Справа № 620/13803/24 Суддя (судді) першої інстанції: Ольга ТКАЧЕНКО
13 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" звернулось до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження під головуванням судді Ткаченко О.Є.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року задоволено клопотання представника ТОВ "Чернігівгаз Збут" про призначення комісійної економічної експертизи, проведення якої доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України (вул.Золочівська, 8А, м.Харків, 61177).
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції проігноровано твердження Регулятора про то, що питання запропоновані позивачем в клопотанні про призначення судової експертизи мають суто правову природу та не потребують спеціальних знань, а тому їх вирішення віднесено до компетенції суду. Апелянт вказав, що не було доведено доцільність та необхідність у призначенні та проведенні судової експертизи в межах адміністративної справи № 620/13803/24, оскільки в цьому випадку має місце саме оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень стосовно не вчинення ним дій щодо прийняття рішення про затвердження розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед постачальниками природного газу станом на розрахункову дату та різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 року включно за наслідками розгляду поданих заявником документів. Тобто має місце спір, що стосується саме дотримання НКРЕКП процедури розгляду документів поданих суб'єктом ринку природного газу, а не розгляду та відхилення таких по суті, що не було досліджено судом першої інстанції під час розгляду клопотання позивача про призначення експертизи. До того ж, затвердження НКРЕКП розрахунку на певному рівні належить до дискреційних повноважень НКРЕКП.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив, що НКРЕКП не погоджується з наданими Товариством документами, що стосуються розрахунків сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ», зазначаючи, що за результатами аналізу інформації НКРЕКП встановило, що по побутових споживачах включених до розрахунку ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» станом на 31.12.2021 обліковується значна сума переплати (понад 50 млн.грн). А отже, на думку НКРЕКП, ця заборгованість побутових споживачів, сформована станом на 31.12.2020 погашена у 2021 році. При цьому, заперечуючи проти розрахунків позивача, відповідач своїх розрахунків, що підтверджують його висновки щодо переплати не навів. Позивач зазначив, що суд не має спеціальних знань для перевірки правильності розрахунків здійснених позивачем на виконання вимог Закону України від 14.07.2021 року № 1639-ІХ, а також суд не має контррозрахунків здійснених відповідачем для можливості їх співставлення з розрахунками наданими позивачем, оскільки відповідач заперечує і наголошує про невідповідність розрахунків позивача. Враховуючи такі обставити справи без отримання висновку експерта на підтвердження чи спростування правильності здійснених розрахунків позивачем неможливо повноцінно і об'єктивно розглянути справу №620/13803/24 та об'єктивно ухвалити рішення у даній справі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Серед основних засад (принципів) адміністративного судочинства частина третя статті 2 КАС проголошує змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Водночас суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта статті 9 КАС).
Тобто згідно з положеннями статті 9 КАС, дотримуючись принципу змагальності, суд, розглядаючи адміністративний позов, не обмежений ним, а зобов'язаний з'ясувати всі обставини справи, вживши для цього визначені законом необхідні заходи, зокрема щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи.
Принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи; в адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об'єктивне рішення; принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з'ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а в разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. Інакше кажучи, КАС безпосередньо уповноважує адміністративний суд на активну участь у доказуванні в адміністративній справі, наділяє його повноваженнями на збирання доказів, що мають значення для правильного вирішення спору по суті.
Статтею 90 КАС, у свою чергу, визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно зі статтею 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення; сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень; суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
У цьому контексті, беручи до уваги словесну конструкцію частини першої статті 72 КАС «дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів)», можна сформулювати визначення належного доказу як доказу, який має логічний зв'язок з обставинами, що становлять предмет доказування, а цей предмет, у свою чергу, складають факти матеріально-правого та процесуального характеру.
Як уже зазначено, предметом перевірки суду в адміністративній справі є обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення учасників справи. Такі обставини суд встановлює на підставі доказів, зокрема висновків експертів. При цьому, з огляду на принцип офіційного з'ясування обставин справи, суд має сприяти учасникам справи в отриманні доказів.
Так, відповідно до частин першої, четвертої та п'ятої статті 102 КАС суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Згідно із частиною першою статті 103 КАС про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (частина перша статті 105 КАС).
З матеріалів справи слідує, що предметом даного позову є визнання протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незатвердженні розрахунку сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» та різниці між вартістю ресурсу природного газу, використаного ТОВ «ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ» для забезпечення потреб побутових споживачів протягом січня - квітня 2021 року включно, та вартістю реалізації цього ресурсу Товариством побутовим споживачам протягом січня - квітня 2021 року.
Фактично НКРЕКП не надаючи жодних розрахунків та доказів, не погоджується з наданими позивачем документами, що стосуються розрахунків сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед ТОВ «Чернігівгаз збут», вказуючи, що за результатами аналізу інформації відповідач встановив, що по побутових споживачах включених до розрахунку ТОВ «Чернігівгаз збут» станом на 31.12.2021 обліковується значна сума переплати (понад 50 млн. грн), і, на його думку, ця заборгованість побутових споживачів сформована станом на 31.12.2020, погашена у 2021 році.
У свою чергу позивач стверджує, що сума переплати зазначена у Розрахунку несплаченої станом на 31.12.2021 року сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів перед Товариством, сформованої станом на 31.12.2020 року, є залишком переплати споживача після погашення дебіторської заборгованості побутового споживача за виключенням тієї, яка підлягає врегулюванню та списанню і зарахована в рахунок попередньої оплати побутового споживача. Така переплата використовувалась споживачем в рахунок погашення нарахувань майбутніх періодів або відповідно до п. 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, поверталась на поточний рахунок споживача на його письмову вимогу. Так, сумнівна та безнадійна дебіторська заборгованість побутових споживачів перед Товариством станом на 31.12.2020 року (розрахункову дату згідно Закону України від 14.07.2021 року №1639-ІХ), зокрема заборгованості, що включає в себе вартість неоплачених обсягів, що виникла внаслідок приведення об'єму природного газу до стандартних умов, проведеного за методикою визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 року №595, а також у зв'язку з визнанням судом незаконними та нечинними актів Кабінету Міністрів України про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників у період з 01.10.2014 року до розрахункової дати є і залишається незмінною та її погашення не відбувалось.
Колегія суддів зазначає, що зазначені вище обставини як такі, що мають істотне значення для справи, суд повинен встановити у судовому процесі з дотриманням вимог процесуальних норм, зокрема щодо змагальності сторін, офіційного з'ясування обставин у справі та засобів доказування.
Призначаючи судову комісійну економічну експертизу у цій справі, суд першої інстанції цілком справедливо зазначив, що для надання оцінки наявним у матеріалах справи доказам та певним обставинам справи, що входять до предмета доказування у цій справі, а саме, оцінки правильності розрахунків сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості побутових споживачів з урахуванням усіх коригувань сумнівної та/або безнадійної дебіторської заборгованості та правильності розміру заявлених позовних вимог, необхідні спеціальні знання в економічній галузі, бухгалтерському обліку, відтак існує потреба у призначенні судової економічної експертизи.
Колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що без отримання висновку експерта на підтвердження чи спростування правильності здійснених розрахунків позивачем неможливо повноцінно і об'єктивно розглянути справу №620/13803/24 та об'єктивно ухвалити рішення у даній справі.
Посилання апелянта на рішення суду апеляційних інстанцій, як на судову практику, судова колегія до уваги не приймає, оскільки викладені в них правові висновки, відповідно до положень КАС України, не є джерелом права та/або обов'язковими для врахування при вирішенні інших спорів.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
За змістом ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 238, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг- залишити без задоволення.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 13.08.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких