Справа № 640/6258/22 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Логойда Т.В.
Іменем України
14 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень паркінгу Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" (місце знаходження юридичної особи: 02105, м. Київ, вул. Тампере, 13Б; код ЄДРПОУ 32306302), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Є. Чавдар, 13 у Дарницькому районі м. Києва, шляхом знеструмлення приміщення паркінгу, опечатування пристроїв відключення електропостачання та зобов'язання суб'єкта господарювання зупинити експлуатацію паркінгу, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначених в акті перевірки.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 позов задоволено, застосовано до Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкту, а саме приміщень паркінгу Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2", що розташований за адресою: м. Київ, вул. Є. Чавдар, 13, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідачем вжито комплексних заходів щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки зафіксованих в акті №1044, а тому порушення, що створюють реальну загрозу для життя і здоров'я людей відсутні.
Звернув увагу суду на те, що 03.04.2025 відповідачем укладено договір №1057 щодо виконання проектних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації. Крім того, судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що паркінг має подвійне призначення та в умовах воєнного стану може використовуватись населенням як укриття, водночас застосування заходів реагування може позбавити доступу до укриття та його належного обслуговування.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Також позивачем було подано до суду апеляційної інстанції клопотання про зупинення дії оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 255 КАС рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскільки апеляційну скаргу було подано, то рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 набирає законної сили після прийняття цієї постанови. У зв'язку із наведеним, підстави для задоволення клопотання позивача про зупинення дії оскаржуваного рішення суду відсутні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві від 23.11.2021 № 1118 "Про проведення позапланових перевірок" та посвідчення від 24.11.2021 № 8269 здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання ПрАТ "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за алресою м. Київ, вул. Є. Чавдар, 13.
За результатами позапланової перевірки складено акт від 30.11.2021 № 1044, яким встановлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки - Правил пожежної безпеки в Україні, що затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, а саме:
- на шляху евакуації в місце перепаду висот понад 0,45 м влаштовано менше трьох східців (порушено п. 2.37 розд. III Правил пожежної безпеки України, ДБН В.1.1-7);
- двері тамбуру евакуаційного виходу не виконанні протипожежними 2-го типу (порушено п. 2.3 розд. III Правил пожежної безпеки України);
- ширина проходу (дверей) на шляху евакуації виконана менше нормативної, (ширина менше 0,8 м, висота менше 2 м) (порушено п. 2.23 розд. III Правил пожежної безпеки України, ДБН В.1.1-7);
- система протипожежного захисту в паркінгу (система пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) знаходиться в неробочому стані (порушено п. 1.1 розд. V Правил пожежної безпеки України, ДБН В 2.5-56);
- двері на шляху евакуації у відчиненому стані зменшують ширину проходу (дверей) (порушено п. 2.23 розд. III Правил пожежної безпеки України, ДБН В.1.1-7);
- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації (порушено п. 1.2 розд. V Правил пожежної безпеки України, ДБН В 2.5-56);
- під час експлуатації об'єкта знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту (порушено п. 22 розд. II Правил пожежної безпеки України).
Через існування небезпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача заходів реагування.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що на час розгляду справи доказів, які б свідчили про повне усунення виявлених порушень, надано не було. А ті порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, які залишалися, продовжують створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з ч. 5 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Частиною 7 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:
1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;
2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки;
3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
За змістом п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 (Положення № 1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (далі по тексту - ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.
Згідно з п. 3 Положення № 1052 основними завданнями ДСНС України є, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Згідно з ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Отже можливість та необхідність звернення Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до адміністративного суду з позовом про застосування відповідних заходів реагування шляхом зупинення, зокрема, експлуатації приміщень, виникає за умови, коли виявлені за результатами перевірки суб'єкта господарювання порушення вимог законодавства в сфері техногенної та пожежної безпеки які створюють або можуть створити загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Як зазначено вище, актом від 30.11.2021 № 1044 виявлено 7 порушень Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Приватне акціонерне товариство "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" звернулось до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві з заявою від 26.02.2025 №20 якою просило проести позапланову перевірку на об'єкті паркінг розташований за адресою: м. Київ, вул. Є. Чавдар, 13 щодо усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зазначених у акті від 30.11.2021 № 1044 та приписі від 01.12.2021 № 416.
За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складено акт від 19.03.2025 № 22, яким встановлено 4 порушення, а саме:
- двері тамбуру евакуаційного виходу не виконанні протипожежними 2-го типу (порушено п. 2.3 розд. III Правил пожежної безпеки України);
- системи протипожежного захисту в паркінгу (система пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) знаходяться в неробочому стані (порушено п. 1.1 розд. V Правил пожежної безпеки України);
- приміщення не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт пожежного спостерігання (порушено п. 1.2 розд. V Правил пожежної безпеки України);
- допускається зниження рівня пожежної безпеки, який був встановлений законодавством, що було чинним на момент початку використання об'єкту (порушено п. 22 розд. II Правил пожежної безпеки України).
Тобто, на час розгляду справи в суді першої інстанції доказів, які б свідчили про повне усунення Приватним акціонерним товариством "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишалися, продовжували створювати загрозу життю та здоров'ю людей.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повного зупинення експлуатації будівель, не врахувавши, що паркінг має подвійне призначення та в умовах воєнного стану може використовуватись населенням як укриття, водночас застосування заходів реагування може позбавити доступу до укриття та його належного обслуговування. Крім того, 03.04.2025 відповідачем укладено договір №1057 щодо виконання проектних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт системи пожежної сигналізації, що на переконання останнього свідчить про відсутність порушень які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Водночас поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Відповідно до положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" належним доказом усунення порушення є акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 826/15768/18, від 18.02.2021 у справі №320/5696/18, від 29.05.2023 у справі № 640/2468/20.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема серед іншого, є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).
Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
На переконання суду, з характеру порушень, встановлених повторною перевіркою, вбачається, що вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для осіб та навколишнього природного середовища.
При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що відсутність системи пожежної сигналізації не дає змоги оперативно загасити або обмежити розповсюдження полум'я на ранній стадії виникнення пожежі, сприяє беззахисності людини перед небезпечними факторами пожежі та призводить до безперешкодного розповсюдження пожежі по будівельним конструкціям, їх руйнації, створюючи загрозу життю та здоров'ю людей. Відсутність системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей не дає змоги вчасно сповістити людей, які перебувають у будівлі про пожежу та небезпечні її фактори (полум'я, продукти горіння).
Відповідно до постанови Верховного Суду від 07.07.2019 у справі № 815/140/18 відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії та може спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей.
Враховуючи вище викладене, оскільки доказів, які б свідчили про усунення відповідачем саме порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, не було надано, а встановлені порушення, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для застосування заходів реагування.
Щодо доводів апелянта про те, що паркінг має подвійне призначення та в умовах воєнного стану може використовуватись населенням як укриття, на підтвердження чого надав роздруківку з сайту Київської міської державної адміністрації, то на переконання колегії судів наявність порушень правил пожежної безпеки, в тому числі щодо несправності системи протипожежного захисту в паркінгу (система пожежогасіння, оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей) та відсутності системи автоматичної пожежної сигналізації з виводом сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт пожежного спостерігання, за умови їх використання, як укриття створює додаткові ризи для людей.
Посилання апелянта на порушення судом норм процесуального права, в частині врахування додаткових пояснень та доказів наданих позивачем, зокрема акту від19.03.2025 № 22 колегія суддів вважає помилковими, оскільки зазначені пояснення та докази подані на виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2025 про витребування доказів та у спосіб встановлений судом (в електронній формі на офіційну електронну адресу суду з підписанням кваліфікованим електронним підписом).
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Комплексне підприємство широкопрофільного будівництва-2" залишити без задоволення, а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку