Провадження № 2/537/13/2025
Справа № 537/5679/21
30.07.2025 року м. Кременчук
Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:
головуючої судді - Мурашової Н.В.,
за участі секретаря Дьяченко В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про визнання виконаним зобов'язання по кредитному договору,
Короткий зміст позовних вимог.
01.11.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 , в якому просив визнати виконаним ним зобов'язання за кредитною угодою №МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2004 року №МКН52ВЛ-08/Т2, що укладені ОСОБА_1 з ПАТ КБ «ПриватБанк».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.07.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», укладено: 1) кредитну угоду №МКН52ВЛ-08 про надання споживчого кредиту траншами на загальну суму 50000 доларів США; 2) додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитної угоди №МКН52ВЛ-08, а саме про надання споживчого кредиту траншами на загальну суму 100000 доларів США; 3) договір про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 про надання споживчого кредиту траншем на загальну суму 50000 доларів США, 4) додаток №1 до Договору про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т1, яким встановлено графік погашення кредиту, відсотків і винагороди ануїтентними щомісячними платежами з 20.08.2008 року по 20.07.2018 року. В подальшому 04.08.2008 року - ще укладено договір про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 про надання споживчого кредиту траншем на загальну суму 25000 доларів США та додаток №1 до цього ж Договору про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2, яким встановлено графік погашення кредиту, відсотків і винагороди ануїтентними щомісячними платежами з 20.08.2008 року по 20.07.2018 року. (далі - кредитний договір).
З метою забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вказаними кредитними договорами 31.07.2008 року укладено договори: 1) між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 з укладено договір поруки; 2) між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 з ОСОБА_2 укладено договір іпотеки нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 .
АТ КБ «ПриватБанк» звертався до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису про стягнення безспірного розміру заборгованості за вказаними договорами кредиту. Так, 09.04.2019 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинено виконавчий напис №977, яким постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» безспірну заборгованість за договором іпотеки, укладеному між ними 31.07.2008 року, яка виникла за період з 31.07.2008 року по 13.12.2018 року в загальному розмірі 63641,53 доларів США, що за курсом НБУ на 13.12.2018 року становить 1769752,26 грн., з яких заборгованість за кредитом 15402,82 доларів США, заборгованість за відсотками за користування кредитом - 19947,88 доларів США, комісія - 1699,11 доларів США, пеня - 26591,72 доларів США.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.09.2020 року, яке набрало законної сили 29.10.2020 року, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до АТ КБ «ПриватБанк» визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. №977, вчинений 09.04.2019 року.
Також постановою апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року скасовано рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2017 року та ухвалено нове рішення, яким частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки. Визнано несправедливими та недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, укладені між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», викладені в п.п.2.2.5, п.п.2.2.15, п.4.5, п.4.6. в частині покладення на позичальника обов'язку сплатити Банку винагороду за відкриття кредитного рахунку, за ведення кредитної справи, обов'язок відшкодувати банку витрати за надання правової допомоги.
З огляду на визнання судом недійсними окремих положень спірного кредитного договору, ОСОБА_1 вважав, що Банк має застосувати наслідки визнання судом недійсним частини правочину, а саме зробити перерахунок розміру заборгованості: сплачені ним грошові кошти на виконання умов кредитного договору, які визнані недійсними, зарахувати на погашення тіла кредиту. Після застосування наслідків недійсності частини правочинів, на думку ОСОБА_1 , всі сплачені ним грошові кошти за період з 2008 року по березень 2017 року на погашення тіла кредиту та відсотків за користування кредитом, що дорівнюють 126239 доларів США, а по курсу НБУ станом на 31.10.2021 року 3322610,48 грн., перевищують його зобов'язання за кредитом.
Строк виконання кредитного договору закінчився 20.07.2018 року, а тому на теперішній час навіть сплинув строк позовної давності за вказаними зобов'язаннями, у межах якого Банк може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до АТ КБ «ПриватБанк» з пропозицію провести перерахунок заборгованості за укладеними між ними кредитними договорами. Проте Банк ігнорував його вимоги про проведення перерахунку заборгованості за кредитним договором. При цьому Банк не визнає, що ОСОБА_1 виконав свої зобов'язання за вказаними договором кредиту. Разом з тим Банк не звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за цим договором кредиту, але і не скасовує заходи забезпечення виконання зобов'язання.
Невизнання Банком виконаним зобов'язання за кредитним договором порушує права позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 , оскільки не знято обтяження з належного їм нерухомого майна, яке передано в іпотеку.
За таких обставин ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати виконаними його зобов'язання перед АТ КБ «ПриватБанк» по укладеному між ними кредитному договору, що має юридичне значення для припинення правовідношення, оскільки відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При зверненні до суду позивач ОСОБА_1 поніс судові витрати, які просив стягнути з відповідача на його користь.
Короткий зміст відзиву на позов.
04.02.2022 року відповідач АТ КБ «ПриватБанк» подав суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання виконаним зобов'язання за кредитним договором.
В обґрунтування відзиву зазначено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір в іноземній валюті - долар США, який судовим рішенням визнано недійсним в частині п.п.2.2.5, п.п.2.2.15, п.4.5, п.4.6., щодо покладення на позичальника обов'язку сплатити Банку винагороду за відкриття кредитного рахунку, за ведення кредитної справи, обов'язок відшкодувати банку витрати за надання правової допомоги. Проте вказаними судовими рішеннями не покладено на банк обов'язку провести для ОСОБА_1 перерахунок заборгованості за кредитним договором, зокрема щодо перерахунку платежів по кредиту із іноземної валюти в національну. ОСОБА_1 звертався до Банку з клопотанням провести перерахунок заборгованості за кредитним договором, із переведенням валюти договору із іноземної (долар США) в національну (гривня). Проте не навів жодних аргументів та не підтвердив належними доказами наявність законних підстав для проведення такого перерахунку. Разом з тим ОСОБА_1 не навів жодних аргументів для проведення реструктуризації його зобов'язання за укладеними договорами споживчого кредиту, у відповідності до ЗУ «Про споживче кредитування», у тому числі щодо проведення перерахунку всіх платежів по кредиту у валюту гривня. У відповідь на дану заяву АТ КБ «ПриватБанк» направив ОСОБА_1 лист від 08.06.2021 року №20.1.0.0.0/7-210514/11806, в якому повідомив про безпідставність заявлених ним вимог та необхідність здійснити погашення заборгованості, яка існує у нього перед Банком. (а.с.83-87).
Рух справи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 03.11.2021 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання виконаним зобов'язання за кредитним договором за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. (а.с. 51-52).
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.06.2022 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про витребування доказів. Витребували у АТ КБ «ПриватБанк» належним чином засвідчені копії: кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31 липня 2008 року про надання споживчого кредиту траншами; додаткової угоди №1 до кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31 липня 2008 року про надання споживчого кредиту траншами; договору про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 від 31 липня 2008 року; договору про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 від 04 серпня 2008 року; видаткові касові ордери на підтвердження видачі кредитних коштів, завірені копії виписок по рахункам ОСОБА_1 на підтвердження отримання ним кредитних коштів, а також сплати тіла кредиту, відсотків за користування кредитом, комісії, пені, штрафів, винагороди за відкриття рахунків.
02 серпня 2022 року відповідач АТ КБ «ПриватБанк» надав суду документи на виконання ухвали від 27.06.2022 року про витребування доказів.
27 вересня 2022 року позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про призначення судової економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити наступні питання: 1) Яка сума всіх сплачених ним платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором видачі траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 від 01 серпня 2008 року? 2) Яка сума всіх сплачених ним платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором видачі траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 від 04 серпня 2008 року? Проведення експертизи просив доручити Полтавському відділенню ННЦ ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.09.2022 року за клопотання позивача ОСОБА_1 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», зупинено провадження у справі. На вирішення експертів поставлено наступні питання: 1) Яка сума всіх сплачених ОСОБА_1 платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором видачі траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 від 31.07.2008 року? 2) Яка сума всіх сплачених платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором видачі траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 від 04 серпня 2008 року? 3) Чи підтверджуються документально оформлення операцій АТ КБ "ПриватБанк" з надання кредиту, повноти нарахування і сплати тіла кредиту, відсотків, неустойки та інших платежів за користування кредитом позичальником ОСОБА_1 за кредитною угодою, оформленою угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди № МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року № МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6. ? 4) Чи відповідає вимогам Положення про кредитування АТ КБ "ПриватБанк" метод нарахування банком процентів, неустойки та інших платежів за кредитним договором, укладеним між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , оформленим угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди № МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року № МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6. ? 5) Чи має ОСОБА_1 станом на 27.09.2022 року заборгованість (за погашення основної суми боргу та зі сплати процентів, неустойки та інших платежів за кредит) перед АТ КБ "ПриватБанк" за укладеним між зазначеними сторонами кредитним договором та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за зазначеним вище кредитним договором з врахуванням визнання недійсним окремих його положень, оформленим угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди № МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року № МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6., з врахуванням ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», Закону України "Про захист прав споживачів"? Якщо так, то який розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПриватБанк" за вказаним кредитним договором? Направлено матеріали справи №537/5679/21 для проведення експертизи до Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса".
