Справа № 563/1197/24
14 серпня 2025 року
Судді Корецького районного суду Рівненської області
Сірака Д.Ю.
14 серпня 2025 року Корецький районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Сірака Д.Ю. та присяжних: Бойчак В.Л., Малевич О.Я., ухвалив рішення у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Виконавчий комітет Корецької міської ради Рівненської області, як Орган опіки та піклування, П? ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна.
Вказаним судовим рішенням заяву ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатним, встановлено над ним опіку та призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .
Статтею 293 ЦПК України передбачено, що розгляд справ про визнання фізичної особи недієздатною проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних.
Відповідно до частини 3 статті 68 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», на присяжних поширюються гарантії незалежності і недоторканності суддів, установлені законом, на час виконання ними обов'язків із здійснення правосуддя.
За змістом частини 1 статті 35 ЦПК України, питання, що виникають під час колегіального розгляду справи судом, вирішуються більшістю голосів суддів. Головуючий голосує останнім.
Згідно з частиною 3 статті 35 ЦПК України, суддя, не згодний із рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення.
Не погоджуюсь із ухваленим рішенням суду в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 з таких підстав.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з наявними у справі доказами, ОСОБА_2 є інвалідом дитинства першої «А» групи довічно та потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги. З Висновку судово-психіатричного експерта № 124/25 від 05 травня 2025 року встановлено, що ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді шизофренії, параноїчної форми, безперервний перебіг з вираженим психічним дефектом (регрес складу особистості) (F20.00 - за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). Внаслідок наявного психічного розладу позбавлений здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Встановивши, що ОСОБА_2 має тяжкий психічний розлад, який позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, суд дійшов висновку про визнання його недієздатним.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
У частинах другій - п'ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Відповідно до Подання, що затверджене Рішенням виконавчого комітету Корецької міської ради від 18 вересня 2024 року № 283, на переконання Опікунської ради виконавчого комітету Корецької міської ради, як Органу опіки та піклування, ОСОБА_1 може бути призначений опікуном над ОСОБА_2 , у разі визнання його судом недієздатною особою (а.п. 68).
Із матеріалів даного подання слідує, що ОСОБА_1 є швагром (чоловіком сестри) ОСОБА_2 , який є інвалідом дитинства, першої А групи внаслідок психічного розладу, потребує постійного стороннього догляду, нагляду та допомоги, має у власності земельну частку (пай) загальною площею 1,4248 га., в тому числі: рілля 1,4148 га., кадастровий номер 5623080400:04600560241 та пасовище 0,01 га.,кадастровий номер 5623080400:04:001:0231.
Відповідно до довідки про склад сім?ї зареєстрованих у житловому приміщенні від 12.09.2024 року № 12-01-17/404 та акту обстеження матеріально-побутових умов сім?ї від 12.09.2024 року № 10-05-06/166, виданих Бриківським старостинським округом, встановлено, що у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані та фактично проживають в належних умовах разом з ОСОБА_2 : матір ОСОБА_3 , 1956 року народження, сестра ОСОБА_4 , 1981 року народження, племінник ОСОБА_5 , 2007 року народження та швагро ОСОБА_1 - потенційний опікун, який відповідно до довідки відділу надання соціальних послуг м. Корець Управління соціального захисту населення Рівненської райдержадміністрації від 21.08.2024 року № 768, здійснює догляд за хворим ОСОБА_2 з 01.03.2015 року та отримує щомісячну допомогу по догляду.
Матір, ОСОБА_3 та сестра, ОСОБА_4 , відповідно до висновків ЛКК КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради № 373 та № 378 не можуть здійснювати сторонній догляд, надавати соціальні послуги та надали письмову згоду на призначення опікуном ОСОБА_1 над ОСОБА_2 .
Згідно висновку ЛКК КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради № 392 від 16 вересня 2024 року, ОСОБА_1 може здійснювати сторонній догляд.
Відповідно до Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», станом на 12 вересня 2024 року відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відсутні.
Під час розгляду справи з'ясувалось, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України, призваним на військову службу під час мобілізації та на даний час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Так Подання органу опіки та піклування було винесене до моменту початку проходження ОСОБА_1 військової служби по мобілізації. Однак, представниця Органу опіки та піклування виконавчого комітету Корецької міської ради, в судовому засіданні, 07 липня 2025 року, підтримала раніше подане до суду подання про можливість призначення заявника опікуном над ОСОБА_2 , не зважаючи на факт проходження ОСОБА_1 військової служби у лавах ЗСУ.
При цьому, варто зауважити, що у постанові від 28 травня 2025 року у справі № 641/7190/23 (провадження № 61-16711 св24) Верховний Суд зазначив, що саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність цього, уникаючи можливих зловживань, та належним чином мотивувати своє подання про можливість призначення особи опікуном.
Водночас, належить звернути увагу, що подання органу опіки та піклування про призначення опікуна має для суду лише рекомендаційний характер, і при постановленні судом рішення по справі не має пріоритетного значення, та може бути враховане на розсуд суду. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.
Надаючи оцінку поданню органу опіки та піклування про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатного ОСОБА_2 , вважаю, що воно складене при неповному з'ясуванні усіх обставин.
Заявник у справі вже близько року та на даний час проходить військову службу в лавах ЗСУ, відповідно, не має фактичної можливості здійснювати догляд за хворим ОСОБА_2 .
Здійснення заявником постійного догляду за ОСОБА_2 до моменту проходження військової служби не вказує на необхідність його безальтернативного призначення опікуном на момент розгляду справи. Оскільки, за час тривалої відсутності заявника за місцем проживання, попри складнощі та непосильне фізичне навантаження (як зазначалось свідками в судових засіданнях), ОСОБА_2 опікуються його матір та сестра. При цьому питання поміщення хворого до спеціального закладу принципово не розглядають.
Слід зауважити, що хоча законодавство прямо не забороняє військовослужбовцям бути опікунами, фактична можливість виконання обов'язків опікуна в повному обсязі є суттєво обмеженою. Військова служба передбачає часті відрядження, ненормований графік, а в умовах воєнного стану - підвищену ймовірність перебування в зоні бойових дій. Це ставить під сумнів здатність заявника забезпечити постійний та належний догляд за недієздатною особою.
Враховуючи специфіку військової служби, заявник не зможе забезпечити стабільність та безперервність догляду за хворим, що є критично важливим для недієздатної особи з психічними розладами.
Верховний Суд в постанові від 04 грудня 2024 року в справі № 634/1126/23, зазначив, що опікунство вимагає постійного та безпосереднього догляду за особою, що є несумісним із обов'язками військової служби. Військовослужбовець не може забезпечити належний догляд та виконання обов'язків опікуна через службові обмеження та можливе відрядження.
Суд, ухвалюючи рішення, повинен керуватися насамперед інтересами недієздатної особи. В умовах воєнного стану, коли життя та здоров'я військовослужбовців піддаються підвищеному ризику, призначення заявника опікуном може створити додаткову нестабільність та загрозу для недієздатної особи.
Наявність інших родичів, які потенційно можуть бути опікунами та фактично виконують такі функції під час відсутності заявника, є вагомим аргументом проти призначення заявника опікуном. Ці родичі можуть забезпечити та забезпечують стабільний та надійний догляд недієздатній особі, з урахуванням постійного проживання з нею та тривалого догляду за нею.
Разом з тим, заявник не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном над недієздатною особою якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому у повному обсязі виконувати обов'язки опікуна.
При цьому ОСОБА_1 не позбавлений можливості надавати посильну допомогу та підтримку недієздатному без відповідного судового рішення, а для представництва інтересів недієздатної особи в державних органах, отримання пенсії, поміщення в медичні заклади та інше опікунство може бути оформлено іншими особами (матір'ю чи сестрою) за їх заявою.
Крім того, якщо жоден з родичів не може або не виявляє бажання бути опікуном недієздатної особи, чинне законодавством передбачає можливість патронатного догляду, де професійний доглядач забезпечуватиме необхідну допомогу.
Зважаючи на вищевикладене, а також те, що в Україні продовжує діяти воєнний стан та триває загальна мобілізація, суд розглядає заявлену вимогу ОСОБА_1 бути призначеним опікуном для ОСОБА_2 , як безперечно пов'язану також із набуттям права на відстрочку від мобілізації відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відтак переконаний, що рішення про призначення заявника опікуном для недієздатного ОСОБА_2 є передчасним.
Враховуючи наведене, вважав би за доцільне відмовити у задоволенні заяви, в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .
При цьому, відмова в задоволенні таких вимог не позбавляла б орган опіки та піклування вирішити питання опіки над недієздатним ОСОБА_2 , відповідно до вимог чинного законодавства. А заявник не позбавлений права у подальшому бути призначеним опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , якщо перестануть існувати обставини, які перешкоджають йому у повному обсязі виконувати обов'язки опікуна.
Суддя