532/1247/25
2/532/748/2025
29 липня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:
судді - Назарьової Л. В.,
з участю секретаря судового засідання - Маляренко І. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,
представник позивача - Чайка І. В.,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - адвокат Яременко О. Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кобеляки, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
23 травня 2025 року до Кобеляцького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.
У позовній заяві представник позивача зазначив, що 11 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) № 11.05.2024-100000206. Відповідно до умов Договору відповідачу надано кредит у розмірі 16000 грн. на строк 112 днів із дати його надання. Дата повернення кредиту 30.08.2024.
Позивач належним чином виконав умови Договору та надав відповідачу грошові кошти в розмірі, погодженому сторонами. Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за Договором, унаслідок утворилась заборгованість у сумі 52480 грн, які позивач прохає суд стягнути з ОСОБА_1 . Крім цього, прохає вирішити питання щодо стягнення із відповідача судових витрат.
Відзив до суду не надходив.
Ухвалою Кобеляцького районного суду Полтавської області від 26 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.
Представник позивача, будучи завчасно, належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач, ОСОБА_1 , а також його представник, адвокат Яремен- ко О. Є., будучи завчасно, належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, однак останній подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача. Крім цього, адвокат Яременко О. Є., 26.07.2025 року подав до суду заяву, в якій прохав суд застосувати в справі пільги, визначені п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» і відмовити в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за відсотками, комісією і неустойки.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 11 травня 2024 року ОСОБА_1 електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором Е299) підписав заявку Кредитного договору № 11.05.2024-100000206 (кредитної лінії), яка є невід'ємною частиною пропозиції про укладення договору (оферти), з якою позичальник ознайомився за посиланням https://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii, пропозицію про укладення кредитного договору, відповідно яких кредит надано в розмірі 16000 грн, строком на 112 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 30.08.2024 року, з фіксованою незмінною процентною ставкою у розмірі 1,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; денною процентною ставкою загальні витрати за споживчим кредитом за кожен день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту, яка розраховується: 1,24 % = (22157,88/16000)112*100% та комісією, пов'язаною з наданням кредиту 10 % від суми кредиту, яка становить 1600,00 грн.) (а.с.14-21).
Згідно з пп.12.,13 договору визначено, що орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом становить 16163,65 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 40009,31 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 38157,88 грн. Неустойка 160 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/ не- належно виконаного зобов'язання.
У пункті 14 кредитного договору вказано, що розмір процентів відповідно до ст.625 ЦК України становить 365 % річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми.
У п.9 кредитного договору зазначений графік платежів, де вказані дати чергових платежів, загальний розмір чергового платежу, розмір чергового платежу по процентах, розмір платежу по комісії, розмір чергового платежу по сумі кредиту.
11.05.2024 року за допомогою одноразового ідентифікатора А299 відповідачем був підписаний Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені ідентичні умови, які вказані у самому договорі.
Як убачається з квитанції № 2460555093, 11.05.2024 року кошти у розмірі 16000 грн за договором №11.05.2024-100000206 були перераховані на карту Visa НОМЕР_1 (а.с.13).
Отримання коштів відповідач не заперечує.
З наданої позивачем довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором вбачається, що заборгованість відповідача складає 52480 грн, з яких: 16000 грн основний борг, 26880 грн проценти, 1600 грн комісія, 8000 грн неустойка (а.с.10).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Так, за змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Згідно п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 3-6,8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, між сторонами укладено кредитний договір, у електронній формі, який підписаний електронним підписом кредитодавця та електронним підписом позичальника (одноразовим ідентифікатором), відповідач отримав кредитні кошти та має заборгованість за кредитним договором.
В той же час, щодо стягнення з відповідача відсотків і неустойки за кредитним договором суд враховує таке.
Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов'язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов'язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).
Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз'яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, зокрема: посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 14 липня 2016 року Управлінням персоналу штабу управління оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 », військового квитка серії НОМЕР_3 , Витягу з Наказу від 07.12.2022 року та Довідки № 3600 від 18 червня 2025 року, ОСОБА_1 призваний по мобілізації до військової частини з 07.12.2022 року та перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації та є учасником бойових дій ( а.с. 45-51).
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов'язані їх списати.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.
За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків у сумі 26880 грн та неустойки у сумі 8000,00 грн за кредитним договором №11.05.2024-100000206 від 11.05.2024 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.
На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення основної суми боргу у розмірі 16 000 грн і комісії у розмірі 1 600,00 грн, а всього 17600 грн, які не є ані штрафними санкціями, ані процентами за користування кредитними коштами.
Також судом установлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позовні вимоги задоволені на 33,5 % з розрахунку: 17600 (сума задоволених позовних вимог) х 100% : 52480 (сума заявлених позовних вимог).
Отже, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 81 грн 15 коп. з розрахунку: 2422,40 (сума сплаченого судового збору) х 33,5 % (відсоток задоволених позовних вимог).
Керуючись ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №11.05.2024-100000206 від 11.05.2024 року в розмірі 17600 (сімнадцять тисяч шістсот ) гривень, а також судовий збір у розмірі 81,15 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Сторони:
позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження юридичної особи: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя