14 серпня 2025 року м. Дніпросправа № 331/113/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 червня 2025 року (суддя Антоненко М.В.) в справі №331/113/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) про скасування постанови від 12.12.2024 р. серії АА №00003546 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України.
Рішенням Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування місцезнаходження юридичної особи) на території України від 12.12.2024 року серії АВ №00003546, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Закрите провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Теслюк Євгенією Володимирівною про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні, фактичним обставинам справи, неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Вважає неправильним висновок суду першої інстанції щодо доводів про неналежність доказів, яким відповідач доводить перевищення транспортним засобом габаритно-вагових параметрів, а саме про «найбільшу границю зважування Мах = 35 т, як свідчення того що зважувальний комплекс буде працювати некоректно в разі зважування транспортного засобу масою більше ніж 35 т, адже суд першої інстанції помилково ототожнює «найбільшу границю зважування Мах = 35 т. із максимально допустимою масою зважування УСІМ- комплексу в цілому. В даному випадку 35 т є найбільшою границею зважування не усього АЧМ-комплексу, а лише його функціональної складової, а саме датчика зважування.
Також апелянтом приведені доводи у спростування інших підстав позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії АВ № 00003546 по справі про адміністративне правопорушення, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП (перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.
У постанові зазначено наступне: 11.12.2024 о 19 год 04 хв., за адресою Н-08, км 468+739, Запорізька обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3 зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440 BLS, ДНЗ НОМЕР_1 . Фактичні зафіксовані параметри ТЗ: загальна маса 40900 кг. Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,200% (1.932 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3м або менше, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушення зафіксоване відповідачем в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 15, WAGA-WIM35, № 3. Фактично зафіксовані параметри параметри ТЗ: Кількість вісей - 5 шт.: спарені колеса - 2 вісь; Відстані між вісями 1-2: 3600 мм; 2-3: 3200 мм, 3-4: 1210 мм, 4-5: 1210 мм, Навантаження на вісь 1 - 6350 кг; 2 - 7250 кг; 3 - 9050 кг; 4 - 9100 кг; 5 - 9150 кг. Загальна маса - 40900 кг; Висота - 3.82 м.; ширина - 2.559 м.; довжина - 11.946 м.
Відповідачем до відзиву додано копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/6078 від 20.09.2024р, чинне до 20.09.2025, на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3, виробник ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА» згідно з яким засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.
Суд першої інстанції зазначив, що згідно із вказаним свідоцтвом максимальна границя зважування (Max) зазначеного приладу становить до 35 тон. Тоді як в оскаржуваній постанові вказано, що фактичним зафіксованим параметром ТЗ є загальна маса 40900 кг, тому дійшов висновку, що загальна вага транспортного засобу MAN TGX 18.440 BLS, днз НОМЕР_2 із напівпричепом марки SCHMITZ SCF S3, держаний номер НОМЕР_3 , перевищує діапазон вимірювань приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3.
Тому суд першої інстанції розцінив зафіксовані відповідачем в постанові серії АА № 00003546 від 12.12.2024 р. фактичні параметри транспортного засобу MAN TGX 18.440 BLS, ДНЗ AO3506IC як недостовірні.
Врахувавши наведене, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автотранспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 12.12.2024 року серії АВ № 00003546, винесену відповідачем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід скасувати, а провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Суд визнає приведені висновки необґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорту, зафіксоване в автоматичному режимі, Державної служби України з безпеки на транспорті серії АВ № 00003546 від 12 грудня 2024 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132№ КУпАП, яке полягає у тому, що 11 грудня 2024 року об 19 годині 04 хвилин за адресою: Н-08, км 468 + 739, Запорізька область зафіксовано транспортний засіб марки MAN TGX 18.440 BLC, номерний знак НОМЕР_4 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,200% (1,932 тон) при дозволеному максимальному навантаженні на строєні осі 21 тона та відстані між осями 1,3 або менше (а.с. 34 зв-35).
Постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, - WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк дії - № 1002 до 20.09.2025 року; 04/6078 до 20.09.2025 року.
Крім того постанова містить фактичні зафіксовані параметри транспортного засобу: кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2 - 3600 мм, 2-3 - 3200 мм, 3-4 - 1210 мм, 4-5 - 1210 мм; навантаження на вісь 1 - 6350 кг, 2 - 7250 кг, 3 - 9050 кг, 4 - 9100 кг, 5 - 9150 кг; загальна маса - 40900 кг; виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу: навантаження на строєні вісі - 22932 кг (відстань між осями 3 і 4 - 1240 мм, між осями 4-5 - 1240).
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 позивачу належить транспортний засіб марки MAN TGX 18.440 BLC, номерний знак НОМЕР_4 (а.с. 14); відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 позивачу належить напівпричіп Schmitz SGF S3, номерний знак НОМЕР_7 (а.с. 15).
Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров'я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частини першої статті 29 якого до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Частиною другою статті 29 Закону № 3353-ХІІ встановлено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Частиною четвертою статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-ІІІ) встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.
У розумінні Закону № 2344-ІІІ великоваговий транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження; великогабаритний транспортний засіб - транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з габаритних параметрів якого перевищує встановлені на території України допустимі параметри.
Відповідно до пункту 22.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, (далі - Правила дорожнього руху) маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.
Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08 вересня 2005 року № 2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з підпунктами б) - в) пункту 22.5 Правил дорожнього руху в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують:
б) фактичної маси: вантажні автомобілі: двовісний автомобіль - 18 т (для доріг державного значення) та 14 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль - 25 т (26 т - для трьохвісних автомобілів, якщо ведуча вісь обладнана здвоєними колесами та максимальне навантаження на кожну вісь не перевищує 9.5 тони) (для доріг державного значення) та 21 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль - 32 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами - 38 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); комбіновані транспортні засоби: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом - 36 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 42 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра, - 44 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення); автопоїзди: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом - 40 т (для доріг державного значення) та 24 т (для доріг місцевого значення);
в) навантаження на вісь, зокрема, на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: 1,3 метра або менше - для доріг державного значення до 21 т, доріг місцевого значення до 13 т; понад 1,3 до 1,4 метра для доріг державного значення до 24 т, доріг місцевого значення до 14 т.
Частиною другою статті 132№ КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1174 від 27 грудня 2019 року (далі - Порядок № 1174).
Пунктом 7 Порядку № 1174 передбачено, що фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.
За змістом пункту 12 Порядку № 1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
вимірювання загальної маси транспортного засобу;
визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
вимірювання габаритів транспортного засобу;
фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв'язку із використанням наскрізного шифрування;
автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 15 Порядку № 1174 передбачено, що метадані повинні містити дані про:
засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);
місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);
найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;
дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 “Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі);
фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака;
відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Інформаційні файли з винесеними постановами передаються до Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.
Подані відповідачем до матеріалів справи метадані, на підставі яких сформована оскаржена в цій справі постанова, містить найменування засобу вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр); найменування автомобільної дороги загального користування; дані про максимальне дозволене навантаження на вісь, повну масу транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Оскаржена позивачем постанова містить виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Крім того, зафіксовані габаритно-вагові параметри підтверджуються сформованими відповідачем метаданими та інформаційною карткою габаритно-вагового контролю.
Як вказано вище, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність постанови виключно з підстави недостовірності зафіксованих відповідачем в постанові серії АА № 00003546 від 12.12.2024 р. фактичних параметрів транспортного засобу MAN TGX 18.440 BLS, номерний знак НОМЕР_1 , у зв'язку з тим, що у свідоцтві про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/6078 від 20.09.2024 р., на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3, зазначена максимальна границя зважування (Max) - до 35 тон, тоді як в оскаржувані постанові вказано, що фактичним зафіксованим параметром ТЗ є загальна маса 40900 кг.
Проте суд визнає такий висновок помилковим з таких підстав.
Дійсно, оскаржена постанова містить відомості про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, - WIM 15, WAGA-WIM35, зав. № 3, свідоцтво про повірку технічного засобу та строк дії - № 1002 до 20.09.2025 року; 04/6078 до 20.09.2025 року.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 04/6078 від 20.09.2024 р., яке чинне до 20.09.2025 р., на прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WAGA-WIM35 (у складі автоматичного пункту ваго-габаритного контролю «WAGA»), зав. №3, виробник ТОВ «ТЕЛЕКОМ УКРАЇНА», засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010.
ДСТУ OIML R 134-1:2010 «Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь» передбачено, що найбільша границя зважування Мах - це найбільша границя зважування вантажо-приймального пристрою під час зважування в русі без підсумовування (пункт Т.3.2); вантажо-приймальний пристрій - частина зони зважування, яка сприймає навантаження колеса транспортного засобу та здійснює зміну рівноваги приладу, коли колесо розміщується на неї (пункт Т.2.3); модуль - частина приладу, що може бути ідентифікована та виконує певну функцію або функції, а також може бути окремо оцінена відповідно до метрологічних та технічних вимог відповідного стандарту (пункт Т.2.5).
Модулі зважувального приладу підлягають нормуванню за складовими границь допустимої похибки.
Типовими модулями зважувального приладу є: датчик, індикатор, пристрій оброблення даних тощо.
Відтак, суд першої інстанції помилково ототожнив найбільшу Мах границю зважування, встановленої для окремих датчиків автоматичного пункту фіксації, з найбільшою Мах границею зважування всього WIM-комплексу, тому висновок про недостовірність параметрів, які зафіксовані автоматичним пунктом фіксації, також є помилковим.
Суд першої інстанції не надавав оцінку іншим підставам позову, проте суд вважає за необхідно розглянути наведені позивачем підстави.
Так, позивач вказує, що вага транспортного засобу підтверджена товарно-транспортною накладною № В-00002513 від 11.12.2024 р., за якою ТОВ «Калоріс» перевозився вантаж «піски формувальні кварцові Малишевського родовища ТУ У 14.2-00201081-056:2007 вологістю більше 6%», вага автомобіля з вантажем «брутто» складала 37 860 кг.
Разом з тим, відповідачем правильно зауважено, що позивача притягнуто до відповідальності за перевищення навантаження на строєну вісь транспортного засобу, а не за перевищення параметрів загальної маси транспортного засобу, тому відомості, зазначені у товарно-транспортній накладній, щодо маси транспортного засобу, не можуть спростовувати зафіксовані постановою габаритно-вагові параметри транспортного засобу.
Також позивач звертає увагу на перевезення сипучого вантажу, проте ця обставина жодним чином не звільняє особу від відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у випадку переміщення вантажу у вантажному відсіку автомобіля.
Пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, передбачено, що для транспортування вантаж необхідно рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним.
Отже, переміщення вантажу під час руху забороняється, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки руху.
Стосовно такої підстави позову, як те, що позивач не є автомобільним перевізником, суд зазначає таке.
За правилами, встановленими статтею 14-3 КУпАП, яка визначає відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи (частина перша).
Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу (частина третя).
В цьому випадку до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не внесено відомості про належного користувача, тому в силу статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою статті 131-2 КУпАП, має нести власник транспортного засобу, яким є ОСОБА_1 .
Доводи позивача про відсутність у постанові номеру напівпричепу, його типу, моделі тощо суд також відхиляє, адже ця обставина жодним чином не впливає на доведеність складу правопорушення, адже належними доказами підтверджено перевищення габаритно-вагових параметрів в частині навантаження на строєні вісі.
Відтак, суд визнає доведеними належними доказами наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, відповідно, визнає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність накладення на позивача адміністративного стягнення оскарженою постановою.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 червня 2025 року в справі №331/113/25 задовольнити.
Рішення Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 20 червня 2025 року в справі №331/113/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення скасувати.
Ухвалити у справі №331/113/25 нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 14 серпня 2025 року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов