Справа № 283/2474/23
провадження №1-кп/283/50/2025
14 серпня 2025 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
його захисника адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури Житомирської області ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12023065510000083 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України, -
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
В провадженні Малинського районного суду Житомирської області з 02 жовтня 2023 року перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 296, ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
12 серпня 2025 року до Малинського районного суду Житомирської області надійшло клопотання прокурора Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 .
Клопотання мотивовано тим, що обвинувачений перешкоджає кримінальному провадженні шляхом неприбуття на виклики до суду. Крім того, не виключається можливість, що обвинувачений може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, з огляду на вчинення ним нових кримінальних правопорушень, оскільки під час іспитового строку за вироком від 04.07.2023 крім інкримінованих йому в цьому провадженні суспільно небезпечних діянь, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 407 КК України за підозрою якого проводить досудове розслідування п'ятий слідчий відділ ТУ ДБР України.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 не буде ефективним і не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечували по суті клопотання, просили обрати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши пояснення прокурора, думку обвинуваченого, його захисника, суд приходить до наступних висновків.
03.07.2025 слідчим суддею Малинського районного суду підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31 серпня 2025 року включно.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Відповідно до Кримінального процесуального кодексу України виключно (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язане з необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Відповідно до статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
В ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , будучи засудженим 04.07.2023 за ч.1 ст. 162 КК України до 2 років обмеження волі з встановленням іспитового строку 2 роки, в період іспитового строку вчинив нові кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 296 КК України та за ч.1 ст. 357, ч.4 ст. 185 КК України.
В судові засідання 17.10.2023, 06.11.2023, 28.11.2023, 17.09.2024, 21.10.2024, 13.11.2024, 27.11.2024, 19.12.2024, обвинувачений не з'являвся без поважних причин, з приводу чого судом постановлялись ухвали про здійснення примусового приводу.
При цьому, як з'ясувалось в ході розгляду справи, на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова 05.11.2024 в рамках досудового розслідування кримінального правопорушення за ч.5 ст. 407 КК України 20 грудня 2024 року ОСОБА_7 затримано та ухвалою слідчого судді 21 грудня 2024 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
16.01.2025 року ОСОБА_4 звільнено з «Новгород-Сіверської установи виконання покарань №31» на підставі ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова від 16.01.2025, запобіжний захід скасовано, визначено у 72 годинний час прибути до військової частини НОМЕР_1 .
Наразі ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину, проживає в м. Малині, на виклики до Малинського районного суду не з'являється. Згідно рапорту начальника СКП ВП №1 при виконанні постановлених ухвал суду про привід в судове засідання через зачинені двері квартири відмовляється їхати в засідання.
Вчинення нових кримінальних правопорушень під час іспитового строку, активне ухилення від явки до суду, достоменне усвідомлення про судовий розгляд щодо нього, систематичне ігнорування процесуального обов'язку з'явитись до суду у визначений час та місце, свідчать про його безпринципність та обґрунтовує позицію прокурора про можливість обвинуваченого переховуватись від суду та вчиняти нові кримінальні правопорушення.
Виключною метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку.
Суд вважає доцільним застосувати запобіжний захід тримання під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Таким чином, в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки жоден із них не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов'язання та домашнього арешту обвинувачений може вчинити інший злочин та ухилитись від явки до суду, що він переконливо довів своєю поведінкою; - особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні; - ОСОБА_4 не працевлаштований і не має доходу, двічі в період воєнного стану самовільно залишав військову частину, що унеможливлює застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Суд вважає доцільним застосувати запобіжний захід тримання під вартою, виходячи з того, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Керуючись ст. 331 КПК України, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12023065510000083 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Житомирська УВП №8» на 60 днів, до 12 жовтня 2025 року включно.
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Житомирська установа виконання покарань №8» для виконання, та обвинуваченому - для вручення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складений та підписаний 14.08.2025.
Суддя