Справа №534/2132/25
Провадження №1-кс/534/350/25
14 серпня 2025 року м. Горішні Плавні
Слідчий суддя Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170520000456 від 11.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна,
До Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області звернувся старший слідчий слідчого відділення відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 із клопотанням, погодженим прокурором, в якому просить накласти арешт на мобільний телефон марки TECNO BF6 імеі 1: НОМЕР_1 та імеі 2: НОМЕР_2 , що був вилучений під час огляду речей, та який належать підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з позбавленням права відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.
Визначити місцем зберігання вказаних речових доказів Відділ поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області,що розташований за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
З пред'явленого клопотання убачається, що 11.08.2025 року до чергової частини відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, садове товариство «Углерод» громадянин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав ножове поранення в область грудної клітини, в результаті чого останній помер на місці події.
11.08.2025 року до чергової частини відділу поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що за адресою: Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, садове товариство«Углерод» громадянин ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 отримав ножове поранення в область грудної клітини, в результаті чого останній помер на місці події.
В ході проведення досудового розслідування за даним фактом було допитано свідків по справі, зокрема громадянку ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зазанчили, безпосередньо після вчинення злочину громадянин ОСОБА_4 зателефонував їм та повідомив про обставини подій. Також в ході проведення досудового розслдіування ОСОБА_6 добровільно у присeтності понятих видала працівникам поліції мобільний телефон марки TECNO BF6 імеі 1 НОМЕР_1 та імеі 2 НОМЕР_2 , який належить підозрюваному ОСОБА_4 та знаходився у неї. Даний мобільний телефон було оглянуто вилучено поміщено до сейф пакету та визнано речовим доказом по кримінальному провадженню.
Виходячи з того, що для досягнення повноти, всебічності та неупередженості розслідування даного кримінального правопорушення, у зв'язку зі збереженням слідової інформації та з метою збереження речових доказів є потреба накладення арешту на рухоме майно, а саме телефон марки TECNO BF6 імеі 1 НОМЕР_1 та імеі 2 НОМЕР_2 , що належить підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки він є доказом по вказаному кримінальному провадженню з позбавленням права відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.
Від слідчого надійшло клопотання, в якому останній просив його клопотання задовольнити та провести розгляд без його участі.
Дослідивши матеріали справи (клопотання), за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов таких висновків.
У відповідності до вимог ст.167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди ;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст.168 КПК України, вилучені в ході огляду речі є тимчасово вилученим майном, на яке, у відповідності до ст.171 КПК України, може бути накладено арешт з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, стаття 170 КПК України передбачає, що арешт майна допускається, зокрема, з метою забезпечення збереження речових доказів та в такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у частині першій статті 98 цього Кодексу, у якій наведено визначення речових доказів, якими є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що майно, відповідає критеріям ст. 98 КПК України, могло зберегти на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення і не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та накласти арешт на зазначене майно.
Керуючись ст. 98, 170, 171 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025170520000456 від 11.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про арешт майна - задовольнити повністю.
Накласти арешт на мобільний телефон марки TECNO BF6 імеі 1: НОМЕР_1 та імеі 2: НОМЕР_2 , що був вилучений під час огляду речей, та який належать підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 з позбавленням права відчуження, розпорядження та/або користування вказаним майном.
Визначити місцем зберігання вказаного речового доказу Відділ поліції № 2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області,що розташований за адресою: Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Добровольського, 6.
Роз'яснити учасникам розгляду судового провадження право на звернення із клопотанням про скасування арешту майна, в порядку ст. 174 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_8