Справа № 699/644/25
Номер провадження № 2-а/699/20/25
14.08.2025 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення.
До Корсунь-Шевченківського районного суду від адвоката Перебийніс С.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення.
Позовна заява обґрунтована тим, що 22.04.2025 року ОСОБА_1 отримав у відділенні "Укрпошта" постанову № БЦРТЦК 3/78 від 04.04.2025 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Вищевказаною постановою його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 грн.
Як вбачається з оскаржуваної постанови "громадянин ОСОБА_1 був повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 05.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги п.п. 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.З ст. 210 КУпАП."
Також у постанові вказано: "Про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 05.01.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено повісткою, яка направлялась на адресу його місця проживання. зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: АДРЕСА_1 . Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю доведеним, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП, під час дії в України особливого періоду, оскільки будучи належним чином оповіщеним про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не виконав покладений на нього обов'язок щодо прибуття у зазначені в повістці місце та строк, та не повідомив про причини неявки".
Позивач зазначає, що 19.03.2025 в м. Корсунь - Шевченківський Черкаської області його зупинили працівники поліції та попросили надати документи для перевірки. Перевіривши його документи, працівники поліції повідомили йому, що згідно наявної у них інформації він перебуває в розшуку. При цьому йому запропонували проїхати з ними до ІНФОРМАЦІЯ_3 для з'ясування всіх обставин.
У ІНФОРМАЦІЯ_4 йому повідомили, що в розшук його подали працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 , та порадили звернутися туди для вирішення питання зняття його з розшуку.
27.03.2025 позивач самостійно (без примусу) з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ). При цьому він надав документи, що підтверджують те, що він є інвалідом з дитинства З групи, а також документи, які підтверджують його зняття з військового обліку.
У відділі йому повідомили, що він перебуває в розшуку з тієї причини, що він не з'явився по повістці, якою його викликали.
Так, як позивач заперечував отримання ним повістки, то працівники ТЦК та СП надали йому копію повістки та копію конверта, в якому надсилалася повістка. З відміток на конверті вбачається, що лист було ПОВЕРНУТО в зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою. Позивач звернув увагу працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 на те, що даний конверт надсилався за адресою: АДРЕСА_3 , а він з 2006 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
Тобто, він фізично не міг отримати повістку, якого його викликали до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Не дивлячись на те, що у ІНФОРМАЦІЯ_2 з'ясували, що гр. ОСОБА_1 є особою з інвалідністю з дитинства, у 2006 році знятий з військового обліку, дійсно не отримував повістку, так як майже 20 років не проживає за вказаною адресою, 27.03.2025 на нього склали протокол про адміністративне правопорушення за ч.З ст.210-1 КУпАП (Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію). Звертає увагу суду, що в протоколі вказано, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4 .
На підставі цього протоколу 04.04.2025 була винесена оскаржувана постанова. При цьому, позивача притягнули до відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП (Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку).
Тобто, протокол склали за одне порушення. а до відповідальності притягнули за інше порушення.
Позивач вважає постанову від 04.04.2025 № 3/78 незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на те, що ним не були порушені Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджені Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, так як він не отримував жодних повісток, крім того ще у 2006 році був знятий з військового обліку.
З урахуванням викладеного, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3/78, винесену 04.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а справу - закрити та стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Ухвалою суду від 02.05.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.
Сторони справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
У судове засідання позивач не з'явився. Представник позивача адвокат Перебийніс С.В. подала заяву, у якій позов підтримала з викладених у ньому підстав, просила розглянути цю справу без її участі та без участі позивача.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_6 , будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, у судове засідання не з'явився. У межах строків, визначених в ухвалі суду, представник відзив на позов до суду не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки жоден з учасників справи у судове засідання не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.
Позивач є особою з інвалідністю третьої групи з дитинства довічно (пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , довідка ВТЕ -1 № 041519 від 23.11.1993).
Згідно з довідкою №9, виданою Богуславським райвійськкоматом, позивач не служив, група обліку АУ.
Шабаліну ОСОБА_3 20.12.2024 на адресу: АДРЕСА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (Тараща) була надіслана повістка № НОМЕР_2 про необхідність з'явитися 05.01.2025 о 14:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_8 для уточнення даних .
Указана повістка була надіслана позивачу відповідачем рекомендованим повідомленням, з якого вбачається, що повістка була повернута відправнику із відміткою адресат не проживає, відсутній за вказаною адресою.
27.03.2025 офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 лейтенантом ОСОБА_4 складено відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце реєстрації та проживання- АДРЕСА_4 , протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. В протоколі вказано: "Суть адміністративного правопорушення: громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , оповіщений рекомендованим листом № 0610217127559 від 20.12.2024 про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 00 хв. 05.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги ч.3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", в особливий період, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення".
Протокол містить пояснення позивача, згідно з якими він не з'явився по повістці вчасно по стану здоров'я.
04.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_10 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 3/78 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 КУпАП.
З постанови вбачається, що розглядається протокол від 27.03.2025, складений відносно позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
У постанові зазначено, що відповідно до указаного протоколу ОСОБА_1 був повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 00 хв. 05.01.2025, однак не з'явився у визначену дату та час, порушивши вимоги п.п.2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджених постановою КМУ за №1487 від 30.12.2022, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
З постанови убачається, що про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 14 год. 05.01.2025 ОСОБА_1 було повідомлено повісткою, яка направлялася на адресу його місця проживання, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а саме: АДРЕСА_1 .
Визнано винним громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, визначене ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього штрафу розмірі однієї тисячі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,00 грн.
У силу статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
При цьому за приписами частини сьомої статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
В силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 за № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
З 24.02.2022 відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Пунктом 2 ч.1 ст.37 Закону України №2232-ХІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" було передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних Центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають зокрема, громадяни України, які досягли граничного (27-річного) віку під час перебування на військовому обліку призовників. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 30.05.2023 № 3127-IX, який набрав чинності 04.04.2024 вік перебування на обліку призовників знижено з 27 років до 25 років.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" до 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов'язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч.10 ст.1, яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Статтею 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за декілька різних правопорушень, які розмежовані відповідними частинами даної статті.
У оскаржуваній постанові відносно позивача вказано, що ним вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
Стаття 210 КУпАП передбачала адміністративну відповідальність за:
- порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (частина 1);
- повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню (частина 2).
Законом України від 09.05.2024 №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», який набрав чинності 19.05.2024 ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», оголошено про загальну мобілізацію, тому з цього часу діє особливий період.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 258 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Положеннями ч. 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до змісту позову позивач уважає її незаконною, посилаючись на викладені у позовній заяві порушення.
Указане стороною відповідача не спростоване.
Також судом встановлено, що протокол відносно позивача було складено відповідачем 27.03.2025 за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, однак на підставі цього протоколу оскаржуваною постановою відповідач притягнув позивача до адміністративної відповідальності за інше правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210 КУпАП.
Тобто є слушним зауваження позивача у його позовній заяві щодо того, що протокол склали за одне порушення. а до відповідальності притягнули за інше порушення.
Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження вчинення позивачем інкримінованого правопорушення. Наявні у справі протокол та оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення не є беззаперечними доказами вчинення позивачем адміністративного правопорушення у силу виявлених судом недоліків у цих документах.
З приписів п. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Однак в порушення ст.ст. 251, 255 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідач формально та недбало поставився до розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1, 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас вимогами ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тому відповідач, як суб'єкт владних повноважень, зобов'язаний був надати докази правомірності своєї діяльності у силу закону. Однак таких належних доказів подано не було.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, у суді жодним чином не доведено правомірності свого рішення, не надано суду доказів, які б підтверджували, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Позивач вказує на протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому право останнього є порушеним, у зв'язку із чим воно підлягає захисту шляхом скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Керуючись ст.ст. 194, 242-246, 286, 295, 255 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення штрафу по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 3/78, винесену 04.04.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а провадження закрити, в зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 605,50 (шістсот п'ять грн 50 коп.) грн за подання до суду цього позову.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_4 , інші дані суду не відомі.
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_11 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 , інші дані суду не відомі.
СуддяЛітвінова Г.М.