком, остаточно ОСОБА_6 призначити покарання у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту фактичного затримання 29.08.2023 року.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту фактичного затримання 27.12.2023 року, зарахувавши у строк відбуття покарання, покарання, відбуте ОСОБА_6 за попереднім вироком.
Запобіжний захід ОСОБА_7 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної сили у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор» - залишити без змін.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з солідарно з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням у розмірі 61 889 (шістдесят одну тисячу вісімсот вісімдесят дев'ять) гривень 98 копійок.
Речові докази: відеозаписи, які містяться на CD-R дисках та долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах справи.
Стягнути з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн. на користь держави в рівних частинах.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя