Справа № 320/13878/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Білоноженко М.А.
Іменем України
14 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" до Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною відмову № 179/02.01-08 від 19.12.2023 у наданні інформації;
- зобов'язати Виконавчий комітет Васильківської міської ради Київської області надати Приватному підприємству "Обухівміськвторресурси" інформацію, відповідно до його запиту про надання інформації № 2358 від 14.11.2023.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024 позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову № 179/02.01-08 від 19.12.2023 у наданні інформації;
- зобов'язано Виконавчий комітет Васильківської міської ради Київської області повторно розглянути запит про надання інформації № 2358 від 14.11.2023 Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси";
- в іншій частині позову відмовлено;
- стягнуто на користь Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" сплачений судовий збір у розмірі 1514,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та закрити провадження у справі, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що предметом спорту є приватноправовий інтерес ПП "Обухівміськвторресурси", а вимоги позивача є похідними від умов договору щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади, а тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Зверну увагу суду на те, що відповідно до умов договору щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади укладеного 12.09.2022 між Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області та ПП "Обухівміськвторресурси" замовник не зобов'язувався надати виконавцю відомості про зареєстрованих осіб та власників житла у місті Васильків та формувати відомості які міститимуть персональні дані громадян.
Додатково зазначив про те, що положеннями Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Порядку визначення на конкурсних засадах виконавця послуги із вивезення побутових відходів не передбачено обов'язку органу місцевого самоврядування надавати виконавцю послуг із вивезення побутових відходів відомості про прізвища, імена, по батькові, дати (періоди) реєстрації місця проживання, номери облікових карток платників податків, серії та номери паспортів, довідки про місце реєстрації про зареєстрованих осіб та власників житла міста Васильків.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Також позивач зазначив про те, що для практичної реалізації положень п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зокрема підготовки та укладення із споживачами договорів про надання послуг з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) та положень пп. 1 п. 4.4 Договору від 12.09.2022, ПП "Обухівміськвторресурси", як виконавець послуги з вивезення побутових відходів має володіти інформацією про споживача, зокрема його ПІП, серію та номер паспорту, ідентифікаційний номер, адресу та інше. Крім того, процес надання та споживання комунальних послуг безумовно передбачає обробку учасниками відповідних правовідносин персональних даних у обсязі, достатньому для виконання послуг, зокрема для відкриття та ведення особових рахунків, укладення договорів, ведення претензійно-позовної роботи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 12.09.2022 між Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області та ПП "Обухівміськвторресурси" укладено договір щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади.
ПП "Обухівміськвторресурси" звернулось до Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області з заявою про надання інформації від 14.11.2023 №2358, якою просила надати персональні відомості про зареєстрованих осіб та особу власника житлових будинків у м. Васильків за адресами: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 , зокрема, прізвища, власні імена та по батькові, дати (періоди) реєстрації місця проживання, номера облікової картки платника податків, серії та номери паспортів, довідки про місце реєстрації. Крім того, заявник просив надати інформацію про інших осіб, які можливо були зареєстровані за цією адресою у період з 18.11.2022 по 11.11.2023.
Виконавчий комітет Васильківської міської ради Київської області листом від 19.12.2023 №179/02.01-08 повідомив позивача про те, що запитувана інформація не може бути надана відповідно до ст. 10, 14 Закону України "Про захист персональних даних", п. 31 Порядку створення, ведення та адміністрування реєстрів територіальних громад, п. 7 Порядку електронної інформаційної взаємодії між інформаційно-комунікативними системами та передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 №265, Рекомендацій щодо застосування законодавства про захист персональних даних для органів реєстрації (виконавчих органів сільської, селищної або міської ради, центрів надання адміністративних послуг) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що зв'язку із відмовою відповідача надати запитувану інформацію, позивач не може виконувати покладені на нього Законом, рішенням органу місцевого самоврядування та Договором про надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади від 12.09.2022 обов'язки із забезпечення споживачів послугою з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) не маючи та не використовуючи персональні данні споживачів, які необхідні для укладання договорів, відкриття особового рахунку, ведення претензійно-позовної роботи, нарахування, адміністрування, у тому числі визначення розміру плати за послугу.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
В силу абз. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організаційні, господарські відносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, встановлені Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 09.11.2017 №2189-VIII.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг е: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуги з управління побутовими відходами є адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб'єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.
Згідно з абз. 2 ч. 6 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про управління відходами" від 20.06.2022 №2320-ІХ до визначення адміністратора послуги з управління побутовими відходами та встановлення тарифу на послугу з управління побутовими відходами функції виконавця послуги з управління побутовими відходами здійснює суб'єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у встановленому порядку.
Згідно з Порядком визначення на конкурсних засадах виконавця послуги із вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 №1173 (далі - Порядок), рішенням Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області від 05.09.2022 №265 "Про визначення виконавця послуги з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади", ПП "Обухівміськвторресурси" визнано виконавцем послуги з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади, строком на 20 років.
На виконання вимог п. 31 Порядку між Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області (замовник) та ПП "Обухівміськвторресурси" (виконавець) 12.09.2022 укладено договір щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади (далі - Договір).
Відповідно до пп. 1 п. 4.4. Договору, виконавець зобов'язується у встановленому законодавством порядку укласти договори на надання послуг з вивезення побутових відходів із споживачами на території, визначеної цим договором, відповідно до Типового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів.
Згідно з п. 8 п. 4.2. Договору, замовник зобов'язується надати виконавцю існуючу базу споживачів (абонентів), що користуються послугами з вивезення побутових відходів за окремим договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про те, що з огляду на пп. 8 п. 4.2 Договору, з метою здійснення своїх повноважень як "виконавця послуги з вивезення побутових відходів", зокрема для формування клієнтської бази споживачів, відкриття та ведення особистих рахунків, укладання договорів, ведення претензійно-позовної роботи, звернувся до Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, із запитом про надання інформації від 14.11.2023 №2358, в якому просив останнього надати відомості (ПІП, дати та періоди реєстрації, ідентифікаційні номери, паспортні дані) про зареєстрованих осіб та власника житла за вказаними у запиті адресами.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції зазначив про те, що зв'язку із відмовою відповідача надати запитувану інформацію, позивач не може виконувати покладені на зокрема Договором від 12.09.2022 обов'язки із забезпечення споживачів послугою з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) не маючи та не використовуючи персональні данні споживачів.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає про те, що відповідно до умов договору щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади укладеного 12.09.2022 замовник не зобов'язувався надати виконавцю відомості про зареєстрованих осіб та власників житла у місті Васильків та формувати відомості які міститимуть персональні дані громадян.
Також апелянт зазначає про те, що предметом спорту у даній справі є приватноправовий інтерес ПП "Обухівміськвторресурси", а вимоги останнього є похідними від умов договору щодо надання послуг з вивезення побутових відходів на території Васильківської міської територіальної громади, а тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Досліджуючи питання належності захисту права позивача на отримання інформації для виконання Договору від 12.09.2022 у порядку адміністративного судочинства, колегія суддів звертає увагу на таке.
Так, право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.
Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ч. 2 ст. 4 ГПК).
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;
Згідно з ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1);
- спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів (п. 4);
- спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації (п. 7).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції процесуальний закон відніс публічно-правові спори, ознакою яких є не лише особливий суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких закон установив інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Стосовно терміну "публічно-владні управлінські функції", то зміст поняття "публічно-владні" полягає в наявності у суб'єкта повноважень застосовувати надану йому владу, за допомогою якої впливати на розвиток правовідносин, а "управлінські функції" - це основні напрямки діяльності органу влади, його посадової чи службової особи або іншого уповноваженого суб'єкта, спрямовані на управління діяльністю підлеглого суб'єкта.
З огляду на вказане до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Водночас, помилковим є застосування приписів ст. 19 КАС та поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких нібито є суб'єкт владних повноважень. Для вирішення питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення складу учасників справи. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, зокрема господарські, відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.
У випадку, коли держава вступає в цивільні, у тому числі господарські, правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у конкретних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах. Інакше кажучи, органи державної влади, насправді, не діють як юридичні особи, навіть якщо вони формально наділені таким статусом, а діють від імені держави, що відповідає за своїми зобов'язаннями державним майном, яким наділяє, зокрема, її органи.
Як вбачається з матеріалів справи з урахуванням положень пп. 8 п. 4.2 Договору, з метою здійснення своїх повноважень, як "виконавця послуги з вивезення побутових відходів", зокрема для формування клієнтської бази споживачів, відкриття та ведення особистих рахунків, укладання договорів, ведення претензійно-позовної роботи, позивач звернувся до Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, із запитом про надання інформації від 14.11.2023 №2358, в якому просив останнього надати відомості (ПІП, дати та періоди реєстрації, ідентифікаційні номери, паспортні дані) про зареєстрованих осіб та власника житла за вказаними у запиті адресами.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги дійшов висновку про те, що у зв'язку із відмовою відповідача надати запитувану інформацію, позивач не може виконувати покладені на нього, зокрема Договором від 12.09.2022, обов'язки із забезпечення споживачів послугою з поводження з побутовими відходами (управління побутовими відходами) не маючи та не використовуючи персональні данні споживачів, які необхідні для укладання договорів, відкриття особового рахунку, ведення претензійно-позовної роботи, нарахування, адміністрування, у тому числі визначення розміру плати за послугу.
Отже предметом спору у даній справі є приватноправовий інтерес ПП "Обухівміськвторресурси" щодо отримання від Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області (замовника за договором) персональних даних споживачів (абонентів) відповідно до пп. 8 п. 4.2 Договору для здійснення господарської діяльності, що виключає можливість віднесення даного спору до публічно-правового.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зауважує на помилковості вирішення даного спору в порядку адміністративного судочинства, оскільки його належить розглядати за правилами господарського судочинства.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про часткове задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС передбачено, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Оскільки спір у даній справі не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області задовольнити.
Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.12.2024.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Обухівміськвторресурси" до Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області про визнання протиправною відмови, зобов'язання вчинити дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку