вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
1-кс/381/877/25
381/3298/25
11 серпня 2025 року слідчий суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритомусудовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Копилів Макарівського району Київської області, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має трьох дітей, з вищою освітою, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст.115, ч. 1 ст.263 КК України, у кримінальному провадженні №12025111310000881 від 16.06.2025 року, -
встановила:
до провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 ,який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч. 1 ст.115, ч. 1 ст.263 КК України, в рамках кримінального провадження №12025111310000881 від 16.06.2025 року.
У клопотанні слідчий зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15 червня 2025 року близько 23 години ОСОБА_7 разом з ОСОБА_8 перебував по АДРЕСА_3 , де вживали спиртне. В цей час до них підійшов ОСОБА_4 , який почав біля них вживати спиртне, яке приніс із собою. Під час розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, в ході якого останній висловив погрозу в бік ОСОБА_7 , та в нього виник умисел назаподіяння шкоди життю та здоров'ю останнього.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя ОСОБА_7 , ОСОБА_4 пішов до свого місця проживання, де взяв до рук обріз рушниці ІЖ-17 та зарядив одним патроном. Близько близько 23 години 50 хвилин повернувся до місця де перебував ОСОБА_7 , маючи прямий умисел на заподіяння шкоди життю та здоров'ю, а саме умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_7 , умисно зробив один постріл в сторону потерпілого ОСОБА_7 .
ОСОБА_4 усвідомлюючи суспільну-небезпечність своїх діянь та бажаючи настання наслідків, у вигляді смерті ОСОБА_7 , маючи можливість надати першу медичну допомогу, зателефонувавши в медичний заклад або покликати на допомогу, цього не зробив. Незважаючи на те, що він вичинив всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки потерпілий ОСОБА_7 , відчуваючи сильний біль, усвідомлюючи, що його життю та здоров'ю загрожує небезпека, щоб запобігти своїй смерті почав просити про допомогу сторонніх людей.
Після чого ОСОБА_4 залишив місце вчинення злочину.
В результаті дій ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого вогнепального поранення кістки лівого плеча та передпліччя.
Разом з цим, ОСОБА_4 , в невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, але не пізніше 2025 року, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, без передбаченого законом дозволу, у порушення вимог ст. ст. 41, 92 Конституції України, ст. ст. 178, 328 Цивільного кодексу України, та вищенаведених нормативно-правових актів, у невстановленому досудовим розслідуванні місці знайшов обріз рушниці ІЖ 17, який в подальшому переніс до свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де продовжив незаконне зберігання до моменту вилучення працівниками поліції.
Так, 16 червня 2025 року в період часу з 14:34 по 15:04 за адресою:
вул. Івана Ступака, буд. 5, м. Фастів, Київської області в ході затримання особи в порядку ст. 208 КПК України, під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , в останнього в рюкзаку, було виявлено та вилучено обріз рушниці ІЖ 17, який останній незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу.
16.06.2025 року о 10 год. 37 хв. ОСОБА_4 затримано в порядку
ст. 208 КПК України.
16.06.2025 року ОСОБА_4 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2025 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 14 серпня 2025 року включно.
Постановою керівника Фастівської окружної прокуратури від 08 серпня 2025 року продовжено строк досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні до трьох місяців.
Слідчий зазначає, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не є можливим у зв'язку із необхідністю отримання висновків судово-медичних експертиз та виконання інших слідчих та процесуальних дій, а тому він змушений звернутися до слідчого судді з вказаним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні сторона захисту - адвокат ОСОБА_5 заперечував щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав свого захисника.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання, вислухавши учасників провадження, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшла до наступного.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
За правилами ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що дані, що вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в доказах, що приєднані до клопотання, одночасно враховує, що означене встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу, вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, вирішенні питання про продовження строків досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У зазначеному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у провадженні доказами, їх сукупність надає підстави вважати, що причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.1 ст.115, ч.1 ст.263 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R (80) 11 від 27.06.1980 р. «Про взяття під варту до суду» при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Втім, за практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, та зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.
Європейський суд з прав людини у справі «Михалкова та інші проти України» у рішенні від 13.01.2011 р. зазначив, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчий суддя при розгляді клопотання приймає до уваги, що у кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів. Разом з тим у даній справі необхідно завершити проведення експертиз, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів кримінального провадження.
Сторона обвинувачення довела, що ризик передбачений пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від слідства та суду, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено відповідальність у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Стосовно інших ризиків, передбачених пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то слідчий суддя приймає доводи слідчого, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі матиме можливість впливати на покази потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, що в подальшому може негативно відобразитися на об'єктивності надання ними показань у ході судового розгляду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, проаналізувавши надані сторонами докази та дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, сімейний стан, здійснені слідчі і процесуальні дії, та ті, які орган досудового розслідування має здійснити, слідчий суддя приходить висновку про задоволення клопотання, також враховує принцип диспозитивності, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують тільки ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України, приймає до уваги, що однією із засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України, що стороною захисту не спростовані надані стороною обвинувачення докази, які дають підстави для висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу з метою забезпечення прав, свобод підозрюваного і одночасно з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження органом досудового розслідування.
Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-
постановила:
Клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу,- задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 16 вересня 2025 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1