14 серпня 2025 рокуЛьвівСправа № 380/27555/23 пров. № А/857/21768/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Ніколіна В.В.,
суддів - Гінди О.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року (суддя - Кисильова О.Й., м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 у листопаді 2023 року звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в обчисленні позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною з 20.11.2020 у розмірі 34% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом та з 18.04.2022 в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами, згідно з пунктом 2 статті 1 Закону № 1767 та Схеми № 2054; зобов'язати відповідача з 20.11.2020 встановити позивачу пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 34% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом, згідно з пунктом 2 статті 1 Закону № 1767 та Схеми № 2054 та здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною в розмірі 34% з 20.11.2020 з урахуванням зміни прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність за весь період протиправної дії відповідно до частини другої статті 13 Закону № 1767; зобов'язати відповідача з 18.04.2022 встановити позивачу пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 35% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами, згідно з пунктом 2 статті 1 Закону № 1767 та Схеми № 2054 та здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною в розмірі 34% з 18.04.2022 з урахуванням зміни прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність за весь період протиправної дії відповідно до частини другої статті 13 Закону № 1767.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що оскільки ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції у здійснені заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, що не передбачено Переліком № 63, підстави для встановлення надбавки згідно законом №1767 у розмірі 35 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 20.11.2020, відсутні.
Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), апеляційний суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження відповідно до положень пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що позивач з 20.11.2020 перебуває на обліку у органах Пенсійного фонду України та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується протоколом про призначення пенсії від 20.11.2020 за пенсійною справою 1301022453 (Міноборони). Під час призначення пенсії, пенсійний орган нарахував позивачу, окрім іншого, такі надбавки до пенсії: учасник бойових дій 428,00 грн, особливі заслуги (23%) 249,38 грн та особливі заслуги (23%) 144,38 грн.
За період участі в антитерористичній операції на сході України ОСОБА_1 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (Указ Президента України від 27.06.2015 № 366/2015) та орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (Указ Президента України від 18.04.2022 № 262/2022).
18.04.2022 у зв'язку із нагородженням позивача орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня за участь в бойових діях, відповідач 01.02.2023 здійснив перерахунок пенсії позивача за особливі заслуги перед Україною в розмірі 24% - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами.
ОСОБА_1 04.08.2023 звернувся до Головного управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії за особливі заслуги перед Україною, а саме: з 20.11.2020 у розмірі 34% - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом, та з 18.04.2022 у розмірі 35% - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами.
Листом від 21.08.2023 № 22250-22351/Х-52/8-1300/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, зазначивши, що оскільки ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, що не передбачено Постановою № 63, підстави для встановлення надбавки згідно із Законом №1767-ІІІ у розмірі 34 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відсутні.
Позивач вважаючи дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії протиправними, звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (04.08.2023), позивач був нагородженим двома орденами, що, як зазначено вище, є підставою для прийняття рішення про перерахунок розміру пенсії заявника за особливі заслуги перед Україною, шляхом встановлення надбавки до пенсії за вислугу років як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону № 1767-ІІІ та Схеми № 2054, тобто виходячи із розміру 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" від 01.06.2000 №1767-ІІІ (далі - Закон № 1767-ІІІ) (у редакції від 01.07.2023, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено встановлення для окремих категорій громадян за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення у певний період додаткових соціальних благ у вигляді додаткових або підвищених грошових виплат, пільг або компенсацій для задоволення окремих потреб.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 1767-ІІІ пенсії за особливі заслуги перед Україною (далі - пенсії за особливі заслуги) встановлюються громадянам України: ветеранам війни, які після проголошення незалежності України нагороджені орденом за особисту мужність (особистий внесок), виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1767-ІІІ пенсія за особливі заслуги встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у таких розмірах, зокрема, від 23 до 35 відсотків розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, - особам, зазначеним у пунктах 2-5 статті 1 цього Закону.
Розмір надбавки особам, зазначеним у пунктах 1-6 статті 1 цього Закону, визначається згідно із схемою визначення розмірів надбавок залежно від заслуг перед Україною, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, а особам, зазначеним у пункті 7 статті 1 цього Закону, - відповідно до абзацу другого частини першої цієї статті. У разі якщо особа одночасно має право на надбавки з кількох підстав, передбачених статтею 1 цього Закону, встановлюється надбавка, що є більшою, у максимальному розмірі.
Пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Якщо заява про встановлення пенсії за особливі заслуги надсилається поштою і до неї додаються всі необхідні документи, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви додані не всі необхідні документи, територіальний орган Пенсійного фонду України повідомляє заявникові, які документи мають бути подані додатково. Якщо такі документи будуть подані не пізніше трьох місяців з дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому або відправлення заяви про встановлення такої пенсії.
У разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює перерахунок пенсії за особливі заслуги, розмір якої визначений відповідно до абзаців третього і четвертого частини першої цієї статті, з дати, з якої встановлено новий розмір прожиткового мінімуму. Розмір пенсії за особливі заслуги, визначений згідно з абзацом другим частини першої цієї статті, починаючи з 2024 року, щороку з 1 березня підвищується на коефіцієнт збільшення, який визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за рішенням Кабінету Міністрів України.
Наказом від 27.12.2017 № 2054 Міністерство соціальної політики України затвердило Схеми визначення розмірів надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із законом, залежно від заслуг перед Україною відповідно до Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (далі - Схеми), норми якого суд застосовує у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.
Розмір надбавки визначається у відсотках прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність. Встановлюється, зокрема, ветеранам війни, нагородженим за бойові дії одним орденом у розмірі 34% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність; ветеранам війни, нагородженим за бойові дії двома та трьома орденами у розмірі 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ст. 10 Закону № 1767-ІІІ у разі виявлення нових даних про заслуги пенсіонера перерахунок пенсії за особливі заслуги здійснюється з дати подання заяви з усіма необхідними документами.
Відносини щодо визначення статусу ветерана війни регулюються Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон № 3551-XII).
Згідно статті 2 Закону № 3551-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Відповідно до ст. 5 цього Закону учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно пункту 19 ч. 1 ст. 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів, суд керується такими міркуванням.
Згідно Закону № 1767-ІІІ та Схеми № 2054 пенсія за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% встановлюється ветеранам війни, нагородженим за бойові дії двома або трьома орденами.
Відповідно Закону № 3551-ХІІ до ветеранів війни належать, зокрема, учасники бойових дій.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується наявним у матеріалах справи посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданим 12.03.2015.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 02.08.2023 № 97/397, позивач з 14.03.2022 та на час звернення до суду із цим позовом, бере безпосередню участь у бойових діях по захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України.
На підставі Указів Президента України від 27.06.2015 № 366/2015 та від 18.04.2022 №262/2022, ОСОБА_1 нагороджений двома орденами (орден Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступенів) у період бойових дій в Україні, а тому згідно із положеннями Закону № 1767-ІІІ та Схеми № 2054 у редакціях, чинних на час виникнення правовідносин, має підстави для збільшення розміру надбавки до пенсії до 35%.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що участь у АТО на Сході України та участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України не відноситься до переліку держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1994 № 63, зважаючи на таке.
Постанова № 63, на яку покликається відповідач, стосується надання статусу учасника бойових дій особам, котрі брали участь в бойових діях на території іноземних держав, тобто стосується інших правових відносин, ніж ті, які виникли у цій справі.
Позивач брав участь у бойових діях на території України у зв'язку із участю в АТО (ООС) та після введення в Україні воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, який триває по теперішній час у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України.
Відмова відповідача у призначенні пенсії за особливі заслуги перед Україною у розмірі 35% із зазначеної підстави на думку судової колегії є протиправною.
Віютак, документи, які надав позивач є достатніми для прийняття рішення про перерахунок розміру пенсії заявника за особливі заслуги перед Україною, шляхом встановлення йому надбавки до пенсії за вислугу років як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону № 1767 та Схеми № 2054, тобто виходячи із розміру 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Стосовно заявлених позовних вимог про дату, з якої слід перерахувати розмір пенсії, а також щодо встановлення надбавки до пенсії за вислугу років як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону № 1767-ІІІ та Схеми № 2054, тобто виходячи із розміру 34% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.
Згідно статті 5 № 1767-ІІІ пенсія за особливі заслуги встановлюється з дня звернення за встановленням пенсії або з дня набуття права на неї, якщо звернення за її встановленням відбулося не пізніше 12 місяців з дня набуття права. Днем звернення за встановленням пенсії за особливі заслуги вважається день прийому заяви про встановлення пенсії за особливі заслуги з усіма необхідними документами. Відповідно до статті 10 Закону № 1767-ІІІ у разі виявлення нових даних про заслуги пенсіонера перерахунок пенсії за особливі заслуги здійснюється з дати подання заяви з усіма необхідними документами.
