Справа № 283/2014/25
провадження №3/283/728/2025
14 серпня 2025 року суддя Малинського районного суду Житомирської області Ярмоленко Володимир Вікторович, розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого,
за ст.130 ч.2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 403459 від 26.07.2025, 26 липня 2025 року близько 20 год 10 хв ОСОБА_1 на автодорозі в напрямку Малин - Гранітне Коростенського району Житомирської області по вул. Центральна, 7 керував транспортним засобом марки «Honda Cesta», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку правопорушник відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
Розглянувши матеріали протоколу, суд дійшов висновку, що даний протокол підлягає поверненню на доопрацювання.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що спричиняють вчиненню адміністративний правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.5 розд. ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані, зокрема, наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Проте, як вбачається із відеозаписів обставин події, ОСОБА_1 на місці зупинки був готовий пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Однак працівниками поліції було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі. На що ОСОБА_1 відмовився, тому що не мав можливості проїхати до КНП «Малинська міська лікарня».
Наявний в матеріалах справи відеозапис обставин події свідчить про те, що працівником поліції були проігноровані вимоги ст. 266 КУпАП, який в спілкуванні з ОСОБА_1 обмежився лише зачитуванням норм КУпАП.
Обов'язок щодо збирання доказів, в силу вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно з диспозицією ч. 2 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність особи настає за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Питання визначення повторності, як невід'ємної частини складу правопорушення, чітко та повно врегульовані спеціальним нормативним актом вузької дії, а саме Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року (далі - Інструкція). Відповідно п. 3 розділу І Інструкції повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Крім того, відповідно до п.п. 1, 4, 5 розділу VII Інструкції повторним відповідно до статті 35 КУпАП визнається вчинене особою протягом року однорідне правопорушення, за яке її вже було піддано адміністративному стягненню.
Суть правопорушення, яка зазначена у протоколі складеного відносно ОСОБА_1 , не відповідає за своїм змістом диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП, а також в матеріалах справи не має належних доказів, що ОСОБА_1 притягнутий до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП протягом року, що передував 26.07.2025, з накладенням адміністративного стягнення.
Обов'язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд. Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005, Верховним судом України визнано правильну практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення.
Розгляд судом матеріалів адміністративного протоколу та прийняття процесуального рішення є неможливим, а тому матеріали слід повернути для належного дооформлення.
Керуючись ст. 221, 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути на дооформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя