Справа № 560/3554/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С.
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
14 серпня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що пенсійний орган протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром провівши індексацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році". Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" відповідач провів перерахунок його пенсії і здійснив її виплату у неналежному розмірі.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 травня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження з 01.03.2025 пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром під час проведення індексації на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" та шляхом застосування коефіцієнтів зменшення, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" з 01.03.2025 без обмеження пенсії максимальним розміром та без урахування коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
В подальшому, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, мотивована тим, що судом не вирішені питання щодо встановлення судового контролю, звернення рішення до негайного виконання та прийняття Окремої ухвали щодо керівника відповідача.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Окрім того, позивачем також подано до суду апеляційної інстанції клопотання про постановлення окремої ухвали у справі.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частинами 1, 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що прийняв рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі, у тому самому порядку, що й судове рішення. Відповідно до положень КАС України розгляд питання про прийняття додаткового рішення може проводитись без повідомлення учасників справи.
В даному випадку, суд першої інстанції вірно звернув увагу, що вимоги щодо винесення окремої ухвали та щодо встановлення судового контролю не є позовними вимогами у розумінні КАС України, з приводу яких судом під час розгляду справи досліджувались докази. Зазначені вимоги за своєю суттю є клопотаннями, для вирішення яких КАС України передбачений самостійний порядок, що передбачає офіційне з'ясування та оцінку судом правомірності та обґрунтованості дій суб'єкта владних повноважень, у тому числі на стадії виконання ним рішення суду. Вирішенню питання про встановлення судового контролю передує дослідження ряду обставин, які стосуються виконання суб'єктом влади (відповідачем) рішення саме у цій судовій справі, а не будь-яких інших його дій, які могли бути вчинені поза межами конкретного судового процесу або загалом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Метою судового контролю є встановлення судом факту виконання судового рішення, яке набрало законної сили. Строк, необхідний суду для вирішення питань судового контролю, визначається судом самостійно.
Зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Разом з тим, такі заходи судового контролю підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Розглядаючи питання застосування заходів судового контролю, необхідно встановити, що рішення не виконано повністю або в частині, з'ясувати причини невиконання судового рішення, встановити особу, що відповідальна за виконання рішення суду. Якщо під час судового розгляду цього питання буде встановлено, що посадова особа або орган, відповідальні за виконання рішення, діяли добросовісно, фактично виконали рішення суду, то саме лише неподання звіту не містить складу правопорушення, за яке можлива юридична відповідальність.
Встановлення заходів судового контролю, а також прийняття окремої ухвали є правом суду, яке реалізується з урахуванням необхідності та доцільності вжиття таких заходів.
Водночас, судом першої інстанції встановлено, що рішення суду у даній справі ще не набрало законної сили.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо відсутності правових підстав для постановлення окремої ухвали у справі.
Що стосується клопотання позивача про звернення рішення до негайного виконання, варто зазначити, що згідно із п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення: у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Отже, оскільки негайно виконуються рішення про присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць, умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення конкретної суми пенсії, з якої можливим є виокремити її місячний розмір.
У той же час, у цій справі судом не вирішувалось питання про стягнення з відповідача на користь позивача коштів/сум пенсії та не визначався розмір такої виплати, тому підстави для негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць відсутні.
Вказане узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.02.2021 у справі №812/80/18 щодо аналогічних правовідносин.
Таким чином, оскільки судом не встановлені обов'язкові підстави для вжиття заходів судового контролю, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення клопотання позивача про прийняття додаткового рішення в частині ухвалення окремої ухвали та звернення рішення до негайного виконання.
Позивачем також подано до суду апеляційної інстанції клопотання про ухвалення окремої ухвали у справі, розглянувши яке, колегія суддів виходить з наступного.
Частинами 1 - 2 ст.249 КАС України визначено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (частина четверта 249 КАС України).
Окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.
Таким чином, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням представлених адміністративним процесуальним законом засобів.
Випадки постановлення окремої ухвали з метою її направлення суб'єкту владних повноважень не можуть відтворювати підстави прийняття судового рішення про задоволення позову. Окрема ухвала виноситься судом у зв'язку з виявленням під час судового розгляду порушення законності, які не охоплюються предметом спору та не можуть бути усунені шляхом розв'язання спору по суті. При цьому такі порушення мають негативно впливати на стан суб'єктивних прав та обов'язків особи у публічно-правових відносинах.
Позивач просить ухвалити окрему ухвалу у справі №560/3554/25 за недотримання відповідачем вимог закону щодо порушення термінів перерахунку пенсії по всім справам та вжити заходи щодо припинення порушень закону в майбутньому та тепер, усунути причин та умов, що призвели до порушень, які продовжуються.
Тобто, позивач вказує порушення з боку відповідача, що були предметом розгляду у справах №560/4626/21, №560/3792/24, №560/11111/23, 560/2538/23. Однак, такі порушення з боку відповідача усунуті в межах заявлених позивачем вимог у даних справах і не є предметом дослідження суду в справі №560/3554/25.
В даному ж випадку, у справі що розглядається позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо обмеження належної йому пенсії за період з 01.03.2025 .
Водночас, рішення суду у даній справі ще не набрало законної сили та не виконано відповідачем.
Отже, з урахуванням того, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов'язком у межах цієї справи, колегія суддів не встановила умов згідно статті 249 КАС України та дійшла висновку, що вимога позивача про постановлення окремої ухвали не підлягає задоволенню.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Клопотання ОСОБА_1 про ухвалення окремої ухвали у справі залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.