02.12.2022 року до суду надійшло клопотання судового експерта, завідуючого сектору Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Воробйової О. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 3197/3198 у цивільній справі №537/5679/21. Разом з клопотанням суду повернули матеріали цивільної справи №537/5679/21.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.12.2022 року поновлено провадження у справі на час розгляду клопотання експерта.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.01.2023 року задоволено клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів. Витребували у АТ КБ «ПриватБанк» докази: 1) Положення про кредитування АТ КБ «ПриватБанк», яке діяло з 31.07.2008 року по 27.09.2022 року; 2) Положення про облікову політику АТ КБ «ПриватБанк», яке діяло з 31.07.2008 року по 27.09.2022 року; 3) план рахунків АТ КБ «ПриватБанк» за період з 31.07.2008 року по 27.09.2022 року; 4) матеріали кредитної справи по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, укладеними між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 ; 5) рахунок сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та інших фінансових зобов'язань позивальника ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 та додаткових угод до них; 6) розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 станом на 13.12.2018 року та на 27.09.2022 року. В судовому засідання позивач та його представник зобов'язалися самостійно надати первинні документи, підтверджуючі сплату грошових коштів в рахунок погашення кредиту та інших платежів.
02.02.2023 року до суду надійшло повідомлення судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» про зняття експертизи з виконання у зв'язку з невиконанням клопотання про надання додаткових документів в установлений строк.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 15.02.2023 року призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса», зупинено провадження у справі.
23.03.2023 року до суду надійшло клопотання старшого судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Лисака Ю. про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи №1377 у цивільній справі №537/5679/21.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.03.2023 року поновлено провадження у справі на час розгляду клопотання експерта.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 28.03.2023 року задоволено клопотання старшого судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Лисака Ю. про надання додаткових матеріалів. Витребували у АТ КБ «ПриватБанк»: 1) розрахунок сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки та інших фінансових зобов'язань позичальника ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 та додаткових угод до них; 2) розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року; 3) розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року, з врахуванням постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними окремі умови кредитної угоди № МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року; 4) банківські виписки про рух коштів по договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1: - рахунок для зарахування коштів, направлених на погашення заборгованості №29093054603183 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року; - особовий рахунок по відсотках № НОМЕР_1 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року; - рахунок для сплати винагороди №35785054602185 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року; 5) банківські виписки про рух коштів по договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2: - рахунок для зарахування коштів, направлених на погашення заборгованості №29091054601808 за період з 04.08.2008 року по 28.03.2023 року; - рахунок для сплати винагороди №35780054604069 за період з 04.08.2008 року по 28.03.2023 року; 6) дані бухгалтерського обліку банківської установи АТ КБ "Приватбанк" про наявність заборгованості ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року (в розрізі заборгованості по тілу кредиту, нарахованих відсотків за користування кредитом, комісії, пені, штрафів, винагороди за відкриття рахунків тощо; 7) дані бухгалтерського обліку банківської установи АТ КБ "Приватбанк" (виписки про рух коштів) про нарахування, оплату, проведення перерахунку заборгованості по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 (а саме по п.п.2.2.5, 2.2.15, 4.5., 4.6) з врахуванням постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови п.п.2.2.5, 2.2.15, 4.5., 4.6. кредитної угоди № МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року, з врахуванням заяв позивача ОСОБА_1 про зарахування сплачених коштів по цим пунктам договору на погашення заборгованості по тілу кредиту. Витребували у позивача ОСОБА_1 : розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по кредитній угоді №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року, з врахуванням постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними окремі умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 за період з 31.07.2008 року по 28.03.2023 року. Витребували у керівника апарату Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області належним чином завірену копію постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року у справі №537/1814/17 у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ КБ "ПриватБанк" про визнання недійсним договору кредиту, договору поруки та договору іпотеки, якою позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2.
26.05.2023 року до суду надійшло повідомлення судового експерта Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» про зняття експертизи з виконання у зв'язку з невиконанням клопотання про надання додаткових документів в установлений строк, не проведенням оплати.
25 квітня 2023 року позивач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про заміну експертної установи для проведення судової економічної експертизи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01.08.2023 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Експертних Сервісів».
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.10.2023 року поновлено провадження у справі на час розгляду за клопотанням експерта про доручення проведення судової економічної експертизи по справі №537/5679/21 судовому експерту Семеновій Наталії Юріївні
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 03.11.2023 року за клопотанням позивача ОСОБА_1 призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр Експертних Сервісів» Семеновій Наталії Юріївні.
