вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200
тел. (05341) 9 17 39,e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua
ідентифікаційний код 02886143
Справа №547/843/25
Провадження №2/547/561/25
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2025 року с-ще Семенівка
Суддя Семенівського районного суду Полтавської області Самойленко Л.М., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шудрі Віктора Івановича до відповідачів ОСОБА_2 , Семенівської селищної ради, третя особа Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинський О. Ю., про визнання недійсною постанови нотаріуса та визнання права власності на спадкове майно,
08.08.2025 засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» представник позивачки звернувся до суду із зазначеним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2025 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Самойленко Л. М.
У заявленому позові представник позивача просить:
1. Визнати недійсною постанову приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинського О.Ю. від 07.08.2023 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
2. Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ОСОБА_3 право власності на квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для залишення позовної заяви без руху.
За правилами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вирішуючи питання прийняття заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України з наступних причин.
Відповідно до п. 3, 4, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема: 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; 4) якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Якщо позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір за подачу позову сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Всупереч зазначеним вимогам подана позовна заява не містить зазначення ціни позову.
Відповідно до п.п.2, 9 ч.1ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності - ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості.
Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в населеному пункті чи місцевості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
В даній позовній заяві такий документ відсутній.
Разом з тим, представник позивачки у порядку ст. 136 ЦПК України просить відстрочити сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, оскільки позивачка отримує лише пенсію за віком та виплат вистачає їй лише на проживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028,00 гривень.
Так, згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої:
1. Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Разом з тим, позивачкою до позовної заяви долучено лише пенсійне посвідчення України № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 від 17.02.2009 та довідку про доходи (пенсію) Глобинського об'єднаного управління ПФУ в Полтавській області № 0339 0234 3720 0320 від 22.05.2025 (про суму пенсії за період з 014.01.2025 по 31.05.2025), інших доказів щодо відсутності доходу, наявності у власності рухомого та нерухомого майна або іншого цінного майна, суду не надано.
Також у зв'язку із не зазначенням ціни позову, суд позбавлений можливості визначити суму судового збору, яка має бути сплачена за подання даного позову, та вирішити питання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до стаття 50 ЦПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого порушеного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб'єкти права вступають між собою у спірні правовідносини.
Відповідачами у справі визначено: Семенівську селищну раду, ОСОБА_2 .
Разом з тим, позивачем всупереч вимогам п. 4 ч. ст.175 ЦПК не визначено зміст позовних вимог до кожного з відповідачів.
Об'єднаною Палатою Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 18.09.2023 у справі №58/5118/21 сформовано позицію, що при тлумаченні поняття "вимога" має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо.
Отже, представнику позивача за вимогами п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України необхідно уточнити зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів з урахуванням того, що кожен відповідач діє у цивільному процесі самостійно, а також відповідно врахувати суб'єктий склад правовідносин при обрахуванні судового збору.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому, "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Зазначені вище недоліки позовної заяви є перешкодою для відкриття провадження у справі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху та надати представнику позивача строк для усунення вказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Позивачу необхідно зазначити ціну позову відповідно до вимог чинного законодавства, викласти зміст позовних вимог до кожного з відповідачів та доплатити судовий збір з урахуванням ціни позову, суб'єктого складу правовідносин, кількості позовних вимог майнового та немайнового характеру або надати докази щодо можливості відстрочення судом сплати судового збору.
Ураховуючи зазначене, керуючись ст. ст. 175-177, 185, 187, 261, 353 ЦПК України, ст. ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», суддя
Позовну заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шудрі Віктора Івановича до відповідачів ОСОБА_2 , Семенівської селищної ради, третя особа Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Мушинський О. Ю., про визнання недійсною постанови нотаріуса та визнання права власності на спадкове майно, залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: зазначити ціну позову відповідно до вимог чинного законодавства, викласти зміст позовних вимог до кожного з відповідачів та сплатити судовий збір з урахуванням ціни позову, суб'єктого складу правовідносин, кількості позовних вимог майнового та немайнового характеру або надати докази для можливості відстрочення сплати судового збору. Попередити позивача, що якщо недоліки заяви не будуть усунуті у зазначений строк, така позовна заява вважатиметься неподаною і буде йому повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л. М.Самойленко