22.07.2025
Справа №359/8185/25
Провадження №1-в/359/407/2025
22 липня 2025 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , представника колонії ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду з технічною фіксацією з ДУ «Бориспільська виправна колонія (№119)» та в режимі ВКЗ, клопотання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Київського районного суду міста Одеси від 19.10.2022 року за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70, 71, 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць,
про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
09.07.2025 року засуджений ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, посилаючись на те, що він за час відбування покарання зробив для себе висновки, став на шлях виправлення, має заохочення, стягнень не має. В установі працевлаштований, відношення до праці сумлінне. Відбув необхідну частину строку призначеного покарання. Сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
Засуджений в судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив задовольнити.
Представник колонії в судовому засіданні не заперечував щодо задоволення клопотання засудженого.
Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо умовно-дострокового звільнення засудженого.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, ознайомившись з клопотанням, дослідивши долучені до нього матеріали та особову справу засудженого, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання.
Так, вироком Київського районного суду міста Одеси від 19.10.2022 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч. 1 ст. 70, 71, 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць.
Початок строку відбування покарання: 23.11.2021 року. Кінець строку відбування покарання: 23.12.2026 року.
Відповідно до характеристики на засудженого ОСОБА_5 судом встановлено, що останній підпадає під застосування ст. 81 КК України по відбуттю 2/3 частини строку покарання. Має 3 стягнення, які накладені до вступу вироку в законну силу. За період відбуття покарання має 6 заохочень за сумлінне відношення до праці, стягнень не має.
З матеріалів клопотання та особової справи вбачається, що засуджений працевлаштований в установі виконання покарань в дільниці з виготовлення малопомітних перешкод. Відношення до праці сумлінне. Бере участь у програмах ДВВ на засуджених, не і допускає порушень, має бажання змінити своє життя та підтверджу це активними вчинками. Усвідомлює, то саме треба змінювати, бере участь в реалізації плану індивідуальної роботи. Позитивні плани на майбутнє є, активно їх впроваджує в своєму житті, має позитивні результати реалізації планів. Згідно ст. 118 КВК України залучається до робіт з благоустрою установи та відділення. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує у чистоті та порядку під наглядом працівників адміністрації. Не завжди має охайний зовнішній вигляд. Роботи із самообслуговування виконує самостійно, має достатній рівень необхідних навичок.
Термін застосування ст. 81 Кримінального кодексу України щодо умовно-дострокового звільнення від покарання - 13.04.2025 року.
Відповідно до оцінки ризиків, рівень ризику вчинення засудженим повторного кримінального правопорушення - середній, рівень ймовірної небезпеки для суспільства - середній.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 КК України, до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути умовно-достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Для застосування звільнення, згідно п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України, необхідно щоб засуджений фактично відбув не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин або кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Законодавцем визначено, що умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання може бути застосоване за певних умов.
За змістом зазначеного кримінального закону доведення засудженим свого виправлення означає досягнення ним такого стану, за якого від даної особи не доводиться очікувати вчинення в майбутньому нових злочинів, виправлення засудженого має бути підтверджене його сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Отже, зі змісту наведених положень законодавства вбачається, що головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково від відбування покарання є не формальний сплив певного строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26.04.2002р. "Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким" умовно-дострокове звільнення особи від відбування покарання має сприяти досягненню мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправленню засудженого і запобіганню вчиненню нових злочинів.
Матеріали справи в своїй сукупності свідчать про досягнення мети, передбаченої ст. 50 КК України - виправлення ОСОБА_5 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
При вирішенні питання про можливість умовно-дострокового звільнення від відбування покарання суд з'ясував дані, що характеризують особу засудженого, його поведінку, ставлення до праці та виправлення.
Як встановлено судом ОСОБА_5 своєю поведінкою довів, що став на шлях виправлення, оскільки неодноразово заохочувався адміністрацією установи за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки. Засуджений працевлаштований, дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, відношення до праці сумлінне, що підтверджується матеріалами особової справи.
Засуджений відбув необхідну частину покарання за вироком суду для вирішення питання про умовно-дострокове звільнення, термін такої пільги настав 13.04.2025 року.
Таким чином, враховуючи думку прокурора, яка в судовому засіданні не заперечувала щодо умовно-дострокового звільнення засудженого від відбування покарання, суд вважає, що матеріали клопотання доводять, що ОСОБА_5 став на шлях виправлення і відбув необхідну частину призначеного покарання, що становить 2/3.
Такі докази є достатніми та допустимими для прийняття позитивного рішення за клопотанням засудженого в частині його умовно-достроково звільнення на невідбуту частину покарання, що становить 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців 1 день позбавлення волі.
В той же час, засуджений ОСОБА_5 підпадає під дію Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», у зв'язку з тим, що останній засуджений в тому числі за вчинення злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Адміністративний нагляд - це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами Національної поліції.
Адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню кримінальних правопорушень окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.
Адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у статті 3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому статтею 5 вищезазначеного Закону.
Так, відповідно до пункту «г» ст. 3 Закону адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що засудженому слід, після звільнення з місць позбавлення волі, встановити адміністративний нагляд, оскільки один із злочинів, за які він судимий, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Крім того, з урахуванням суспільної небезпеки вчинених засудженим кримінальних правопорушень, встановлення адміністративного нагляду з обмеженнями в діях - необхідне для запобігання, в подальшому, вчинення ним суспільно-небезпечних діянь, та подальшого контролю за поведінкою останнього з боку держави.
З цих підстав, та відповідно до зазначених вимог закону суд вважає за необхідне встановити адміністративний нагляд терміном на один рік із застосуванням у відповідності до ст. 10 зазначеного Закону із встановленням обмежень: заборонити вихід за місцем проживання в період часу з 23.00 год. до 06.00 год. наступного дня; заборонити перебування в розважальних закладах, де здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив; заборонити виїзд за межі населеного пункту за місцем проживання без погодження з органами Національної поліції; реєструватися в органах Національної поліції один раз на місяць.
На підставі викладеного та ст. 81 КК України та керуючись ст. 376, 536-539 КПК України, ст. 3, 5, 6, 10 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі", ст. 158 КВК України, суд
ухвалив:
Клопотання засудженого ОСОБА_5 задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за вироком Київського районного суду міста Одеси від 19.10.2022 року за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70, 71, 72 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років один місяць, - на невідбуту частину призначеного основного покарання, що становить 1 (один) рік 5 (п'ять) місяців 1 день позбавлення волі.
Встановити відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - адміністративний нагляд терміном на 1 (один) рік з моменту звільнення з місць позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обмеження: заборонити вихід за місцем проживання в період часу з 23.00 год. до 06.00 год. наступного дня; заборонити перебування в розважальних закладах, де здійснюється продаж алкогольних напоїв на розлив; заборонити виїзд за межі населеного пункту за місцем проживання без погодження з органами Національної поліції; реєструватися в органах Національної поліції один раз на місяць.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду на протязі 7 днів з дня проголошення шляхом подання апеляції через Бориспільський міськрайонний суд Київської області.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 24.07.2025 року.
Суддя ОСОБА_1