17 січня 2024 року до суду надійшов лист від ТОВ «Центр експертних сервісів» про повернення матеріалів цивільної справи №537/5679/21 без проведення судової експертизи у зв'язку з несплатою позивачем вартості експертизи.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.01.2024 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.05.2024 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової економічної експертизи. Призначено судову економічну експертизу у справі №537/5679/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участі третьої особи ОСОБА_2 , про визнання виконаним зобов'язання за кредитним договором. Проведення експертизи доручено судовому експерту Товариства з обмеженою відповідальністю «Український центр судових експертиз» Тихоненко Ірині Петрівні (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд.37, офіс 411) за наявними матеріалами справи. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. На вирішення експерта поставлено питання: 1) Яка сума всіх сплачених ОСОБА_1 платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором видачі траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 від 31.07.2008 року? 2) Яка сума всіх сплачених платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором видачі траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 від 04 серпня 2008 року? 3) Чи підтверджуються документально оформлення операцій АТ КБ «ПриватБанк» з надання кредиту, повноти нарахування і сплати тіла кредиту, відсотків, неустойки та інших платежів за користування кредитом позичальником ОСОБА_1 за кредитною угодою, оформленою угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року № МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6. ? 4) Чи має ОСОБА_1 станом на 27.09.2022 року заборгованість (за погашення основної суми боргу та зі сплати процентів, неустойки та інших платежів за кредит) перед АТ КБ "ПриватБанк" за укладеним між зазначеними сторонами кредитним договором та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за зазначеним вище кредитним договором з врахуванням визнання недійсним окремих його положень, оформленим угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди № МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6., з врахуванням ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», Закону України "Про захист прав споживачів"? Якщо так, то який розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ "ПриватБанк" за вказаним кредитним договором? 5) Чи подані ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" розрахунки заборгованості позичальника ОСОБА_1 (процентів за кредит та погашення основної суми боргу, неустойки, інших платежів) перед АТ КБ «ПриватБанк» відповідають умовам укладеної між сторонами кредитної угоди, оформленої угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6., та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за кредитним договором? Витрати, пов'язані з проведенням експертизи, покладено на позивача ОСОБА_1 . На час проведення експертизи провадження по даній справі зупинено до отримання висновку експерта.
12 лютого 2025 року надійшов висновок судового експерта Тихоненко І.П. №1-29/01 за результатами проведення економічної експертизи від 29.01.2025 року.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.02.2025 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», за участі третьої особи ОСОБА_2 , про визнання виконаним зобов'язання за кредитним договором. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 31.03.2025 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», за участі третьої особи ОСОБА_2 , про визнання виконаним зобов'язання за кредитним договором, призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті 28.05.2025 року.
Позиція учасників справи в судовому засіданні.
Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Милованов Р. в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлені належним чином про місце і час розгляду справи. Подали заяву, в якій просили задовольнити позов з наведених в ньому підстав. Просили визнати, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» ухилився від участі в проведенні призначеної судом експертизи, не надав документів, необхідних для її проведення, а тому суд в оцінці наданого експертом висновку має застосувати наслідки ухилення позивача від участі в експертизі, визначені у ст. 109 ЦПК України. Просили розглянути справу без їх участі.
Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Озірська-Шанли В.С. подала заяву, в якій просила відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві.
Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог, ОСОБА_2 в підготовчому засіданні підтримала позов, просила його задовольнити. В судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлена про місце і час розгляду справи.
Встановлені судом обставини. Позиція суду.
Дослідивши надані матеріали і оцінюючи їх в сукупності, суд установив наступне.
31.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та позичальник ОСОБА_1 була укладена кредитна угода №МКН52ВЛ-08 предметом якої є загальні умови і порядок надання Банком, у рамках програми мікрокредитування, кредиту Позичальнику.
Відповідно до п. 1.1, 1.3 Угоди, надання коштів здійснюється окремими частинами Траншами кредиту, сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену в п.1.2 . Видача частин кредиту здійснюється після підписання договору про видачу траншу, на термін і на умовах, передбачених у даній Угоді, а також у договорі про видачу траншу. Терміни повернення кредиту й окремих частин траншів кредиту, встановлюються договорами про видачу траншів кредиту, а також Графіками погашення кредиту, відсотків і винагороди (Додаток №1 до даного Договору). Зазначені терміни можуть бути змінені згідно п.п.2.3.3, 2.4.1 Кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року.
Згідно п.2.2.3, 2.2.5 Угоди позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредитів, відсотків і винагороди в порядку і терміни згідно Графіків погашення кредиту, відсотків та винагороди, що складаються з кожним договором про видачу траншу окремо і є невід'ємною частиною кожного договору про видачу Траншу. Сплатити банку винагороду за відкриття позичкового рахунку, згідно п. 4.5 даної Угоди, винагороди згідно п.4.6 даної Угоди, а також винагороди згідно п.п.4.5, 4.6 договорів про видачу Траншу.
У п.2.2.15 Угоди передбачено, що Позичальник зобов'язується відшкодувати Банку в повному обсязі витрати на надання правової допомоги юридичних фірм, адвокатів, інших осіб (при залученні їх для представництва інтересів Банку, пов'язаних із розглядом спорів за даною Угодою в судах всіх інстанцій), а також на всіх підприємствах, організаціях усіх форм власності, в органах державної влади і управління в термін, зазначений в письмовій вимозі Банку.
Згідно п.п.4.5, 4.6 Угоди, Позичальник сплачує Банку винагороду за відкриття позичкового рахунку за кожним договором про видачу траншу в розмірі згідно п.4.5 договорів про видачу Траншу, при цьому, за відкриття позичкового рахунку за першим договором про видачу Траншу, винагорода сплачується в день укладення Угоди, по всім іншим - у день укладення конкретного договору про видачу Траншів. Позичальник сплачує Банку винагороду, зазначену в п.4.6 договорів про видачу Траншів.