20.11.2020 під час призначення пенсії ОСОБА_1 пенсійний орган нарахував позивачу, окрім іншого, такі надбавки до пенсії: учасник бойових дій 428,00 грн, особливі заслуги (23%) 249,38 грн та особливі заслуги (23%) 144,38 грн.
18.04.2022 у зв'язку із нагородженням позивача орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня за участь в бойових діях, відповідач 01.02.2023 здійснив перерахунок пенсії позивача за особливі заслуги перед Україною в розмірі 24% - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами.
Нагородження позивача 18.04.2022 ще одним орденом, у розумінні статті 10 Закону № 1767-ІІІ, є новими відомостями про заслуги пенсіонера, та є підставою для перерахунку розміру пенсії за особливі заслуги (надбавки до його пенсії за вислугу років на підставі Закону № 2262-ХІІ), шляхом збільшення її розміру у відсотковому відношенні до прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, а саме до 35%.
04.08.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії за особливі заслуги перед Україною з 20.11.2020 у розмірі 34% - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом, та з 18.04.2022 в розмірі 35% - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами.
Станом на дату звернення до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (04.08.2023), позивач був нагородженим двома орденами, що, як зазначено вище, є підставою для прийняття рішення про перерахунок розміру пенсії заявника за особливі заслуги перед Україною, шляхом встановлення надбавки до пенсії за вислугу років як ветерану війни, нагородженому за бойові дії двома орденами, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону № 1767-ІІІ та Схеми № 2054, тобто виходячи із розміру 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Наявність у позивача двох орденів станом на дату звернення із заявою про перерахунок пенсії, унеможливлює одночасне встановлення надбавки у розмірі 34% та 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Вказане обумовлено тим, що перерахунок розміру пенсії за особливі заслуги відбувається у порядку, визначеному статтею 10 Закону № 1767-ІІІ, тобто з дати подання заяви з усіма необхідними документами, а саме з 04.08.2023, а не з 20.11.2020 та 18.04.2022, як помилково вважає позивач.
Одночасне встановлення із однієї і тої ж дати (04.08.2023), надбавки до пенсії за вислугу років як ветерану війни, нагородженому за бойові дії, як одним, так і двома орденами, тобто виходячи із розміру 34% та 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, є неможливе, оскільки станом на дату звернення із заявою про перерахунок пенсії за позивач вже набув право на встановлення надбавки. як нагородженому за бойові дії двома орденами, виходячи із 35% прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог у частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в обчисленні позивачу пенсії за особливі заслуги перед Україною у розмірі 34% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом та зобов'язання відповідача встановити позивачу пенсію за особливі заслуги перед Україною в розмірі 34% від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність - як ветерану війни, нагородженому за бойові дії одним орденом, згідно із пунктом 2 статті 1 Закону № 1767-ХІІ та Схеми № 2054.
Стосовно зміни розміру прожиткового мінімуму, як підстави для перерахунку пенсії за особливі заслуги перед Україною, то у справі відсутні докази, а у позовній заяві не наведено аргументів, які свідчили б про те, що відповідач не виконує вимоги частини четвертої статті 5 Закону № 1767-ІІІ, та у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність, не здійснює перерахунок пенсії позивача за особливі заслуги.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не навів обставин та не надав доказів того, що відповідач порушує його права в цьому контексті. Відтак, з цього питання між сторонами фактично відсутній спір, а тому у цій частині позовні вимоги є безпідставними, та такими, у задоволенні яких необхідно відмовити. Оскільки перерахунок розміру пенсії за особливі заслуги відбувається у порядку, визначеному статтею 10 Закону № 1767-ІІІ, то такий відповідач повинен здійснений з дати подання заяви з усіма необхідними документами, тобто з 04.08.2023.
Отже, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення адміністративного позову.
В підсумку, апеляційний суд переглянув оскаржуване рішення суду і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.
Міркування і твердження апелянта не спростовують правильності правових висновків цього рішення, у зв'язку з чим його апеляційна скарга на рішення суду не підлягає задоволенню.
Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 23 липня 2024 року в справі №380/27555/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Ніколін
судді О. М. Гінда
З. М. Матковська