Новосанжарський районний суд Полтавської області
Справа № 542/1350/25
Провадження № 2-а/542/6/25
14 серпня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Афанасьєвої Ю.О.,
за участю секретаря судового засідання - Чиж Л.О.,
представника позивача - адвоката Януш А.І.,
розглянувши заяву про самовідвід судді Новосанжарського районного суду Полтавської області Афанасьєвої Ю.О. у справі за адміністративним позовом адвоката Януш Анни Іванівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до поліцейського ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Бондара Сергія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, суд,-
Адвокат Януш А.І., яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до Новосанжарського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову поліцейського відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Бондара С.М. серії ЕНА №5322739 від 26 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч.2 ст.126 КУпАП. Провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 для розгляду зазначеної справи було визначено головуючого суддю Афанасьєву Ю.О.
Головуючим суддею Афанасьєвою Ю.О. заявлено самовідвід від розгляду вищезазначеної справи, який обґрунтувала навчанням її дитини - сина ОСОБА_2 та дитини позивача ОСОБА_1 - сина ОСОБА_3 в одній школі та в одному класі, що може викликати сумнів у стороннього спостерігача у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
У ч.ч.1, 2 ст. 40 КАС України передбачено, що питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.
Розглянувши заяву судді Афанасьєвої Ю.О. про самовідвід, суд доходить висновку про її обґрунтованість з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу скасування постанови поліцейського відділення поліції №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Бондара С.М. серії ЕНА №5322739 від 26 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. за ч.2 ст.126 КУпАП за те, що 26.07.2025 року о 19-42-36 годині в селі Зачепилівка, дорога Нові Санжари - Нехвороща, передав керування транспортним засобом Lincoln MKZ ДНЗ НОМЕР_1 малолітньому ОСОБА_3 , який не мав права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив п. 2.2 ПДР України.
При цьому головуючою суддею встановлено, що позивач у справі ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , щодо передачі керування транспортним засобом якому йдеться в оскаржуваній постанові, та який навчається у Ліцеї №6 «Лідер» Полтавської міської ради в м.Полтаві в одному класі з її сином Репіним К.С., що може викликати сумнів у стороннього спостерігача у неупередженості або об'єктивності судді.
Отже наведені обставини, об'єктивно можуть викликати сумнів щодо об'єктивності та неупередженості суду під головуванням судді Афанасьєвої Ю.О. під час розгляду даної адміністративної справи.
Як установлено Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року № 2006/23 "об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття".
Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що норми національного права не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
(і)"об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Своєю чергою вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
(іі) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
За наведеного, лише розгляд справи судом, об'єктивність і неупередженість якого перебуває поза всяким сумнівом, є гарантією того, що судове рішення буде сприйняте суспільством як справедливе, незалежне та безстороннє, і лише в такому випадку буде дотримано право сторін на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
У п.71 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява № 4785/02) висловлена правова позиція, за якою формулювання у раніше ухвалених суддею рішеннях висновків про винуватість осіб можуть викликати обґрунтовані побоювання, що у судді вже сформувалася думка про вину таких осіб і це може позначитися на його безсторонності. На думку Суду, у такому разі побоювання щодо небезсторонності судді можна вважати об'єктивно обґрунтованими.
З огляду на викладене, з метою запобігання сумнівів у об'єктивності та неупередженості судді Афанасьєвої Ю.О. у результатах розгляду справи, самовідвід є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40 КАС України, суд,-
Заяву про самовідвід головуючої судді Афанасьєвої Ю.О. у справі №542/1350/25 за позовом адвоката Януш Анни Іванівни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до поліцейського ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції Бондара Сергія Миколайовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Передати справу №542/1350/25 для визначення судді для розгляду справи в порядку, встановленому ч.1 ст.31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Новосанжарського районного суду
Полтавської області Ю.О.Афанасьєва