справа № 563/935/25
13 серпня 2025 року м. Корець
Суддя Корецького районного суду Рівненської області Сірак Д.Ю., секретар судового засідання Федичканич В.Ю., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката-захисника Пархомчук В.В. розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ,
В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 335753 від 19 травня 2025 року зазначено, що 19 травня 2025 року о 21годині 24 хвилин на вул. Центральна 21, що в с. Коловерти, Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Forester», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Пройти тест на визначення стану алкогольного сп'яніння у визначеному закном порядку на місці зупинки транспортного засобу чи проїхати до медичного закладу відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провадження у справі просив закрити з тих підстав, що при проведенні огляду дійсно, перебуваючи у стресовому стані, відмовися і догляду. Але через кілька хвилин погодився, однак поліцейський проігнорував його бажання. Запевнив, що у той день алкогольних напоїв не вживав. Більше того, протягом двох годин після того самостійно пройшов огляд у медичному закладі за результатом якого був тверезий.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Пархомчук В.В. в судовому засіданні просила провадження у справі відносно його підзахисного закрити з підстав відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначила, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки працівники поліції відмовили йому в проходженні огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушили встановлений законом порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння. Ураховуючи викладене, просив закрити провадження у справі. Більше того, пропозиція у формі згоди пройти огляд на місці зупинки автомобіля чи у медичному закладі була висловлена ОСОБА_1 ще до завершення оформлення адмінпротоколу, що підтверджують наявні у матеріалах справи відеозаписи.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_2 вказала, що 19 травня 2025 року, будучи пасажиром, близько 21 годині їхала з батьком, ОСОБА_1 . В с. Коловерти, Рівненського району, Рівненської області їх зупинили працівники поліції та запитали чи не бачили вони невідомого чоловіка з собакою, яких поліцейські шукали. Відповіли, що по дорозі нікого не бачили. Згодом, під час спілкування з батьком поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан визначення алкогольного сп'яніння, зазначаючи при цьому, що вбачають у нього ознаку алкогольного сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці. Вказала батьку такий огляд не проходити, з огляду на те, що він алкогольних напоїв перед тим, як керувати автомобілем не вживав. Згодом, буквально через кілька хвилин, протокол ще не був складений, батько погодився пройти огляд, однак працівник поліції у проведенні огляду відмовив, зазначивши, що не буде по сто раз проводити процедуру. В той же момент вона зателфонувала на лінію "102" та повідомила про факт відмови поліцейського у проведенні огляду на стан сп'яніння. Протягом двох годин вони з батьком прибули до Корецької міської лікарні, де щодо нього проведений огляд на стан сп'яніння, за результатом якого він був тверезим. Зауважила, що перед проведенням огляду у лікарні, вони телефонували на лінію "102" з метою забезпечення участі працівника поліції при огляді. Однак, ним повідомили, що всі екіпажі є зайнятими і не можуть прибути до лікарні.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, його захисника, допитавши свідка та дослідивши письмові докази, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, під поняттям адміністративного правопорушення визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП, передбачено, що завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 266 КУпАП, закріплено, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться працівником поліції у присутності 2 свідків з використанням спеціальних технічних засобів. В разі незгоди водія на такий порядок, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачено адміністративна відповідальність за фактом керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначенийст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735 (надалі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженим Постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 року(далі-Порядком).
Згідно, І розділу Інструкції передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пункт 5 розділу 1 Інструкції передбачає, що перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, а відповідно до п.6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
При вирішенні питання щодо доведеності вини особи у скоєнні, в тому числі й адміністративного правопорушення, слід виходити з положень статті 62 Конституції України проте, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь.
Такий підхід до тлумачення норм адміністративного законодавства відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03), в якому зазначено, що правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.
Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).
Водночас, для дотримання європейського стандарту доведення вини «поза розумних сумнівів» недостатньо, щоб версія, викладена у протоколі, була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи (постанова Верховного Суду (ККС) від 21 січня 2020 року у справі № 754/17019/17, провадження № 51-2568км19, від 2 березня 2021 року справа № 750/5469/18, провадження № 51-6103км20).
Отже, згідно Закону, притягненню до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП водій за керування ним транспортним засобом у стані сп'яніння, при цьому необхідно встановити, що у водія наявні ознаки сп'яніння, передбачені ч.3, ч.4 розд.1 Інструкції як підстави для огляду, запропонувати та проінформувати водія про порядок огляду, після проведення огляду та позитивного результату, з'ясувати у водія чи він згідний з результатом, та у разі незгоди запропонувати пройти огляд у медичному закладі. Вищевказані дії мають бути зафіксовані у визначеному законом порядку (відеозаписом або у присутності двох свідків).
Недотримання цієї процедури має наслідком її недійсність, як те передбачено ч.5 ст. 266 КУпАП.
До матеріалів справи додано СД диск на якому міститься відео файли, на яких зафіксовано факт зупинки транспортного засобу та процедуру складання адмінматеріалів.
З відеозаписів встановлено, що працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням водія ОСОБА_1 та повідомлено водія про лише одну ознаку алкогольного сп'яніння - поведінка, що не відповідає обстановці, при цьому працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки. Сама пропозиція поліцейського звучала неоднозначно і була нелогічною, зокрема на відрізку відеозапису 21:24:32-21:24:51 поліцейський запитує - «Пройдете огляд, якщо запропоную, чи не пройдете..?». Водій ОСОБА_1 спочатку відмовляється пройти огляд на місці зупинки, мотивучи це тим, що алкоголю він не вживав та не має об'єктивних ознак перебування його в стані алкогольного сп'яніння (21:26-21:27).
Надалі, (21:30 відеозапису) поліцейський сідає у автомобіль та здійснює підготовчі дії щодо оформлення адміністративного протоколу.
О 21:33 запису ОСОБА_1 вказує, що він готовий пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ, на, що поліцейський вказує наступне «Ви оприділіться….Вже так не буду». При цьому, в цей момент протокол про адміністративне правопорушення не був складений, а також не були складені інші матеріали, що долучені до протоколу, поліцейський лише заносив до протоколу анкетні дані про особу. Крім того, о 21:35 відеозапису пасажир автомобіля, дочка ОСОБА_1 телефонуала на лінію 102 та повідомила про факт відмови поліцейським у проведенні огляду її батька, що також відображено на відеозаписі. Таким чином, працівником поліції була знехтувана заява ОСОБА_1 щодо згоди пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки ТЗ до складення протоколу відносно нього, що свідчить також про формальних підхід до встановлення всіх обставин справи.
Таким чином, працівниками поліції, в порушення встановленого порядку проведення огляду водіїв на стан сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП та вищевказаною Інструкцією, не було забезпечено проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, суддя приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містять достатніх і належних доказів на підтвердження факту порушення ним пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачена відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а складений стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, з огляду на положення ч.5 ст. 266 КУпАП та вимог п.22 вищевказаної Інструкції в даному випадку не можна вважати належним доказом порушення останнім пункту 2.5 ПДР України.
Варто зазначити, що після пред'явлення вимоги пройти огляд у водія виникає безумовний обов'язок пройти його відповідно до п. 2.5. ПДР.
Припущення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що працівник поліції діє неправомірно не є підставою для невиконання обов'язку пройти огляд і не виправдовує відмову.
Водночас, під час оформлення адмінматеріалів ОСОБА_1 заявив про свої наміри пройти огляд, але поліцейські на таке не відреагували і проведення огляду не забезпечили.
Така поведінка ОСОБА_1 свідчить, що відмова від проходження ним огляду не була категоричною, але працівники поліції у свою чергу вважали, що процедуру виконали. В цій ситуації поліцейські формально віднеслися до виконання процедур ст. 266 КУпАП.
Варто зазначити, що у протоколі вказано, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, в саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, яка не відповідає обстановці, неприродне тремтіння пальців рук. Натомість з переглянутого відеозапису встановлено, що після 2-х хвилинного спілкування з водієм поліцейський заявив, що вбачає в нього таку ознаку алкогольного сп'яніння, як поведінка, що не відповідає обстановці. В той же час, жодних пояснень, що стосуються того, які саме дії або реакції водія були явно неадекватними ситуації, у якій він перебував поліцейський не навів. З відео вбачається, що ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими поводив себе абсолютно нормально: контролював емоції, логічно відповідав на запитання, не проявляв агресії, не конфліктував, не вчиняв жодних ризикованих, безглуздих чи небезпечних дій. Більше того, на відео видно, що сам поліцейський вказав, що така ознака, як поведінка, що не відповідає обстановці є ознакою, як алкогольного так і наркотичного сп'яніння. Про таку ознаку як запах алкоголю з порожнини рота поліцейський під час спілкування з водієм взагалі не заявляв.
Таким чином, за цих обставин відмову від проходження огляду не можна вважати однозначною і закінченою, поведінка ОСОБА_1 вказує на вади суб'єктивної сторони і свідчить про відсутність умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке йому поставлене у вину.
Крім того, одразу після того, як працівники поліції відмовили водію пройти огляд на стан сп'яніння на зупинки автомобіля, склали протокол і поїхали, ОСОБА_3 прибув в КНП «Корецька міська лікарня» Корецької міської ради та пройшов медичне освідчення на предмет сп'яніння. Висновок - тверезий. Дата та час освідчення - 22:30, 19.05.2025. Дата та час виявлення поліцейським ознак для проведення огляду, вказані в протоколі - 21:24, 19.05.2025. Тобто, ОСОБА_3 був оглянутий в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, як це передбачено пунктом 9 розділу ІІ Інструкції.
Отже, прямих та достовірних доказів того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння за обставин описаних у протоколі, матеріали справи не містять. Докази, надані органом, уповноваженим на складання протоколу, не забезпечують такий рівень доказування вини ОСОБА_1 , який не залишав би розумних сумнівів у можливості іншої версії подій, ніж зазначено у протоколі.
Недоведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, свідчить про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття адміністративного провадження.
Керуючись ч.1 ст.130, ст. 280, 283, п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Корецький районний суд Рівненської області.
Повний текст постанови суду складено 14 серпня 2025 року.
Суддя