31.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, відповідно до якої пункт 1.2 розділу «Предмет угоди» Кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року викладено в наступній редакції: 1.2 загальна сума кредиту в рамках кредитної Угоди: 100 000 доларів США, тобто сторони домовились про збільшення загальної суми кредиту в рамках кредитної Угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2007 року з 50 000 доларів США до 100 000 доларів США.
31.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про видачу траншу №МКН52ВЛ - 08/Т1, відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 50 000 доларів США, а ОСОБА_1 в свою чергу зобов'язався повернути отриманий транш кредиту, сплатити відсотки на суму Траншу кредиту, у встановлені даним Договором термін, а також виконати свої зобов'язання згідно цього Договору і Кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року у повному обсязі. Терміни повернення траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди (додаток №1 до договору траншу №МКН52ВЛ-08/Т1, тобто щомісячними ануїтетними платежами з 20.08.2008 року по 20.07.2018 року). Транш кредиту надається на споживчі цілі.
У п.п.4.5, 4.6 даного Договору передбачено, що Позичальник, згідно п.4.5 Кредитної угоди, сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку в розмірі 4 844 грн. 80 коп. у день укладення даного договору та згідно п.4.6 Кредитної угоди сплачує Банку винагороду за ведення кредитної справи 0,1885 % від суми Траншу, яка сплачується щомісячно відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додаток №1). При достроковому погашенні кредиту, Позичальник, у день такого погашення сплачує Банку винагороду в сумі складової різниці між підсумковою сумою, зазначеної у Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди і раніше сплаченими сумами винагороди.
04.08.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2, відповідно до якого ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 25 000 доларів США, а ОСОБА_1 в свою чергу зобов'язався повернути отриманий транш кредиту, сплатити відсотки на суму Траншу кредиту, у встановлені даним Договором термін, а також виконати свої зобов'язання згідно цього Договору і Кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року у повному обсязі. Терміни повернення траншу кредиту і відсотків визначаються відповідно до графіка погашення кредиту, відсотків і винагороди - додаток №1 до договору траншу №МКН52ВЛ-08/Т2, тобто щомісячними ануїтетними платежами з 20.08.2008 року по 20.07.2018 року.
У п.п.4.5, 4.6 даного Договору передбачено, що Позичальник, згідно п.4.5 Кредитної угоди, сплачує банку винагороду за відкриття позичкового рахунку в розмірі 2 422 грн. 55 коп. у день укладення даного договору та згідно п.4.6 Кредитної угоди сплачує Банку винагороду за ведення кредитної справи 0,1885 % від суми Траншу, яка сплачується щомісячно відповідно до Графіка погашення кредиту, відсотків та винагороди (Додаток №1). При достроковому погашенні кредиту, Позичальник, у день такого погашення сплачує Банку винагороду в сумі складової різниці між підсумковою сумою, зазначеної у Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди і раніше сплаченими сумами винагороди.
31.07.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки №МКН52ВЛ-08/П1, відповідно до якого остання поручилася відповідати перед Банком за всіма зобов'язаннями ОСОБА_1 , що витікають з кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, яка укладена між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 .
Також, виконання зобов'язань ОСОБА_1 за кредитною угодою №МКН52ВЛ - 08 від 31.07.2008 року забезпечується нотаріально посвідченим договором іпотеки від 31.07.2008 року, що укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», згідно якого в іпотеку Банку передано будинок з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельну ділянку кадастровий номер 5310436500:09:001:0060, загальною площею 634 м2.
У травні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із позовною заявою до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними зазначених вище кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 28.11.2017 року у справі №537/1814/17 задоволено позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними зазначених вище кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки. Визнали недійсними кредитну угоду №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договір про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 від 31.07.2008 року, договір про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 від 04.08.2008 року, що укладені між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 . Визнали недійсними договір іпотеки від 31.07.2008 року, що укладений між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк». Визнали недійсним договір поруки №МКН52ВЛ-08/П1 від 31.07.2008 року, що укладений між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк». Вирішено питання судових витрат.
Постановою апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року у справі №537/1814/17 задоволено частково апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк», рішення Крюківського районного суду м.Кременчука Полтавської області від 28 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки. Визнано несправедливими та недійсними умови кредитної угоди № МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року № МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, що укладався між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6. Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсними у цілому кредитної угоди, договорів про видачу траншу, договору поруки та договору іпотеки.
Зі змісту постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року вбачається, що пунктами 2.2.5, 2.2.15, 4.6 Кредитного договору Банк поклав на позичальника обов'язки, які не є послугою у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», а саме обов'язок сплати банку винагороди за відкриття позичкового рахунка, сплати банку винагороди за ведення кредитної справи, обов'язок відшкодувати банку витрати за надання правової допомоги.
Постановою Верховного Суду від 28.05.2020 року залишено без змін постанову Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року у справі №537/1814/17.
Позивач ОСОБА_1 на підтвердження своєї позиції про виконання ним зобов'язання за спірним кредитним договором подав квитанції банку.
Відповідач АТ КБ «ПриватБанк» подав наявні у нього документи за спірними кредитним договором, таким чином виконав ухвали суду про витребування доказів.
На виконання ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.05.2024 року, судовим експертом Тихоненко І.П. за результатами проведеної економічної експертизи було досліджено усі подані суду доказі, наявні в матеріалах справи, надано висновок №1-29/01 від 29.01.2025 року.
Мотиви ухваленого рішення.
Щодо наявності у позивача права на звернення до суду.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Суб'єктивне цивільне право є мірою можливої поведінки у правовідносинах, в яких існує уповноважена і зобов'язана сторона. Суб'єктивні права встановлюються правовими нормами, їх особливістю є здатність вимагати від зобов'язаної сторони певної міри поведінки, у тому числі, з використанням примусу держави.
Поняття охоронюваного законом інтересу в логічно-смисловому зв'язку з поняттям суб'єктивного права визначено в Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Безпосереднє згадування в нормах права інтересів особи як об'єкта правового захисту в певній мірі прирівнює їх до суб'єктивних прав. Тобто законні інтереси, які не опосередковані правовими нормами, можна розглядати як доправову категорію, у якій інтерес передує правам та обов'язкам, тобто виступає як «суб'єктивне право, що може виникнути у майбутньому».
Розмежовуючи поняття прав та інтересів, Конституційний Суд України в Рішенні від 01 грудня 2004 року № 18-рп/2004 зазначив, що і суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: «Дозволено все, що передбачено у законі», а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: «Дозволено все, що не забороняється законом». Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення в межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
Одним з таких законних інтересів є інтерес до правової визначеності у відносинах у суспільстві для знання та розуміння своїх прав й обов'язків, а також передбачуваності наслідків своїх дій чи бездіяльності.
Якщо дії або бездіяльність інших осіб створюють для особи правову невизначеність щодо її прав і обов'язків у відносинах із цими особами, така особа може звернутись до суду для захисту свого інтересу у правовій визначеності у відносинах із цими особами.
У цій справі позивач звернувся до суду за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов'язків у відносинах з відповідачем за Кредитним договором.
Спір у цій справі стосовно правової визначеності виник у конкретних відносинах між позивачем та відповідачем щодо стану їх прав і обов'язків за Кредитним договором, а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. (правова позиція Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.10.2022 року у справі № 910/14224/20, провадження № 12-20гс22).
Щодо обраного позивачем способу захисту
Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З наведених норм права вбачається, що держава забезпечує захист порушених або оспорюваних прав і законних інтересів осіб. Такі права та законні інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити в рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Отже, розглядаючи справу суд має з'ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.
Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
Особливість спорів про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань полягає в тому, що позивач просить суд підтвердити (визнати) існуючий стан прав і обов'язків у договірних відносинах з іншою стороною для правової визначеності сторін договору в цих відносинах, однакового розуміння ними своїх прав та обов'язків за цим договором.
Саме цим спори про захист інтересу у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань відрізняються від спорів про зміну, припинення правовідносин (наприклад, зміну, розірвання договору), коли договірні відносини між сторонами змінюються або припиняються внаслідок судового рішення.
Одним зі способів захисту, який передбачений частиною другою статті 16 ЦК України, є визнання права.
Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Отже, зобов'язання містить дві нерозривно поєднані складові - обов'язок боржника вчинити дію або утриматись від її вчинення та право кредитора вимагати виконання цього від боржника.
Виходячи з наведеного, способами захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань можуть бути: 1) визнання права позивача; 2) визнання відсутнім (припиненим) обов'язку позивача; 3) визнання відсутнім (припиненим) права вимоги відповідача.
Схожі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2012 року у справі № 6-134цс12 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц.
Водночас застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Зокрема, неефективними є такі способи захисту права чи законного інтересу, як визнання права вимоги виконання зобов'язання від відповідача або визнання наявності договірного обов'язку відповідача, оскільки такі способи не ведуть до виконання боржником свого зобов'язання, у тому числі в примусовому порядку, та отримання кредитором належного на виконання зобов'язання. У цьому випадку в позивача виникне потреба повторного звернення до суду.
Також слід ураховувати, що наведені вище способи захисту інтересу особи у правовій визначеності при виконанні договірних зобов'язань будуть належними лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. Зокрема, у таких випадках: кредитор у правовідносинах без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку; особа не вважає себе боржником у відповідних правовідносинах і не може захистити її право в межах судового розгляду, зокрема, про стягнення з неї коштів на виконання зобов'язання, оскільки такий судовий розгляд кредитор не ініціював (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц).
У разі якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора або кореспондуючого обов'язку боржника не є належним способом захисту.
У справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту у вигляді визнання судом виконаним належним чином зобов'язання за договором кредиту ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк», що має юридичне значення для припинення правовідношення.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач послався на те, що АТ КБ «ПриватБанк» не визнає належного виконання позивачем своїх обов'язків перед Банком за Кредитним договором. Водночас до позивача відповідач позову не заявляє, судового спору за участю позивача відповідач як кредитор за Кредитним договором не ініціює. Разом з тим не скасовує заходи забезпечення виконання зобов'язання, чим порушує право позивача вільно володіти та розпоряджатися належним йому нерухомим майном, переданим в іпотеку.
За таких обставин позивач стверджує, що йому недоступні інші можливості захисту його прав, тому заявляє до суду вимогу про захист охоронюваного законом інтересу у правовій визначеності на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України та статті 599 ЦК України як превентивний спосіб захисту в правовідносинах між позивачем і відповідачем, який має забезпечити, щоб обидві сторони могли знати свої права та обов'язки за Кредитним договором та діяти, не порушуючи їх.
З урахуванням цього суд погоджується, що позивач правильно визначився зі способом захисту, який може бути застосований, виходячи з конкретних обставин цієї справи, та який є ефективним для захисту порушеного інтересу позивача у правовій визначеності стосовно належного виконання ним зобов'язань за Кредитним договором.
Щодо порушення інтересу позивача у правовій визначеності.
Згідно із частиною другою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, з огляду на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/16981/17, пункт 5.22).
Судом установлено, що АТ КБ «ПриватБанк» не визнає факт виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Договором кредиту, виконання якого забезпечено порукою ОСОБА_2 та передачею в іпотеку нерухомого майна. Проте Банк не звертається до суду із позовом до позичальника ОСОБА_1 чи поручителя ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Не скасовує заходи забезпечення виконання зобов'язання за договором кредиту, зокрема не знімає обтяжень з майна, переданого в іпотеку, чим перешкоджає власникам вільно володіти та розпоряджатися належним їм майном.
Проте ОСОБА_1 вважає, що належним чином виконав указані зобов'язання за Кредитним договором, повернув заборгованість належним чином в повному обсязі у визначений договором строк.
Ураховуючи викладене, суд погоджується, що таким чином відповідач створив правову невизначеність у відносинах з позивачем за Кредитним договором щодо стану взаємних прав та обов'язків за цим договором, чим порушив законний інтерес позивача у правовій визначеності щодо його обов'язків за Кредитним договором.
Щодо суті спору
За принципом змагальності цивільного судочинства, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. (ст.12 ЦПК України)
Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ст.13 ЦПК України)
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
У пункті 114 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 року у справі №761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) зазначено, що Велика Палата Верховного Суду погоджується з позивачкою в тому, що кожна особа, чиї права чи інтереси було порушено, має право звернення до суду для їх захисту, відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити.
З метою доведення виконання належним чином за договором кредиту зобов'язань, позивач ОСОБА_1 подав суду документи по спірному договору.
Також на виконання ухвал про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» подав наявні у нього документи по спірному договору.
Матеріали справи з усіма поданими суду доказами були проаналізовані експертом при проведенні судової економічної експертизи.
Так, згідно з висновком судового експерта Тихоненко І.П. №1-29/01 від 29.01.2025 року, за результатами проведення економічної експертизи встановлено наступне.
По першому питанню. Данними первинних документів підтвердити суму сплачених ОСОБА_1 платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором про видачу траншу №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року не є за можливе, у зв'язку з великою кількістю в матеріалах справи нечитабельних квитанцій /чеків ПриватБанку.
Згідно банківської виписки по рахунку № НОМЕР_2 Позичальником ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом по договору про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 були зараховані кошти в сумі 69478,93 дол США.
Крім того, надані матеріали справи, у тому числі первинні документи - квитанції/чеки ПриватБанку свідчать, що в межах кредитної угоди №МКН52ВЛ-0/12, сплачувалися кошти в гривнях, котрі зараховувалися на рахунок № НОМЕР_3 , що визначений в договорі про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т1 для обліку винагороди, як «комісія» за кредитним договором №МКН52ВЛ-0/12. Суми сплачених комісій в доларовому еквіваленті в банківській виписці по рахунку № НОМЕР_4 та в квитанціях/ чеках ПриватБанку не значаться.
По другому питанню.
Даними первинних документів підтвердити суму сплачених ОСОБА_1 платежів до АТ КБ «ПриватБанк» за договором про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 від 04.08.2008 року не є за можливе, у зв'язку з великою кількістю в матеріалах справи нечитабельних квитанцій/чеків ПриватБанку.
Згідно обліку ПриватБанку, а саме банківської виписки по рахунку № НОМЕР_5 , Позичальником ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитом були зараховані кошти в сумі 31008,13 дол. США.
Крім того надані матеріали справи, в тому числі первинні документи - квитанції/чеки ПриватБанку свідчать, що в межах кредитної угоди №МКН52ВЛ-0/12 сплачувалися кошти в гривнях, котрі зараховувалися на рахунок № НОМЕР_6 , що визначений в договорі про видачу траншу №МКН52ВЛ-08/Т2 для обліку винагороди, як «комісія» за кредитним договором №МКН52ВЛ-0/12. Суми сплачених комісій в доларовому еквіваленті в банківській виписці по рахунку № НОМЕР_6 та в квитанціях/чеках ПриватБанку не значиться.
По третьому питанню.
Документально підтвердити оформлення операцій АТ КБ «ПриватБанк» з надання кредиту, повноти нарахування і сплати тіла кредиту, відсотків, неустойки та інших платежів за користування кредитом позичальником ОСОБА_1 за кредитною угодою, оформленою угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року № МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6., - не видається за можливо за обставин, наведених у дослідницькій частині.
По четвертому питанню.
Не видається за можливо встановити чи має ОСОБА_1 станом на 27.09.2022 року заборгованість (за погашення основної суми боргу та зі сплати процентів, неустойки та інших платежів за кредит) перед АТ КБ "ПриватБанк" за укладеним між зазначеними сторонами кредитним договором та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за зазначеним вище кредитним договором з врахуванням визнання недійсним окремих його положень, оформленим угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6., з врахуванням ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», Закону України "Про захист прав споживачів".
По п'ятому питанню.
Не видається за можливе встановити чи відповідають розрахунки заборгованості позичальника ОСОБА_1 (процентів за кредит та погашення основної суми боргу, неустойки, інших платежів) перед АТ КБ «ПриватБанк», подані ОСОБА_1 та АТ КБ «ПриватБанк», умовам укладеної між сторонами кредитної угоди, оформленої угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком, з врахуванням Постанови Апеляційного суду Полтавської області від 28.02.2018 року, якою визнано недійсними умови кредитної угоди №МКН52ВЛ-08, договору про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1, договору про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2, викладені в підпунктах 2.2.5, 2.2.15, пунктах 4.5, 4.6., та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за кредитним договором.
В дослідницькій частині висновку експерт зазначив про неможливість надати відповідь на питання суду з підстав, що подані ОСОБА_1 квитанції/ чеки ПриватБанку про сплачені кошти за кредитними договорами у великій кількості нечитабельні. А також з підстав, що зміст постанови Верховного Суду від 28.05.2020 року у справі №537/1814/17 не містить інформації з якого часу підпункти 2.2.5, 2.2.15, п. 4.5, 4.6 кредитної угоди №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 - є недійсними і які наслідки визнання даних норм недійсними, а експерту забороняється вирішувати питання, що виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, у тому числі з питань права.
Отже, суд враховує, що АТ КБ «ПриватБанк» виконав всі ухвали суду про витребування доказів, оскільки надав наявні в нього документи за спірним Кредитним договором, укладеним з ОСОБА_3 . А експерт не заявляв клопотань про надання додаткових матеріалів з Банку. Навпаки експерт посилався на неможливість надати відповіді на питання суду з підстав, що позивачем ОСОБА_1 подано квитанції на підтвердження оплати ним отриманого кредиту, які не має можливості прочитати. При цьому суд враховує, що за запитом ОСОБА_1 . Банк був зобов'язаний надати дублікати цих квитанцій, щоб подати суду їх в читаємому вигляді, проте позивач не звертався до Банку з таким запитом. За таких обставин суд не вбачає підстав вважати, що відповідач АТ КБ «ПриватБанк» ухилився від проведення призначеної судом експертизи. А тому відсутні підстави для застосування до відповідача АТ КБ «ПриватБанк» наслідків ухилення від проведення експертизи, зазначені у ст.109 ЦПК України, про що заявляли позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Милованов Р.В.
З огляду на докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає недоведеним встановлення виконаним ОСОБА_1 належним чином зобов'язання за договором кредиту, укладеного ним з АТ КБ «ПриватБанк», оформленого угодою №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, додатковою угодою №1 від 31.07.2008 року до кредитної угоди від №МКН52ВЛ-08 від 31.07.2008 року, договором про видачу траншу від 31.07.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т1 з додатком, договором про видачу траншу від 04.08.2008 року №МКН52ВЛ-08/Т2 з додатком.
Отже, враховуючи принципи змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, а також заборону ґрунтувати доказування на припущеннях, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк», за участі третьої особи ОСОБА_2 , про визнання виконаним зобов'язання за спірним кредитним договором.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже відсутні підстави для відшкодування позивачу судових витрат у зв'язку з відмовою у заявленому ним позові.
Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Керуючись ст.ст. 5-19, 76, 77, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк», за участі третьої особи ОСОБА_2 , про визнання виконаним зобов'язання за кредитним договором.
Інформація про учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_7 , виданий Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
відповідач: Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д.
третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_9 , виданий Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 13.08.2025 року.
Суддя Мурашова Н.В.