Справа № 580/10582/24 Суддя (судді) першої інстанції: Трофімова Л.В.
14 серпня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року (м. Черкаси, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 02.11.2023 №0008761-1304-2300;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.05.2023 №106087-2407-2301;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.05.2023 №106088-2407-2301.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.
Суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи невиконання умов ухвали про залишення позовної заяви без руху, позов підлягає поверненню на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та порушено норми процесуального права. Зокрема, апелянт наголошує, що позивачем було подано заяву про усунення недоліків, тому недоліки позовної заяви усунуто.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду.
Згідно з ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано адміністративний позов до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо кожного індивідуального акта; надання копії кожного індивідуального акта з доказом отримання/вручення; повідомити суд: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та надати докази на підтвердження; надати докази на підтвердження обставин спору з урахуванням принципу res judicata; надання обгрунтованого клопотання з доказами на підтвердження про поновлення провадження у справі. Позивач має зазначити форму і суму кожного податкового повідомлення-рішення.
Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 продовжено строк для усунення недоліків. Надано позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем щодо кожного індивідуального акту; надання копії кожного індивідуального акту з доказом отримання/вручення; повідомити суд: з якою саме датою пов'язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом та надати докази на підтвердження; надати докази на підтвердження обставин спору з урахуванням принципу res judicata; надання обгрунтованого клопотання з доказами на підтвердження про поновлення провадження у справі; позивач має зазначити форму і суму кожного податкового повідомлення-рішення та пояснити вимогу про стягнення судових витрат.
Позивачем було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 продовжено строк для усунення недоліків. Надано позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: надання обґрунтованого клопотання з доказами на підтвердження про поновлення провадження у справі; позивач має зазначити форму і суму кожного податкового повідомлення-рішення.
Позивачем було подано заяву про усунення недоліків.
Ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 продовжено строк для усунення недоліків. Надано позивачеві для усунення недоліків позовної заяви додатково п'ять днів з дати отримання копії ухвали. Позивачем вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом: надання обґрунтованого клопотання з доказами на підтвердження про поновлення провадження у справі; надання відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Позивачем було подано заяву про усунення недоліків.
Суд першої інстанції виходив з того, що за перевірених доводів позивача, зважаючи на обізнаність ОСОБА_1 тривалий час про обставини узгодження грошового зобов'язання у справі №580/6975/24 у зв'язку із поданням зустрічного позову про оскарження податкових повідомлень-рішень від 15.05.2023 №106087-2407-2301, від 15.05.2023 №106088-2407-2301, що і у цій справі, доходить висновку про неусунення недоліків позовної заяви та наявні підстави відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України для повернення позовної заяви з доданими документами за відсутності підтвердження поважності причин пропуску строку, починаючи з 16.11.2023 (шестимісячний строк), 15.07.2024 Головне управління ДПС у Черкаській області подало до Черкаського окружного адміністративного суду позов про стягнення з ФОП ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 12193,80 грн та з урахуванням 09.08.2024 (дата подання зустрічного позову у справі №580/6975/24), можливостей звірки стану розрахунків з бюджетом через електронний кабінет платника податків у забезпеченні виконання конституційного обов'язку платника податку відповідно до ст.67 Конституції України, ст.36-38 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви відповідно до п.1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
В позовній заяві зазначаються:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Колегія суддів звертає увагу, що судом першої інстанції виносились ухвали про залишення позовної заяви без руху та про продовження строку для усунення недоліків, однак враховуючи подання позивачем заяв про усунення недоліків та змісту вказаних ухвал є незрозумілим, які саме вимоги необхідно ще виконати заявнику з метою усунення недоліків позовної заяви.
Колегія суддів вказує, що зміст ухвали про усунення недоліків має бути чітким та зрозумілим для позивача, що дасть можливість для повного їх усунення.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про неусунення позивачем недоліків позовної заяви, який мав наслідком повернення позовної заяви на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви постановлена передчасно, тому наявні підстави для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Разом із тим, колегія суддів наголошує, що скасовуючи ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року та направляючи справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, дана справа повертається на стадію залишення позовної заяви без руху, оскільки судом апеляційної інстанції не було надано оцінки факту усунення чи неусунення недоліків зазначених в ухвалі Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2024, а лише досліджувалось питання отримання судом першої інстанції заяви про усунення недоліків. Тобто суд першої інстанції буде вирішувати питання наявності чи відсутності перешкод для відкриття провадження.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року - скасувати.
Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів направити до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 14.08.2025.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
Н.В. Безименна