14 серпня 2025 року справа №200/1385/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Сіваченка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі №200/1385/24 (суддя І інстанції Стойка В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у цій справі (набрало законної сили 02.07.2024 року) зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати ОСОБА_1 з 01.12.2019 та виплатити перераховану пенсію у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
На виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум. Також відповідач сформував доплату (борг) за період з 01.12.2019 по 31.07.2024 у загальній сумі 170971,71 грн..
Від позивача надійшла заява про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення суду, в якій позивач просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 5838-5225/К-02/8-0500/25, виплата коштів на виконання Рішення суду по справі №200/1385/24 в загальній сумі 170971,71грн., буде здійснено у межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025року заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2024 року по справі № 200/1385/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій з зобов'язання виплатити перераховану пенсію у розмірі 89% відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019 по 31.07.2024 у загальній сумі 170971,71грн..
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині задоволення заяви позивача про зміну способу виконання рішення суду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Відповідач вважає, що зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви. Подібна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019р. у справі №800/203/17.
Судом також не враховано, що відповідач не відмовляється виплачувати позивачу суму нарахованої суми у відповідності до рішення суду. Водночас, бюджетні видатки органів Пенсійного фонду формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному бюджетному році. Єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду є неналежне фінансування державою витрат на погашення заборгованості з пенсійних виплат.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч. 2 ст. 14 КАС України також передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Аналогічні положення містяться в статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024р., що набрав чинності 19.12.2024р.) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 статті 378 КАС України визначено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання рішення суду у цій справі позивачу нараховано суму заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019р. по 31.07.2024р. у загальній сумі 170971,71грн., але на даний час відповідачем нарахована сума не виплачена.
Отже, рішення суду у справі понад двох місяців з дня набрання законної сили не було виконано в повному обсязі.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зміни способу виконання рішення суду у цій справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.12.2019р. по 31.07.2024р. у загальній сумі 170971,71грн.
Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду з цього питання, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки була сформована за попереднього правового регулювання.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі №200/1385/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року по справі №200/1385/24 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 14 серпня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді І.В. Геращенко
І.В. Сіваченко