Справа №278/841/25
Провадження № 3/293/157/2025
12 серпня 2025 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Проценко Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Вернидуба Д.В.,
розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Житомирській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні двоє дітей, працюючого суддею в Корольовському районному суді м. Житомира, військовозобов'язаного,
за ч.1 ст.130 КУпАП
Відповідно до постанови Житомирського апеляційного суду від 13 березня 2025 року до Черняхівського районного суду Житомирської області надійшли матеріали справи № 278/841/25 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2025 вказані матеріали справи передані на розгляд судді Проценко Л.Й.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №246174 від 13.02.2025 убачається, що 13.02.2025 о 22:08 в с. Корчак, дорога а.д. Житомир-Чернівці 13 км 300 м водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом TeslaModel S, державний номерний знак НОМЕР_1 автомобілем, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газо-аналізатора Alcotest Drager та в найближчому медичному закладі охорони здоров'я водій відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонено згідно ст.. 266 КУпАП, шляхом зупинки у дозволеному місці згідно ПДР, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
12.08.2025 ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав. Вказав, що підставою зупинки в с. Корчак, як зазначено у постанові серії ДП18 №851829 від 13.02.2025 про притягнення його до відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 121 КУпАП, ОСОБА_1 рухаючись, наїжджав на переривчасті лінії розмітки, при цьому не перестроювався, та керував транспортним засобом, в якому сигнали повороту червоного кольору, чим порушив ДСТУ 3649:2010 6.1.5, п. 11.5, п. 31.1 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 КУпАП. Проте, вважаючи вказану постанову протиправною, ОСОБА_1 оскаржив її у суді, та за результатами розгляду рішенням суду першої інстанції вказана постанова визнана протиправною та скасована. Вказане рішення набрало чинності згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025, що вказує на незаконність та протиправність його зупинки. Разом з тим, вказує, що спочатку відмовився від проходження огляду на місці зупинки, так як не розумів причин такої зупинки та вбачаючи необ'єктивність у діях поліцейських. Водночас, погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в найближчому медичному закладі. Звернув увагу суду, що працівники поліції ще з самого початку зупинки почали фотографувати його посвідчення водія на власний мобільний телефон та відразу вилучили його без будь-яких правових підстав на це. В подальшому поліцейські запропонувавши відігнати його автомобіль подалі від відбійника (у забороненому місці), та присісти до їх екіпажу для проходження огляду в медичному закладі, на що він погодився. Після того, як ОСОБА_1 сів у поліцейський автомобіль один з поліцейський наказав іншому заблокувати двері автомобіля. По дорозі до медичної установи він просив поліцейських скористатись правом на правову допомогу та зупинитись, оскільки має бажання вийти в туалет, а також зателефонувати до свого адвоката, однак, працівники поліції не реагували на його прохання. Один з працівнимків поліції складав по дорозі постанову про притягнення його до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 121 КУпАП. В подальшому проїхавши чотири населені пункти с.Кочак, с. Перлявку, с. Тетерівку, м. Житомир поліцейські доставили його до «Житомирської обласної психіатричної лікарні №1», що в с. Зарічани, тобто не до найближчого медичного закладу. Також звернув увагу суду, що він не вказував поліцейським про своє місце роботи і про те, що є суддею, проте під час спілкування одного з поліцейських по телефону, останній повідомив комусь, що везе суддю на освідування, що зафіксовано на відеозаписі. Зважаючи на вказані дії поліцейських, вважаючи їх такими, що принижують честь та гідність його як людини, вважаючи такі дії спеціально підлаштованими, протиправними та упередженими відносно нього, тому приїхавши до місця проходження огляду в с. Зарічани,- відмовився. Проте, зауважив, що бажає отримати копії документів, складених відносно нього поліцейськими. Однак, як видно з відеозапису, бодікамеру поліцейським вимкнено о 22 год 35 хв, а протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП складений о 23 год 35 хв. та протокол містить відмітки, що він відмовився від надання пояснень та отримання протоколу. Крім того, від права керування згідно ст..266 КУпАП, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, поліцейські його не відсторонювали, про що свідчить відеозапис. На запит його адвоката про надання повного безперервного відеозапису складання адміністративних матеріалів відносно нього, такий відеозапис наданий не був. З підстав недоведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, просив закрити провадження у справі.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Вернидуб Д.В. в судовому засіданні просив закрити провадження у справі, з підстав зазначених ОСОБА_1 та викладених ним у письмовому клопотанні, наданих суду. Зокрема, вказав на порушення поліцейськими процедури огляду на стан сп'яніння. Окрім того, зазначив, що рішенням суддів встановлено, що поліцейськими порушено право ОСОБА_1 на захист,передбачене статтею 268 КУпАП, оскільки розгляд справи проводився у заблокованому автомобілі, допущено порушення ЗУ «Про національну поліцію» при спілкуванні з водієм після зупинки транспортного засобу, безпідставне застосування превентивних заходів щодо обмеження пересування та спілкування, зупинення поліцейськими транспортного засобу в темну пору доби з порушенням п. 15.11 ПДР (де зупинка взагалі заборонена, що вбачається з відеозапису), безпідставне вилучення посвідчення водія, ще до складання матеріалів відносно ОСОБА_1 .Також вбачає, що в порушення норм КУпАП, п. 2 розділу 3 Наказу №1395 від 07.11.2025 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», постанова винесена через чотири населених пункти від місця фактичної зупинки автомобіля (с.Перлявка, с.Тетерівка, м.Житомир, с.Зарічани).
Зауважив, що вказані поліцейські ще на місці зупинки автомобіля вилучили під надуманим приводом у ОСОБА_1 оригінали документів на право керування, адже на той час вони вже мали фотографії його документів та такі документи не були повернуті. При цьому фотографував їх на власний телефон, що вбачається з відео знятого нагрудною бодікамерою (22:08:50 хв. запису, ID реєстратора: 475539 та 22:09:14). При цьому поліцейський слідкував щоб ОСОБА_1 не помітив вказаних дій, світив йому в обличчя ліхтарем та розвернув документи так, щоб його колега зміг їх сфотографувати. Разом з цим, ОСОБА_1 не було повідомлено про вказане фотографування його персональних даних, мету з якою це було здійснено.
Також вказаними поліцейськими було грубо порушено пункт 15.11 Правил дорожнього руху, яка вказує, що у темну пору доби стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги, але поліцейські наказали зачинити автомобіль на місці зупинки на вузькій дорозі в темну пору доби, оскільки з відеозапису слідує, що вони явно та неприховано поспішали посадити ОСОБА_1 в службовий автомобіль та позбавити можливості вільно рухатись та спілкуватись. Всі вищенаведені факти стали підставою для звернення з відповідним адміністративним позовом до суду про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Зазначає, що відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 30 квітня 2025 року в справі №295/2933/25 позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову серії ДП18 №851829 від 13.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122, ч.І ст. 121 КУпАП. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року вказане рішення залишене без змін. Вказаним рішенням,зокрема,було встановлено відсутність будь-яких порушень з боку водія ОСОБА_1 під час керування автомобілем. Таким чином, зупинка автомобіля «Tesla model S» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 була незаконна та протиправна.
Крім того, відеозапис подій закінчений о 22:32:01, натомість, протокол про адміністративне правопорушення складено о 23:25 в селі Зарічани та до протоколу внесені записи про відмову в підписі про ознайомлення з правами, відмову від пояснення, відмову від отримання тимчасового дозволу на право керування ТЗ, відмову в отриманні копії протоколу. Вказані дії не зафіксовані поліцейськими на відеокамеру.
Також зазначає, що в направленні на огляд водія, складеного 13.02.2025 року о 22:20 вже було внесено номер та серію протоколу про адміністративне правопорушення «ЕПР1 №246174», що ставить під сумнів оформлення даного направлення до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення о 23:25 за допомогою електронного засобу та автоматичного присвоєння номера даного протоколу. Крім того, а матеріалах справи наявний Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння без номера та дати складення, який не може бути доказом в справі, бо такий огляд не проводився.
Вказує, що працівником поліції не було зафіксовано порядку перевірки, виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які безпосередньо зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Більше того, зауважує, що під час спілкування з поліцейським, водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на його запитання, його поведінка цілком відповідала обстановці.
Також звернув увагу суду, що зважаючи на ряд численних порушень з боку працівників поліції, їх упередженого ставлення, які очевидно діяли за вказівкою третьої особи, від якої отримували інструктаж, ОСОБА_1 вимушений був звернутися зі скаргою до Житомирського управління Департаменту внутрішньої безпеки, з метою проведення службового розслідування щодо протиправності дій поліцейських, які мали місце під час його зупинки 13.02.2024 о 22 год 05 хв. в с. Перлявка Житомирського району та складання адміністративних матеріалів відносно нього. Проте, з наданої відповіді за розглядом скарги будь-яких фактів вчинення працівниками поліції порушень здобуто не було. При цьому захисник зауважив, що з доповідної записки про результати розгляду скарги перевірка відносно офіцерів поліції була проведена сержантом поліції, що ставить під сумнів законність такої перевірки.
Таким чином, складаючи протокол про адміністративне правопорушення працівник поліції вніс до нього дані, які не відповідають дійсності, зокрема, про наявність у особи ознак алкогольного сп'яніння та вчинення дій, направлених на встановлення таких ознак, фактично відмова від проходження огляду в основному була спровокована протиправними діями самих поліцейських, що безпосередньо вказує на те, що формальне посилання на відмову ОСОБА_1 від такого огляду не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Вернидуба Д.В., дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Положеннями ст.1 КУпАП визначено, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності законом.
За нормами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно із ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п.282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як видно зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №246174 від 13.02.2025 убачається, що 13.02.2025 о 22:08 в с. Корчак, дорога а.д. Житомир-Чернівці 13 км 300 м водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом TeslaModel S, державний номерний знак НОМЕР_1 автомобілем, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газо-аналізатора Alcotest Drager та в найближчому медичному закладі охорони здоров'я водій відмовився. Від керування транспортного засобу відсторонено згідно ст. 266 КУпАп, шляхом зупинки у дозволеному місці згідно ПДР, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Отже, з об'єктивної сторони дане правопорушення містить три самостійні склади:
1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;
3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
За змістом п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У цьому провадженні обов'язковими елементами об'єктивної сторони складу правопорушення, є факт керування особою транспортним засобом, та сам факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, особою, яка керує таким транспортним засобом.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції - огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС, патрульної служби МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 розділу І Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Огляд на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно п. 7 Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.
Так, за змістом частин 1-5 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Отже, недотримання визначеної законом процедури є наслідком її недійсності, що встановлено ч.5 ст.266 КУпАП.
В силу положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судом встановлено наступні обставини справи.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками поліції надано:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 246174 від 13.02.2025, де у всіх графах для підпису водія - «відмовився»;
- копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №851829 від 13.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 121 КУпАП, від підпису в якій ОСОБА_1 також відмовився.
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, результати огляду на стан сп'яніння - не проводився, в якій ОСОБА_1 також відмовився;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.02.2025 о 22 год 20 хв, за результатами якого огляд не проводився, вписано серію ЕПР 1 № 246174 протоколу про адміністративне правопорушення, складеного уповноваженою особою патрульної служби;
- рапорт інспектора взводу № 1 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Юрія Ніцевича від 13.02.2025, в якому доповідає начальнику управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП про те, що під час несення служби з 13.02.2025 по 14.02.2025 в складі екіпажу було зупинено т/з TeslaModel S, державний номерний знак НОМЕР_1 за порушення ПДР, а саме п.п. 11.15 (виправлено на 11.10) та 31.1 та порушення ДСТУ 6.1.5 3649:2010, під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з ним виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Та було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер, на що ОСОБА_1 відмовився та у найближчому закладі охорони здоров'я спочатку водій погодився та прибувши в самий заклад, відмовився. Було проведено розгляд справи та винесено постанову за ст. 122 ч. 1 та складено протокол за ст.130 ч.1 КУпАП. Водія було відсторонено від керування.
- оптичний диск з відеозаписом з портативного відео реєстратора та реєстратора встановленого в середині службового автомобіля.
Надаючи оцінку наданим вище доказам, суд не може визнати їх належними, достовірними та такими, які узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Так, за змістом норм ст.35 Закону України «Про національну поліцію» визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).
В судовому засіданні під час дослідження відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, встановлено, що ОСОБА_1 , 13 лютого 2024 року о 22 год. 05 хв. був зупинений працівниками патрульної поліції в с.Перлявка Житомирського району, які повідомили про те, що він порушив Правила дорожнього руху. Після цього поліцейський попросив припаркуватися за відбійником, що водій і зробив.
Підійшовши до автомобіля та представившись поліцейським Управління патрульної поліції Драча Ю.І. було повідомлено, що його зупинено на підставі ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» (без посилання на конкретний пункт та частину статті) та зазначено наступне: «Коли рухаєтесь по дорозі, заборонено наїжджати на горизонтальну розмітку, тобто, ви по суцільній проїжджали без наміру здійснити поворот ліворуч чи розворот, а також у вас червоні покажчики повороту, що не відповідають вимогам ДСТУ, зрозуміли да?...».
Після цього, поліцейський просить водія надати посвідчення водія та свідоцтво на транспортний засіб, страховий поліс. ОСОБА_1 надає документи на вимогу поліцейського, який почав фотографувати їх на власний телефон, що вбачається з відео знятого нагрудною бодікамерою (22:08:50 хв. запису, ID реєстратора: 475539 та 22:09:14. При цьому інший поліцейський світить водію в обличчя ліхтарем. Далі поліцейський вказує на «запах алкоголю з автомобіля: омивач, парфуми, пасок безпеки у вас де? Це ваша безпека чи наша?» Далі повідомляє, що «при спілкуванні у водія запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці». В подальшому, поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки на алкотестері «Драгер», на що ОСОБА_1 відмовився та повідомив, що має бажання проїхати до найближчої медичної установи. Поліцейський запропонував ОСОБА_1 вийти з автомобіля. Після того, як ОСОБА_1 сів у поліцейський автомобіль, поліцейський наказав іншому заблокувати двері автомобіля(22:15:05 хв. запису, ID реєстратора: 475239), вказавши: «Блокани». З моменту як ОСОБА_1 сів в поліцейський автомобіль та до приїзду до медичної установи, він неодноразово звертався до поліцейських з проханням зупинитись, оскільки має бажання вийти в туалет, а також зателефонувати до свого адвоката. Однак, поліцейські відмовляли у цьому, вказуючи щоб ОСОБА_1 викликав адвоката, ніхто телефон не забирає. На відео також зафіксовано, як поліцейський в автомобілі складає постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Крім того, на відеозаписі- файл «ехрогт-luribg» на 22:31:51, після приїзду службового автомобіля до медичного закладу на запитання поліцейського чи буде водій проходити огляд, останній чіткої відповіді не дає, після чого працівник поліції вказує.: «..за те, що Ви відмовляєтесь пройти огляд на місці та в найближчому медичному закладі передбачена відповідальність згідно пункту 2.5 ПДР, проведем розгляд за даним правопорушенням, роз'яснено, що має право знайомитись з матеріалами справи, заявляти клопотання, мати захисника...», надалі на 22:32:22 поліцейський вказує «буде складено протокол за те що Ви відмовились пройти огляд, зараз 2 хвилинки ми роздрукуємо протокол..., далі роз'яснено ст. 63 Конституції України», а на 22:33:32 поліцейський запитує - «Для складання протоколу ми направляємось на місце зупинки чи на місці тут? Розгляд справи буде в Житомирському районному суді. Ви будете чекати, чи Вас завести, чи Ви самостійно доберетесь, зрозуміло, куди Ви підете, може таксі викличіть собі, як Ви зараз підете, проїзна частина...». Надалі поліцейський перепитує чи буде отримувати ОСОБА_1 документи складені відносно нього за порушення ПДР, на що він відповів, що «так, почекає». Поліцейський каже, що це займе 10 хв. та роз'яснює про вилучення посвідчення водія, і буде видано тимчасовий дозвіл, який діятиме три місяці з сьогоднішньої дати, на цьому відеозапис закінчено.
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення складено о 23:25 в селі Зарічани та до протоколу внесені записи про відмову в підписі про ознайомлення з правами, відмову від пояснення, відмову від отримання тимчасового дозволу на право керування ТЗ, відмову в отриманні копії протоколу. Всі вищевказані дії відбулись через 50 хвилин після того, як поліцейські відпустили водія. Подальші дії працівника поліції не зафіксовані на відеокамеру.
Суд зазначає, що відповідно до п.4 розділу 2 «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від18.12.2018 за №1026 та зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за №28/3299, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Згідно з «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються:
1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу;
2) примусове виключення відео реєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб;
3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису;
4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції;
5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.
Виходячи з вищезазначеного та з наявного в справі відеозапису, слід констатувати, що запис, доданий до протоколу серії правопорушення ЕПР1 №246174 від 13.02.2025, фіксувався з порушенням вимог «Інструкції із застосування органами та підрозділами технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026 та зареєстрованої в МЮ України 11.01.2019 за №28/3299, оскільки не містить повного фіксування процедури складення протоколу на водія за ч.1 ст.130 КУпАП, тому останній не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Крім того, встановлено, що в направленні на огляд водія, складеного 13.02.2025 року о 22:20 вже було внесено номер та серію протоколу про адміністративне правопорушення «ЕПР1 №246174», що ставить під сумнів оформлення даного направлення до моменту складення протоколу про адміністративне правопорушення о 23:25 за допомогою електронного засобу та автоматичного присвоєння номера даного протоколу.
Крім того, наявний акт огляду на стан алкогольного сп'яніння без номера та дати складення, суд вважає неналежним доказом в справі, оскільки відповідно до пункту 10. Розділу II «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, проте такий огляд фактично не проводився.
Також, як вбачається з матеріалів справи та відеозапису з фіксацією обставин події, працівником фактичною причиною зупинки водія ОСОБА_1 були надумані підстави, адже про це вказано в рішенні Черняхівського районного суду Житомирської області в справі №295/2933/25, та встановлено обставин за якими зупинка транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».
Крім того, в порушення норм КУпАП, п. 2 розділу 3 Наказу №1395 від 07.11.2025 «Про затвердження інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», постанова винесена через чотири населених пункти від місця фактичної зупинки автомобіля (с.Перлявка, с.Тетерівка, м.Житомир, с.Зарічани).
Також, як слідує з відеозапису, вказаними поліцейськими було грубо порушено пункт 15.11 Правил дорожнього руху, яка вказує, що у темну пору доби стоянка поза населеними пунктами дозволяється лише на майданчиках для стоянки або за межами дороги, але поліцейські наказали зачинити автомобіль на місці зупинки на вузькій дорозі в темну пору доби.
Окрім того, всупереч ч.2 с. 31 Закону України «Про національну поліцію», до водія було застосовано превентивні поліцейські заходи у вигляді обмеження пересування без повідомлення його про причини застосування до нього превентивних заходів, а також не було доведено до його відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Всі вищенаведені факти стали підставою для звернення ОСОБА_1 з відповідним адміністративним позовом до суду про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Так, відповідно до рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від ЗО квітня 2025 року в справі №295/2933/25 позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області, Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову серії ДП18 №851829 від 13.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 121 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції, із наданого відповідачем відеозапису (export-1unbg), поліцейським в порушення п. 5 розділу ІV Інструкції № 1395, ч. 4 ст. 285 КУпАП постанову про адміністративне правопорушення в присутності водія ОСОБА_1 не складено, ознайомлення останнього зі змістом вказаної постанови поліцейським не здійснено, після складання постанови про адміністративне правопорушення її не було вручено ОСОБА_1 на місці вчинення правопорушення.
Із наданого відповідачем відеозапису (export-1unbg: час запису 22 год. 21 хв. та 22 год. 23 хв.) також вбачається, що перед розглядом справи водій просить поліцейських зупинити патрульний автомобіль для конфіденційного спілкування та виклику адвоката. Однак, поліцейський всі заяви позивача відхилив, не надавши можливості реалізувати право на захист та на правову допомогу.
З відеозапису також встановлено, що поліцейським справа розглядалася в автомобілі під час його руху, тому дії інспектора поліції щодо розгляду справи мали формальний характер, інспектором хоч і були роз'яснені права позивачеві, як особі що притягується до адміністративної відповідальності, однак незрозуміло яким чином ОСОБА_1 мав їх реалізувати.
Тобто, інспектором поліції в порушення п. 4 розділу ІІІ Інструкції № 1395, статті 268 КУпАП, не вжито жодних дій щодо надання позивачу реальної можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги. Такими діями інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2025 року вказане рішення залишене без змін, а апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції без задоволення.
Отже, вказаними рішеннями судів встановлено, що зупинка автомобіля «Tesla model S» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 була незаконна та протиправна.
Таким чином, постанова серії ДП18 №851829 від 13.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 122, ч.1 ст. 121 КУпАП також є неналежним доказом у справі.
Варто відмітити, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 20.05.2020 (справа № 524/5741/16-а) рапорт інспектора взводу, яким констатовано факт відмови особи від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння не може слугувати однозначним доказом його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення.
З вказаних підстав суд вважає недопустимим доказом рапорт працівника поліції інспектора взводу № 1 роти №4 батальйону УПП в Житомирській області ДПП Юрія Ніцевича від 13.02.2025.
Водночас, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст.62 Конституції України суд уважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв'язку з їх не відповідністю нормам ст.256 КУпАП, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із вищевказаним стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальна дія суб'єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення та, через положення ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду як доказ вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності у сукупності з іншими доказами.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17 із матеріалів справи про адміністративне правопорушення не вбачається, що водій допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв'язку із чим, всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Жодні інші належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні. В ході судового розгляду таких доказів також суду не надано.
Матеріалами справи (відеозаписом подій) також спростовано, що ОСОБА_1 відсторонено від керування транспортного засобу згідно ст. 266 КУпАП, шляхом зупинки у дозволеному місці згідно ПДР, про що зазначено в самому протоколі ЕПР 1 № 246174.
Такі дії поліцейського не узгоджуються із порядком виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, який передбачений Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09 листопада 2015 року № 1452/735, та не можуть бути визнані судом, як правомірні та обґрунтовані.
Отже, даний факт у сукупності з поясненнями ОСОБА_1 та даними, що містяться на відеозаписі події, породжує об'єктивний сумнів у дотриманні працівниками патрульної поліції вимог нормативних актів щодо огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, зокрема у частині виконання свого обов'язку належного роз'яснення ОСОБА_1 порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, наслідків відмови від проходження такого огляду на місці події транспортного засобу та забезпечення можливості проведення огляду у найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, а сам відеозапис події, безперервно не відображає процедуру огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, не містить даних про складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також подальше відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні необхідні і достатні докази того, що підтверджують вину ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішенні по справі "ОТаллоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.
У справі Проніна проти України, № 63566/00, від 18 липня 2006 року Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
За таких обставин суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, суд наголошує, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 , в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 23, 33-35, ч.1 ст. 130, п. 1 ч.1 ст.247 ст.252, ст.266, ст.ст.276-280, 283-285 КУпАП, п. 2.5 ПДР, суд
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях особи, яка притягається до відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Вилучене посвідчення водія серії НОМЕР_3 повернути ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Повний текст постанови складений 14.08.2025
Суддя Людмила ПРОЦЕНКО