Справа № 320/40522/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.
14 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,
суддів: Грибан І.О., Мєзєнцева Є.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у місті Києві №8688443/37770584 від 25.04.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної №85 від 27.03.2023;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №85 від 27.03.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що після зупинення реєстрації податкової накладної ним було подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій, а тому спірне рішення прийнято необґрунтовано та протиправно. Позивач наголошує, що відповідач безпідставно прийняв рішення про зупинення податкової накладної позивача, оскільки відсутня негативна інформація про позивача в кабінеті платника податків, відповідач порушив п. 44 Порядку № 1165 та не перевірив документи позивача щодо їх достовірності шляхом звірки даних, наявних у їх розпорядженні.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представником Головного управління ДПС у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції є таким, що прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, також в порушення чинного законодавства не з'ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, а тому наведені порушення призвели до необ'єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.
Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що позивачем не надано/частково надано письмові пояснення та копії документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а саме відсутні документи із постачальниками щодо придбання матеріалів та/або акти прийому-передачі матеріалів від замовника, необхідних для виконання робіт/надання послуг; відсутні розрахункові документи/виписки банку, а тому на підставі п.1 Критеріїв ризиковості зупинено здійснення операцій.
Апелянт вважає, що відсутність вказаних документів не дала можливості підтвердити реальність здійснення господарської операції ТОВ «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» згідно яких виписано податкову накладну №85 від 27.03.2023.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що позовні вимоги про зобов'язання вчинити конкретні дії (зареєструвати податкову накладну в ЄРПН), хоча і знаходяться у взаємозв'язку із вимогами про скасування рішень, але мають самостійний характер і можуть бути задоволені, якщо судом перевірено виконання усіх умов, визначених законом, для прийняття такого рішення.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2025 та від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у м. Києві, призначено розгляд справи у порядку письмового провадження.
Від ТОВ «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» 12.05.2025 до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до фактичних обставин справи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» є юридичною особою, яка зареєстрована 10 серпня 2011 року, перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ Печерського району міста Києва, індивідуальний податковий номер 377705826559, дата реєстрації 22.03.2012 платник ПДВ.
Основними видами господарської діяльності товариства є: 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н.в.і.у. (основний); 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи.
Для здійснення цієї діяльності товариство орендує: офісне приміщення (договір оренди №01/05-22 від 01.05.2022 р.); офісне приміщення (договір оренди №07/01/21 від 31.05.2021р); складське приміщення (договір оренди №01/05-22 від 01.05.2022 р). Кількість працюючих - 27 осіб, що підтверджується штатним розписом.
ТОВ «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» 19 жовтня 2020 (надалі по тексту - Генпідрядник) та Міське комунальне підприємство «Хмельницькводоканал» (надалі по тексту - Замовник), уклали контрактну угоду КН-L1 (надалі по тексту - Контракт). Умовами Контракту передбачено в рамках Програми щодо поліпшення стану водопостачання в Україні за підтримки Інвестиційної платформи сусідства Європейського союзу та співфінансується кредитними коштами НЕФКО, відповідно до кредитного договору №IP 1-19 від 31.12.2019р. між НЕФКО та Хмельницькою міською радою здійснити Реконструкцію каналізаційних насосних станцій №2,7,12 у місті Хмельницьку.
За погодженням із Замовником завершальний етап робіт по Контракту на умовах договору підряду №0000010 від 01.03.2021 р. (надалі - Договір) виконало ПрАТ «Шведсько-Українська Група «SU GROUP» (надалі Субпідрядник).
Генпідрядник та Субпідрядник 22.03.2023р. по факту виконання робіт по договору підряду підписали Акт приймання виконаних будівельних робіт по контракту (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 525715,51 грн. в т.ч. ПДВ 87619,25 грн.
Генпідрядник та Замовник 22 березня 2023 року підписали Акт №18 приймання виконаних будівельних робіт по контракту (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 525715,51 грн. в т.ч. ПДВ 87619,25 грн.
По факту підписання між Генпідрядником та Субпідрядником 22 березня 2023 року Акту приймання виконаних будівельних робіт ПрАТ «Шведсько-Українська Група «SU GROUP» оформило та направило на реєстрацію податкову накладну №41, яка зареєстрована податковим органом.
Виконані Субпідрядником по договору підряду №0000010 від 01.03.2021 роботи оплачено Генпідрядником на підтвердження чого надано рахунок - фактуру №SU-1054 від 11.05.2021р., платіжну інструкцію №41 від 31.03.2023р. на суму 525715,51 грн. в т.ч. ПДВ 87619,25 грн.
Міське комунальне підприємство «Хмельницькводоканал» оплатило ТОВ «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» роботи, виконані Субпідрядником на підтвердження чого надаємо, платіжну інструкцію №3 від 27.03.2023 та виписку банку від 27.03.2023 р.
По факту оплати робіт Замовником ТОВ «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» оформило та направило на реєстрацію податкову накладну №85 від 27.03.2023р. на суму 525715,51 грн. в т.ч. ПДВ 87619,25 грн.
При цьому, позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій повідомлялося про прийняття податкової накладної, зупинення її реєстрації з наступних підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 27.03.2023р. №85 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 43.29, дорівнює або перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
Позивачем 10 квітня 2023 року направлено до контролюючого органу повідомлення, копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною №85 від 27.03.2023р та письмові пояснення з проханням зняти блокування.
Разом з тим, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8688443/37770584 від 25.04.2023 про відмову у реєстрації оскаржуваної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної зазначено: ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.
Рішення ГУ ДПС у місті Києві №8688443/37770584 від 25.04.2023 р. оскаржено в адміністративному порядку шляхом направлення скарги на адресу ДПС України.
Рішенням Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04 травня 2023 року №40546/37770584/2 скаргу ТОВ «ЛВТ ІНЖИНІРИНГ» залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. В якості підстави для відмови у задоволенні скарги зазначено: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси.
Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з цим адміністративним позовом, за результатами розгляду якого судом першої інстанції ухвалено рішення від 28 лютого 2025 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Суд зазначив, що у спірному рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних не наведено мотивів неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, якої саме інформації у поясненнях окрім тієї, що наведена позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрації податкової накладної. Крім того, аналіз змісту оскаржуваного рішення дає підстави стверджувати, що Комісія ГУ ДПС у м. Києві, розглядаючи подані позивачем документи, не з'ясовувала специфіку проведених господарських операцій та не визначала перелік документів, який є необхідним для підтвердження наявності підстав для реєстрації поданої позивачем податкової накладної.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно з підпунктом "а" п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом: оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце (постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь- яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України).
Відповідно до п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН).
Відповідно до п.п.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
П.201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
П.201.16 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 якою затверджений "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Невід'ємною частиною Порядку 1165 є Додаток №3 "Критерії ризиковості здійснення операцій", де в п.5 зазначено "Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов'язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги".
Також, 12.12.2019 Наказом Міністерства фінансів України №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 затверджений "порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (далі - Порядок - 520).
П.4 Порядку 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію І відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
За змістом п. 11 Порядку 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинені в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, за змістом квитанції податкова накладна №85 від 27.03.2023 прийнята, але її реєстрація зупинена з посиланням на відповідність п. 1 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Податковим органом запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, контролюючим органом не вказаний вичерпний перелік копій документів, які необхідно позивачу надати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №85 від 27.03.2023.
Колегія суддів звертає увагу, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК містила загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
Водночас контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17.
Окрім цього, колегія суддів відзначає, що позивачем подано контролюючому органу 10.04.2023 повідомлення, копії документів на підтвердження реальнотсі здійснення операцій за податковою накладною №85 від 27.03.2023 та письмові пояснення.
Відповідні документи та пояснення стосовно здійсненої господарської операції, на думку суду є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних. До того ж, відповідачами не зазначено підстав їх не врахування та неможливості зареєструвати податкову накладну.
Колегія суддів звертає увагу, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної.
Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі №200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20 зазначив, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Варто звернути увагу, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції, що призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.
Однак, у порушення вищенаведених нормативних приписів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.03.2023 №85 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, оспорюване рішення не містить мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів.
Втім, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, що контролюючим органом не виконано.
Суд констатує, що недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникла можливість прояву нічим необмеженої дискреції. Вказане, на думку суду, призвело до прояву суб'єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не зміг належним чином виконати свої обов'язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.
Застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну №85 від 27.03.2023 в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження, оскільки у даному випадку відповідач не вправі діяти на власний розсуд, такий спосіб захисту порушеного права позивача відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Посилання апелянта на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах у справах №826/5743/14, №823/1389/16, №260/410/19, №140/2715/28, апеляційний суд вважає необґрунтованим, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин.
Колегія суддів звертає увагу, що в своїх доводах апелянт стверджує про відсутність документів із постачальниками щодо придбання матеріалів та/або акти прийому-передачі матеріалів від замовника, необхідних для виконання робіт/надання послуг; відсутність розрахункових документів/виписок з банку.
Однак, в оскаржуваному рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві від 25.04.2023 №8688443/37770584 про відмову у реєстрації податкової накладної від 27.03.2023 №85 в Єдиному реєстрі податкових накладних вказана інформація відсутня, що свідчить про посилання апелянта на ті доводи, які не відповідають обставинам справи.
Виходячи із зазначеного, суд апеляційної інстанції не надає оцінки на вищезазначені доводи Головного управління ДПС у м. Києві.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі №320/40522/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина
Судді І.О.Грибан
Є.І.Мєзєнцев