Справа № 320/20941/25 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.
13 серпня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Сорочка Є.О., Коротких А.Ю.
за участю секретаря Дудин А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов та розпорядження в частині,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 2 постанови НКРЕКП від 15.04.2025 № 562 «Про застосування санкцій до ТОВ "Євро-Реконструкція" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання» в частині накладення штрафу за порушення пункту 3.2 Ліцензійних умов, а саме: підпункту 22 у частині надання звітності, що містить достовірні дані, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування,
- визнати протиправним та скасувати пункт 3 постанови НКРЕКП від 15.04.2025 № 562 «Про застосування санкцій до ТОВ "Євро-Реконструкція" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання»,
- визнати протиправним та скасувати пункт 4 постанови НКРЕКП від 15.04.2025 № 562 «Про застосування санкцій до ТОВ "Євро-Реконструкція" за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання»,
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 розпорядження НКРЕКП від 15.04.2025 № 53-р «Про усунення порушення ТОВ "Євро-Реконструкція" Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року зупинено провадження в адміністративній справі №320/20941/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов та розпорядження в частині, до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/14733/24.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи по суті.
В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що аналізуючи розпорядження НКРЕКП від 29.09.2023 №269-р та від 15.04.2025 №53-р, слід дійти висновку про відсутність між ним ідентичності як за предметом, так і за підставами, часовими межами та обсягом регуляторного впливу. Зміст та спрямованість цих актів свідчать про те, що йдеться про різні правовідносини та різні обставини, що унеможливлює їх ототожнення з огляду на положення частини першої статті 236 КАС України.
Зокрема, Розпорядження №269-р було винесено у зв'язку з порушенням ліцензійних умов, а саме підпункту 23 пункту 3.2 Ліцензійних умов з постачання електричної енергії - у частині ненадання звітності у встановлені строки. Порушення полягало у неподачі звіту за IV квартал 2022 року, а також форми №4а за грудень 2022 року. Відповідно до умов цього розпорядження, суб'єкт господарювання зобов'язувався усунути порушення до 01.12.2023 шляхом подання відповідної звітності. Натомість Розпорядження №53-р має інше правове підґрунтя. Його видано у зв'язку з порушенням підпункту 5 пункту 3.2 Ліцензійних умов, що полягає у
несвоєчасному та неповному виконанні приписів, раніше наданих Регулятором, зокрема розпорядження №139-р від 15.05.2024. Крім того, встановлено порушення щодо структури звітності за період 2021- 2024 років. Вимоги щодо усунення порушення у цьому випадку передбачають не лише подання скоригованої звітності за 2021- 2022 роки, витрат 2023 року, а й здійснення розподілу витрат за 2024 рік. З огляду на зміст відповідних приписів, усунення порушення передбачає проведення комплексного аналізу недоотриманого або додатково отриманого доходу за 2024 рік відповідно до розділу II Методики, що міститься у додатку 26 до Порядку здійснення контролю за дотриманням ліцензійних умов. Таким чином, на відміну від попереднього розпорядження, яке стосувалося виключно звітності за один квартал, Розпорядження №53-р має системний характер та спрямоване на подолання комплексної невідповідності діяльності ліцензіата встановленим вимогам. При цьому воно пов'язане не лише з порушенням обов'язку звітування, а й з ігноруванням регуляторних приписів, що є ознакою системного недотримання ліцензійних умов.
Враховуючи викладене апелянт вважає, що обставини, що стали підставою для винесення розпоряджень №269-р та №53-р, є істотно різними за своєю правовою природою, а відтак - не тотожними. Як наслідок, справи №320/14733/24 та №320/20941/25 не є такими, що стосуються одних і тих самих правовідносин чи предмета спору, а тому відсутні підстави для зупинення провадження в одній справі до вирішення іншої на підставі пункту 1 частини першої статті 236 КАС України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити оскаржувану ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначив, що розпорядження НКРЕКП № 139-р від 15.05.2024 року безпосередньо пов'язане з виконанням розпорядження НКРЕКП № 269-р від 29.09.2023 року, яке є предметом оскарження у справі №320/14733/24 за позовом ТОВ "Євро-Реконструкція" до НКРЕКП, оскільки пунктом 1 розпорядження НКРЕКП від 15.05.2024 року № 139-р «Про усунення порушення ТОВ "Євро-Реконструкція" Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії» зобов'язано виконати ідентичні вимоги, що зазначені в пункті 1 розпорядження НКРЕКП від 29 вересня 2023 року № 269-р «Про усунення порушення ТОВ "Євро-Реконструкція" Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».
Тобто, первинним рішенням, яким нібито було встановлено порушення ліцензійних вимог діяльності позивача є розпорядження НКРЕКП № 269-р від 29.09.2023 року, а розпорядження НКРЕКП від 15.05.2024 року № 139-р є похідним рішенням, прийнятим за наслідком невиконання вимог пункту 1 розпорядження НКРЕКП № 269-р від 29.09.2023 року.
Відповідач зазначив, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 у справі № 320/14733/24 додатково підтверджує очевидну протиправність пункту 3 Постанови № 562 та пункту 1 розпорядження № 53-р але це рішення ще не набрало законної сили. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України).
