Справа № 358/1423/25 Провадження № 3/358/646/25
13 серпня 2025 року м. Богуслав
Суддя Богуславського районного суду Київської області Романенко К.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 Білоцерківського районного управління поліції ГУНП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого різноробочим ТОВ «Коваленко С.Б.», РНОКПП: суду не відомий, -
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
20 червня 2025 року близько о 20 год.35 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, а саме: вчинив сварку, ображав нецензурною лайкою, шарпав за верхній одяг, чим завдав шкоду психічному здоров'ю ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомої причини, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що є відомості в матеріалах справи.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 з наступних підстав.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Так, у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року Європейський Суд з прав людини наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Попри те, що особа не отримала або ухилилася від отримання судової повістки, її право на справедливий суд, гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Таким чином, особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «Вячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Так, згідно положень ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи.
Частиною 1 та 2 ст.173-2 КУпАП (Вчинення домашнього насильства), передбачено: вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до п'ятдесяти годин, або адміністративний арешт на строк від двох до десяти діб.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши докази, які долученні до матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які проявились у повторному, протягом року вчиненні домашнього насильства, вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 856551 від 24.06.2025; заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 20.06.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 24.06.2025; рапортом працівника поліції.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
При призначенні виду та міри адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини справи, особу порушника, його ставлення до вчиненого, а тому вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт, що передбачено санкцією ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір, в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 173-2 ч. 2, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд, -
Визнати ОСОБА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 40 (сорок) годин.
Стягнути із ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок (Стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету - 22030106).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена порушником, його представником чи захисником, потерпілим або його представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження №61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).
Суддя К. С. Романенко