Справа № 541/1986/25
Номер провадження 2/541/1065/2025
Іменем України
(заочне)
14 серпня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді Дністрян О.М.,
при секретарі Докуніній А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Макс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №00-9735706 в формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора 89673. 22.04.2024 ТОВ «Макс Кредит» перерахувало грошові кошти в сумі 8000,00 грн. через компанію ТОВ «Платежі Онлайн» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що, в свою чергу, свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Макс Кредит». Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується повідомленням від ТОВ «Платежі Онлайн» з відміткою та додатком до нього. Разом з тим, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконує, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 17737,60 грн., яка складається з наступного: 8800,00 грн - заборгованість по кредиту; 8937,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
21.10.2024 року ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» уклали Договір факторингу №21102024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 21102024-МК/ЕЙС від 21.10.2024 ТОВ ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17737,60 грн. Відповідач належним чином умови договору не виконувала і має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЕЙС» в сумі 17737,60 грн., з яких: 8800 грн. - заборгованість по кредиту, 8937,60 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Позивач вказує, що є правонаступником первісного стягувача за вказаним кредитним договором, а тому з огляду на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань та наявністю заборгованості, позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом, та просить стягнути з відповідача на користь позивача зазначену суму заборгованості в примусовому порядку та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, в поданій позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи у його відсутність, проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, відзив та заперечень проти позову не надавала.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 22.04.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 00-9735706. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 89673, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору кредитор надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 8000,00 грн. на споживчі потреби, строком на 360 календарних днів, дата остаточного повернення кредиту - 17.04.2025 зі сплатою 1,5% щоденно за користування кредитом. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 800 грн. (10% від суми кредиту) (а.с. 11-15).
22.04.2024 ТОВ «Макс Кредит» через ТОВ «Платежі Онлайн» перерахувало грошові кошти ОСОБА_1 в сумі 8000,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_2 , відповідно свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало (а.с. 24-27).
Згідно повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» від 11.07.2025 №20.1.0.0.0/7-250707/85838-БТ на ім'я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , в банку емітовано карту № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), в період з 22.04.2024 по 27.04.2024 на вказану карту було зараховано переказ в розмірі 8000,00 грн. (а.с. 80-82).
Однак, відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів належним чином не виконала, внаслідок чого за договором утворилась заборгованість в сумі 17737,60 грн., яка складається з наступного: 8800,00 грн - заборгованість по кредиту; 8937,60 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
21.10.2024 між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 21102024-МК/ЕЙС, у відповідності до умов якого позивачу ТОВ «ФК «ЕЙС» відступлено право вимоги від відповідача коштів за Кредитним договором №00-9735706 від 22.04.2024, право на одержання яких належить ТОВ «Макс Кредит» (а.с. 33-39).
Згідно витягу з Реєстру боржників ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 по кредитному договору №00-9735706 від 22.04.2024 в сумі 17737,60 грн. (а.с. 42).
Аналіз вказаних письмових доказів свідчить про те, що ТОВ «ФК «ЕЙС» у встановленому порядку набуло прав та обов'язків кредитодавця за кредитним договором №00-9735706 від 22.04.2024, укладеним відповідачем з ТОВ «Макс Кредит».
У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 добровільно погасила борг за вказаним договором.
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем за кредитним договором, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 17737,60 грн.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, на правничу допомогу.
Частиною 1 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, судом встановлено, що між ТОВ «ФК «ЕЙС» та АБ «Тараненко Та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 07/04/25-02 від 07.04.2025, відповідно до умов додаткової угоди №10 до вказаного договору Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання на надання юридичної допомоги по справа про стягнення заборгованості за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №00-9735706 від 22.04.2024.
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг за договором № 07/04/25-02 від 07.04.2025 АБ «Тараненко Та Партнери» надано позивачу правових та юридичних послуг стосовно підготовки документів по стягненню заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 на загальну суму 7 000,00 грн.
З урахуванням вище зазначеного, суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
На підставі статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9735706 від 22.04.2024 у розмірі 17737 (сімнадцять тисяч сімсот тридцять сім) грн. 60 коп., яка складається з 8800,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 8937,60 грн. - заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ідентифікаційний код юридичної особи 42986956, адреса: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Дністрян