Підстави та порядок зупинення провадження в адміністративній справі визначені статтею 236 КАС України, якою передбачені як підстави обов'язкового зупинення провадження у справі, так і випадки, коли суд має право зупинити провадження у справі, а також строки зупинення провадження у справі. Передбачений статтею 236 КАС України перелік підстав для зупинення провадження у справі є вичерпним.
Пункт 3 частини першої статті 236 КАС України встановлює, що суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Вказана норма містить також застереження, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Верховний Суд України в постанові від 07.10.2015 (справа №6-1367цс15) зазначив, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Питання застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України вже було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом (зокрема, але не виключно, постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №990/22/23, від 16.02.2022 у справі №9901/43/21, постанови Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 640/23621/19, від 16.09.2021 у справі № 160/7139/20, від 13.05.2021 у справі №813/2760/18), за наслідками розгляду якого було сформовано усталений підхід, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати:
- чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;
- чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, у клопотанні про зупинення провадження у справі заявник повинен надати чітке обґрунтування, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи.
Оскаржуваною ухвалою Київський окружний адміністративний суд зупинив провадження в адміністративній справі №320/20941/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Реконструкція" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанов та розпорядження в частині, до набрання законної сили рішенням суду у справі №320/14733/24.
Так, судом встановлено, що предметом спору у даній адміністративній справі є, зокрема, визнання протиправним та скасування пункту 1 розпорядження НКРЕКП від 15.04.2025 № 53-р «Про усунення порушення ТОВ "Євро-Реконструкція".
При цьому рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 травня 2025 року у справі №320/14733/24 за позовом ТОВ "Євро-Реконструкція" було, зокрема визнано протиправним та скасовано пункт 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про усунення порушення ТОВ "Євро-Реконструкція" Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії від 29.09.2023 року № 269-р.
Зі змісту вказаного рішення встановлено, що пунктом 1 розпорядження № 269-р зобов'язано ТОВ "Євро-Реконструкція" усунути порушення підпункту 23 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов, у частині надання ліцензіатом до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування, для чого у строк до 01 грудня 2023 року подати до НКРЕКП:
-форму звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за IV квартал 2022 року, заповнену відповідно до вимог пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності», затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 лютого 2019 року № 282;
форму звітності № 4а-НКРЕКП- виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» грудень 2022 року, заповнену відповідно до вимог пункту 2.12 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 4а-НКРЕКП- виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 28 лютого 2019 року № 282;
-звітність за визначеними формами, у якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановлені тарифів на виробництво теплової енергії, а саме виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 - 2022 років.
Зі змісту пункт 1 Розпорядження № 53-р, яке оскаржується у даній справи, вбачається, що ТОВ "Євро-Реконструкція" зобов'язано усунути порушення пункту 3.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22 березня 2017 року № 308, а саме:
1) підпункту 5 щодо виконання рішень органу ліцензування у строки, встановлені відповідним рішенням, а саме вимог пункту 1 розпорядження НКРЕКП від 15 травня 2024 року № 139-р «Про усунення порушення ТОВ "Євро-Реконструкція" Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», для чого у строк до 01 червня 2025 року:
- подати до НКРЕКП звітність за визначеними формами, у якій врахувати пропорційність розподілу фактичних витрат відповідно до методики, яку було застосовано при встановленні тарифів на виробництво теплової енергії, а саме виправлені форми звітності № 4-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» та № 4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період 2021 - 2022 років;
- розподілити фактичні витрати 2023 року між виробництвом електричної та теплової енергії у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів на виробництво теплової енергії, які діяли у 2023 році, та подати зазначену інформацію до НКРЕКП;
2) підпункту 10 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов у частині дотримання структури витрат згідно зі статтями, затвердженими у тарифі на виробництво теплової енергії, для чого у строк до 01 червня 2025 року розподілити фактичні витрати 2024 року між виробництвом електричної та теплової енергії у відповідності до нормативних документів, згідно з якими були здійснені розрахунки питомих витрат умовного палива під час формування та встановлення НКРЕКП тарифів на виробництво теплової енергії, які діяли у 2024 році та подати зазначену інформацію до НКРЕКП.
З урахуванням предмету спору у адміністративній справі №320/20941/25 суд першої інстанції прийшов до висновку, що розгляд справи об'єктивно неможливий до вирішення справи №320/14733/24 , тому зупинив провадження у справі № 320/20941/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/14733/24.
Суд дійшов висновку про те, що обставини та факти, які підлягають встановленню у справі №320/14733/24, є істотними, пов'язаними та такими, що мають значення для розгляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/20941/25.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином умотивував своє рішення, а викладені в ньому висновки узгоджуються з вимогами статті 236 КАС України.
Таким чином, Київський окружний адміністративний суд обґрунтовано зупинив провадження у справі у справі № 320/20941/25 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/14733/24.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі не спростовують правильності такого висновку суду першої інстанції, викладеного в оскаржуваній ухвалі, та не містять жодних вагомих підстав для визнання її протиправною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права, та постановлено ухвалу про зупинення провадження у справі.
Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 316, 321, 322, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 16 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 13.08.2025.
Головуючий суддя: Є.В. Чаку
Судді: Є.О.Сорочко
А.Ю. Коротких