Справа № 620/3646/21 Головуючий у 1 інстанції: Падій В.В.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
14 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Аліменка В.О.
Кузьмишиної О.М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не нарахування та невиплати, з 17.07.2018, підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, встановленому статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , з 17.07.2018, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, встановленому статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
14 квітня 2025 року до Чернігівського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 620/3646/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 невиплачену заборгованість по пенсії в сумі 517788,90 грн.
Ухвало Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 620/3646/21 відмовлено повністю.
Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким заяву про зміну способу виконання судового рішення задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Так, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 620/3646/21, суд першої інстанції, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18, вказав, що грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, які належать стягувачу, не є власністю пенсійного органу, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України.
Таким чином, на переконання суду першої інстанції, оскільки, виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки, така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті пенсії позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання рішення суду, в пенсійного органу автоматично не з'являться кошти для фактичного виконання рішення суду.
З огляду на викладене, враховуючи те, що причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування витрат по виплаті пенсії, суд першої інстанції дійшов висновку, що безпідставними є аргументи заявника, наведені в заяві, про наявність правових підстав для зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
За приписамич. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, внесено суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини 1 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини 3 статті 378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Матеріали справи свідчать, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у даній справі, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок, нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 , з 17.07.2018, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, що проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, встановленому статтею 39 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 10 серпня 2023 року № 2500-0401-852109, на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у справі № 620/3646/21, ОСОБА_1 нараховано доплату сумі 517 788,90 грн, яка буде виплачуватись в межах затверджених призначень для здійснення відповідних виплат.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з моменту набрання законної сили рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.05.2021 у даній справі минуло більш ніж чотири роки, однак, відповідачем фактичну виплату заборгованості здійснено не було.
Отже, рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 620/3646/21 на даний час відповідачем повністю не виконано, а саме, в частині виплати перерахованої на підставі цього рішення пенсії у розмірі 517 788,90 коп.
Колегія суддів наголошує, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, в будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Таким чином, враховуючи вимоги ч. 3 статті 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 620/3646/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь на користь ОСОБА_1 грошової суми у розмірі 517 788,90 грн..
Посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 24.07.2023 у справі № 420/6671/18, колегія суддів вважає помилковим, оскільки, такі висновки зроблені Верховним Судом до внесення Законом України від 21.11.2024 №4094-IX змін до статті 378 КАС України.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення, а тому, оскаржувана ухвала Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення такої заяви позивача.
Щодо сплаченого ОСОБА_1 судового збору у розмір 908,40 грн. за подання заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, а також, судового збору у розмірі 3028,00 грн. за подання апеляційної скарги, слід зазначити наступне.
14 листопада 2024 року набрав чинності Закон України від 31.10.2024 № 4056-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про судовий збір" у зв'язку з Рішенням Конституційного Суду України від 13 травня 2024 року № 6-р(II)/2024 щодо забезпечення принципу обов'язковості судового рішення» (далі по тексу - Закон № 4056-ІХ).
Законом № 4056-ІХ внесено зміни до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до яких, судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Отже, з 14.11.2024, дати набрання чинності Законом № 4056-ІХ, за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення судовий збір не справляється.
Оскільки, подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення не є об'єктом справляння судового збору, то за подання апеляційних скарг на судові рішення прийняті, у зв'язку з розглядом таких заяв, судовий збір також не сплачується.
Таким чином, у даному випадку, відсутні підстави для стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору.
Водночас, з метою повернення сплаченого судового збору, позивач має право звернутись до суду першої інстанції та до суду апеляційної інстанції із заявами, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись статтями ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 378 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання рішення суду задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі № 620/3646/21.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. П'ятницька 83-а, код ЄДРПОУ 21390940) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) грошову суму у розмірі 517 788 (п'ятсот сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят вісім) грн. 90 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Ключкович В.Ю.