Справа № 705/4097/25
2/706/718/25
про відкриття провадження у справі
14 серпня 2025 року м. Христинівка
Суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго» (місцезнаходження: вул. Успенська, 17, м. Умань, Черкаська область), третя особа - директор Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго» Струсевич Вікторія Олександрівна (місцезнаходження: вул. Успенська, 17, м. Умань, Черкаська область) про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 09.07.2025 через систему «Електронний суд» звернулась до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго», третя особа: директор Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго» Струсевич Вікторія Олександрівна, в якому просить зобов'язати відповідача забезпечити робоче місце позивача в офісному приміщенні ПП «Центр - монтаж - енерго» та обладнати його відповідно до вимог нормативних документів по охороні праці по категорії персоналу Спеціаліст та стягнути 888 000 гривень моральної шкоди.
У зв'язку із задоволенням самовідводів суддів та неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи, на підставі розпорядження голови Уманського міськрайонного суду Черкаської області № 10 від 30.07.2025, цивільна справа №705/4097/25 в порядку ч. 4 ст. 31 ЦПК України передана до Христинівського районного суду Черкаської області, як найбільш територіально наближеного суду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 головуючою у справі визначена суддя Христинівського районного суду Черкаської області Школьна А.В.
У поданій до суду позовній заяві позивач просить звільнити її від сплати судового збору, посилаючись при цьому на скрутне матеріальне становище та відсутність доходів за попередній календарний рік.
Приписами ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Також положеннями частини 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами.
Згідно практики Європейського суду з прав людини інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави в цивільних спорах, і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland) від 19.06.2001, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі «Княт проти Польщі» (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).
Вимога про сплату судового збору є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» (Shishkov v. Russia) від 20.02.2014, пункт 111).
Приписами частини 3 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
При цьому, звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Неспроможність сплати судового збору, представник позивача обґрунтовує відсутністю у неї доходу за попередній рік, на підтвердження чого надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, які отримані на запит позивача в електронному вигляді від 23.03.2025 (а.с. 5). Згідно наданої ГУ ДПС у Черкаській області інформації за період із січня 2024 року по грудень 2024 року ОСОБА_1 доходів не отримувала.
Також позивач надала довідки Черкаського ОЦЗ від 20.05.2025 про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна в Уманській філії Черкаського обласного центру зайнятості із 10.07.2019 по 16.06.2022, із 17.06.2022 по 17.08.2022, з 25.08.2022 по 18.03.2025 (а.с. 6 - 8).
Водночас позивач, звертаючись до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, не надала інших доказів, які б свідчили про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище як наприклад: банківських документів про відсутність на рахунках коштів, довідок податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, документів про заборгованість перед іншими особами, відомостей про відсутність у неї рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища, наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї тощо.
Тому з урахуванням встановлених обставин та майнового стану позивачки, зважаючи, що предметом позову є захист трудових прав та стягнення моральної шкоди, суддя приходить до висновку про можливість часткового задоволення клопотання та відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до підпунктів 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні з 01 січня 2025 року становить 3028 грн.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачкою заявлено 1 позовну вимогу немайнового характеру та одну - майнового.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, загальний розмір судового збору, що підлягає сплаті у даній справі становить: (1 211,20 грн (судовий збір за вимогою немайнового характеру) + 8 880 грн (судовий збір за вимогою майнового характеру - 888000*1%) х 0,8 (понижуючий коефіцієнт при подачі позову в електронній формі) = 10 091,20 грн х 0,8 = 8 072,96 грн.
Сплату судового збору у розмірі 8 072,96 грн суддя, з урахуванням встановлених обставин, вважає за необхідне відстрочити до ухвалення судового рішення у справі.
Перевіривши додержання позивачем при подачі позовної заяви до суду вимог цивільного процесуального законодавства, суддя встановила, що подана ОСОБА_1 позовна заява за формою та змістом відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України.
Справа відповідно до приписів ч. 1, 4 ст. 31 ЦПК України підсудна Христинівському районному суді Черкаської області.
Підстав для відмови у відкритті провадження, повернення позовної заяви чи залишення її без руху не встановлено.
Справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на наведені вимоги діючого процесуального законодавства, враховуючи категорію справи, обсяг та характер доказів у ній, необхідність повного та всебічного встановлення обставин справи, заявлений до стягнення розмір моральної шкоди, суддя доходить висновку про відкриття провадження у справі та вирішення спірних правовідносин у загальному позовному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 27, 43, 133, 136, 175, 177, 187, 190 - 193, 258 - 260, 274, 277, 279 ЦПК України, суддя
Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.
Відстрочити позивачу ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі 8 072,96 грн до ухвалення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго», третя особа - директор Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго» Струсевич Вікторія Олександрівна, про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго», третя особа - директор Приватного підприємства «Центр - монтаж - енерго» Струсевич Вікторія Олександрівна, про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Розгляд справи провести за правилами загального позовного провадження.
Призначити у справі підготовче засідання в приміщенні Христинівського районного суду Черкаської області (вул. Соборна, 27 а, м. Христинівка, Уманський район, Черкаська область, зал № 3) на 09 год 00 хв 25 вересня 2025 року.
Учасникам справи надіслати копію ухвали про відкриття провадження у справі.
Визначити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У відзиві викладаються заперечення проти позову. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Відповідно до ч.1 ст.193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред'явити зустрічний позов.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частин 3-5 ст.178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Учасники справи мають можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: court.gov.ua/sud2319.
Повідомляю учасників справи про наявну технічну можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в тому числі, поза межами приміщення суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Альона ШКОЛЬНА