Справа № 640/18899/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
13 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочко Є.О., Коротких А.Ю.
при секретарі Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, третя особа - Рада адвокатів м. Києва про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Київський окружний адміністративний суд рішенням від 28 квітня 2025 року позов задовольнив. Визнав протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України щодо невнесення до Єдиного реєстру адвокатів України публічної інформації у формі відкритих даних та відомостей стосовно адвоката ОСОБА_1 . Зобов'язав Недержавну некомерційну професійну організацію "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України внести до Єдиного реєстру адвокатів України публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що оскаржуване рішення є незаконним, таким що підлягає скасуванню у зв'язку з допущеними судом порушеннями норм матеріального права i процесуального закону. Апелянт вказав, що позивачкою пропущено строк звернення до суду.
У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивачем та відповідачем також надано до суду додаткові пояснення та відповідь на відзив.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що 30.06.2016 ОСОБА_1 успішно склала кваліфікаційний іспит.
Цього ж дня Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури міста Києва прийнято рішення від 30.06.2016 за №30-2.8-28 про видачу позивачу Свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.
В подальшому, позивач отримала Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва серії КВ №000591 від 08.07.2016.
29.09.2016 позивачка склала присягу адвоката України та відповідно до рішення Ради адвокатів міста Києва від 02.09.2016 №53 їй було видано Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ005785 від 29.09.2016.
30.09.2016 позивачка подала до Ради адвокатів міста Києва необхідні документи для внесення до Єдиного реєстру адвокатів України (ЄРАУ).
Відомості про позивача, як адвоката, були внесені до ЄРАУ адміністратором першого рівня - Радою адвокатів м. Києва, що підтверджується витягом з ЄРАУ серії АЛ №004850 від 15.11.2016 (час формування витягу 16:42), сформованим та підписаним Головою Ради адвокатів м. Києва Рафальською І.В.
Також встановлено, що позивачка сплачувала щорічні внески адвоката на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та покриття витрат на забезпечення діяльності Ради адвокатів міста Києва.
07.09.2022 позивачка звернулась до відповідача із заявою, у якій просила внести до ЄРАУ публічну інформацію у формі відкритих даних та відомості стосовно адвоката ОСОБА_1 (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 005785 від 29.09.2016 на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 02.09.2016 № 53) для відображення на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України http://erau.unba.org.ua/ для загального доступу.
Проте листом від 07.10.2022 відповідач повідомив, що відомості, стосовно позивача, як адвоката, в ЄРАУ відсутні і адміністраторами Першого рівня бази даних ЄРАУ не вносились. Вказаним листом також повідомлено, що згідно пункту 3.6 Порядку ведення ЄРАУ, дані про адвокатів, які отримали свідоцтва про право па зайняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України до ЄРАУ не вносяться.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI).
Згідно ч.1, 3 ст. 9 Закону № 5076-VI кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.
Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.
Відповідно до ст. 12 Закону № 5076-VI особі, яка склала присягу адвоката України, радою адвокатів регіону у день складення присяги безоплатно видаються свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України не обмежуються віком особи та є безстроковими; зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України.
Згідно ст. 45 Закону № 5076-VI Національна асоціація адвокатів України є недержавною некомерційною професійною організацією, яка об'єднує всіх адвокатів України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування.
Національна асоціація адвокатів України, зокрема, забезпечує доступ та відкритість інформації стосовно адвокатів України.
Національна асоціація адвокатів України є юридичною особою та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим Законом.
Організаційними формами адвокатського самоврядування, зокрема є рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України (ч.1 ст.46 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 17 Закону № 5076-VI з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.
До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: прізвище, ім'я та по батькові адвоката; номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв'язку; адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв'язку; інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; інші відомості, передбачені цим Законом.
Адресою робочого місця адвоката є місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності або адреса фактичного місця здійснення адвокатської діяльності, якщо вона є відмінною від місцезнаходження обраної адвокатом організаційної форми адвокатської діяльності. У разі наявності декількох адрес робочих місць адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України вноситься лише одна адреса робочого місця адвоката.
Адвокат протягом трьох днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, письмово повідомляє про такі зміни раду адвокатів регіону за адресою свого робочого місця, крім випадків, якщо ці зміни вносяться на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи.
Відомості, що підлягають внесенню до Єдиного реєстру адвокатів України, включаються до нього не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, установлених цим Законом.
Згідно п. 1.1. - 1.4. Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (далі- Порядок № 26), Єдиний реєстр адвокатів України (далі - ЄРА) - це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули право на зайняття адвокатською діяльністю, та про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності.
Рада адвокатів України забезпечує ведення ЄРА, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення рад адвокатів регіонів щодо внесення ними відомостей до ЄРА та надання витягів з нього згідно цього Порядку.
Внесення відомостей до ЄРА здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України за правилами цього Порядку.
Рада адвокатів України забезпечує технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення ЄРА, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містить ЄРА, надає роз'яснення, проводить навчання щодо наповнення та користування ЄРА, а також виконує інші функції, передбачені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", цим Порядком.
Пунктом 2.1. Порядку № 26 передбачено, що відомості до ЄРА вносяться за дворівневим принципом. Перший рівень внесення відомостей до ЄРА забезпечується радами адвокатів регіонів, Другий рівень внесення відомостей до ЄРА забезпечується Радою адвокатів України.
Відповідно до п. 2.8, 2.9 Порядку № 26 відомості, що підлягають внесенню до ЄРАУ, включаються до нього адміністратором бази даних ЄРА ради адвокатів регіону не пізніше дня, наступного за днем отримання радою адвокатів регіону відповідної інформації, крім випадків, встановлених Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та рішеннями Ради адвокатів України.
Інформація, внесена до ЄРА у відповідності до правил системи бази даних ЄРАУ адміністратором бази даних ЄРА ради адвокатів регіону, є відомостями (інформацією) Першого рівня і є не доступними (не відкритими) для користувачів на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України.
Згідно п. 2.13. Порядку № 26 адміністратори бази даних ЄРА Секретаріату Ради адвокатів України перевіряють правильність, повноту та точність інформації (відомостей) внесеної на Першому рівні, а також скан-копії документів, які є підставою для внесення таких відомостей у відповідності до цього Порядку, слідуючи вказівкам системи бази даних, корегують її у випадку необхідності та затверджують її.
У випадку сумнівів щодо достовірності чи неточності відомостей (інформації), внесених до бази даних ЄРАУ Першим рівнем, а також виявлення адміністратором Другого рівня її неповноти, адміністратор Другого рівня може витребувати додаткове підтвердження таких відомостей у раді адвокатів регіону, які остання зобов'язана надати адміністратору Другого рівня невідкладно. Додаткові відомості надаються згідно процедури взаємодії між Першим та Другим рівнем, передбаченої п.2.13 цього Порядку (п. 2.14. Порядку № 26).
У момент затвердження адміністратором ЄРА Другого рівня відомостей, отриманих від адміністратора ЄРА Першого рівня, вони набувають статусу відомостей (інформації) Другого рівня і стають активними та відкритими на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України для загального доступу, за винятком випадків, передбачених цим Порядком (п. 2.15. Порядку № 26).
Згідно п. 3.6 Порядку № 26 дані стосовно адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю з порушенням чинного законодавства України, до Єдиного реєстру адвокатів України не вносяться. Не вносяться до ЄРАУ також відомості, які оформлені та подані з порушенням вимог закону та актів НААУ. У разі виявлення фактів включення до ЄРА таких відомостей, інформація про них скеровується Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення. У випадку виявлення таких відомостей, вони підлягають негайному вилученню з ЄРАУ адміністратором Першого рівня відповідно до процедури, передбаченої цим Порядком, або адміністратором Другого рівня з обов'язковим повідомлення про таке видалення адміністратора першого рівня. У разі виявлення фактів неправомірного включення до ЄРАУ таких відомостей, інформація про них може скеровуватись Головою НААУ чи його заступниками до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Предметом спору у цій справі є дії Недержавної комерційної професійної організації «Національна асоціація адвокатів України» в особі Ради адвокатів України, які полягають у не забезпеченні відкритого перегляду актуальних відомостей про адвоката на офіційному веб-сайті.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка отримала Свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва серії КВ №000591 від 08.07.2016 та у подальшому у зв'язку з наведеним Радою адвокатів міста Києва прийнято рішення від 02.09.2016 №53 про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ005785 від 29.09.2016.
29.09.2016 позивачка склала присягу адвоката України.
Колегія суддів зазначає, що складення присяги адвоката України розглядається законодавцем як церемоніальна процедура, що визначає початок набуття повноважень (доступ до професії), а також взяття на себе особою, призначеною на відповідну посаду, зобов'язань щодо належного виконання своїх службових обов'язків за такою посадою.
Слід зазначити, що професія є складовою права на приватне життя, що підтверджується усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Так, у пункті 165 рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України" (Заява № 21722/11) вказано, що: "приватне життя "включає право особи на формування та розвиток стосунків з іншими людьми, включаючи стосунки професійного або ділового характеру" (див. рішення від 07 серпня 1996 року у справі "С. проти Бельгії" (С. v. Belgium), п. 25, Reports 1996-III). Стаття 8 Конвенції "захищає право на особистий розвиток та право встановлювати та розвивати стосунки з іншими людьми та оточуючим світом" (див. рішення у справі "Прітті проти Сполученого Королівства" (Pretty v. The United Kingdom), заява № 2346/02, п. 61, ECHR 2002-III). Поняття "приватне життя" в принципі не виключає відносини професійного або ділового характеру. Врешті-решт, саме у рамках трудової діяльності більшість людей мають значну можливість розвивати стосунки з оточуючим світом (див. рішення від 16 грудня 1992 року у справі "Нємець проти Німеччини" (Niemietz v. Germany), п. 29, Series А № 251-В). Отже, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на "приватне життя" (див. рішення у справах "Сідабрас та Джяутас проти Литви" (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).
Питання щодо допуску до професії адвоката неодноразово були предметом розгляду Європейським судом з прав людини.
У пунктах 33 - 35 рішення від 28 травня 2009 року у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), ЄСПЛ, визнаючи порушення вимог статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в аспекті права на професію адвоката вказав, що в цьому випадку проблема полягає у тому факті, що Колегія адвокатів держави-відповідача спочатку надала дозвіл заявниці пройти передбачене законом стажування, проте в решті-решт не дозволила їй брати участь у відповідних екзаменаційних процедурах для отримання свідоцтва адвоката. ЄСПЛ зазначає, що така відмова Колегії адвокатів була здійснена на останній стадії процесу, пов'язаного з зарахуванням заявниці в реєстр адвокатів Колегією адвокатів на стадії, коли вперше виникло питання про громадянство заявниці в контексті перешкоди для участі у екзаменах, організованих колегією. Тому такий крок Колегії держави-відповідача, заявниця не змогла б пройти стажування, якби Колегія адвокатів відповіла б відмовою на її заяву про стажування (п. 33 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
ЄСПЛ зазначено, що держава-відповідач надала докази того, що заявниця була допущена до процедур, пов'язаних з отриманням свідоцтва адвоката через недбалість. ЄСПЛ вважає, що навіть якщо припустити, що спершу заявниця була допущена до стажування внаслідок помилки зі сторони Колегії адвокатів, і що, відповідно, мова не йшла про мовчазну згоду щодо її права на участь в екзаменах після стажування всупереч її громадянства, однієї цієї складової було б недостатньо, щоб посягати на професійне життя заявниці. Дійсно, питання про те, чи був мотив недопущення заявниці до її участі в екзаменах, а саме її громадянство, достатньо обґрунтованим не є першочерговим у цій справі. Суттєвим є той факт, що влада надала дозвіл заявниці пройти передбачене стажування, хоч було зрозуміло, що по закінченню стажування вона не отримає право брати участь в екзаменах в адвокатуру. (п. 34 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05).
У пункті 35 рішення у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), ЄСПЛ вказав, що в діях компетентних органів держави-відповідача не було достатньої послідовності та поваги до особи та професійного життя заявниці і що держава-відповідач за таких умов порушила право заявниці на повагу до її приватного життя за змістом статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи прецедентну практику ЄСПЛ у справі "Бігаєва проти Греції" (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, слід зазначити, що у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії.
Колегія суддів вважає встановленими обставини про те, що позивачка у відповідності до вимог та процедури, визначеної Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» набула право на зайняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності.
Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень є включення про нього інформації до Єдиного реєстру адвокатів України та її відображення на офіційному веб-сайті Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" (www.unba.org.ua), а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
З огляду на наведене, прийняття рішення Національною асоціацією адвокатів України «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування міста Києва» від 11.06.2016 № 156 щодо заборони Раді адвокатів міста Києва як адміністратору Першого рівня, вносити до Єдиного реєстру адвокатів України відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом Київською міською КДКА з 12.10.2012 фактично створило умови, за яких особи, які, починаючи з 12.10.2012, отримали право на заняття адвокатською діяльності, позбавлені права продовжувати здійснювати таку діяльність за відсутності законодавчо визначених для цього підстав.
При цьому Законом № 5076-VІ та Порядком № 26 прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до Єдиного реєстру адвокатів України чи відмови у публічному відображенні відомостей про адвоката у Єдиного реєстру адвокатів України як порушення адміністратором Першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.
Згідно пункту 3.7 Порядку № 26, якщо до Єдиного реєстру адвокатів України були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19.11.2012 у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Не містить таких підстав і стаття 4 Порядку № 26, що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Колегія суддів вважає, що позивачем були вчинені всі залежні від неї дії щодо отримання статусу адвоката, у тому числі складено кваліфікаційний іспит та отримано відповідне свідоцтво.
Станом на час складення позивачем іспиту Київська міська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачкою свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстави вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною були відсутні.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 02.06.2020 у справі № 826/10717/18, від 11.06.2020 у справі № 826/1765/18 та від 10.09.2020 у справі № 826/2079/18.
У постанові від 20.03.2023 у справі № 640/28720/20 Верховний Суд зазначив, що при законності отримання статусу адвоката особа не може бути позбавлена права на оприлюднення даних щодо неї, шляхом розміщення у ЄРА. Пунктом 3.6 Порядку № 26 передбачено, що дані до ЄРА не вносяться у разі отримання адвокатом свідоцтва з порушенням чинного законодавства України та у разі оформлення та подання відомостей щодо адвоката з порушенням вимог законодавства.
Стосовно доводів апелянта про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наявність чинного рішення Ради адвокатів України від 11.06.2016 № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва», колегія суддів зазначає, що наявність певних спорів між третіми особами відносно статусу КДКА міста Києва, у якій позивачем добросовісно складено іспит, внаслідок чого отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на зайняття адвокатською діяльністю, на набуття якого він мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянтів щодо пропуску позивачем шестимісячного строку звернення до суду з позовом, оскільки в межах спірних правовідносин має місце продовжуваність оскаржуваних дій (бездіяльності) відповідача.
Враховуючи наведені вище обставини у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
Судом першої інстанції не допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених в цьому рішенні.
Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що за наслідками апеляційного перегляду даної справи скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 13.08.2025
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких