14 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/3488/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві від 17.03.2025 №60/11-13/25 про відмову в зарахуванні позивачу до стажу служби (роботи) в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стажу служби позивача в податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020;
- зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташоване у місті Києві зарахувати до стажу служби (роботи) в Територіальному управлінні Державного бюро розслідувань, розташованому у місті Києві, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020.
Позов мотивовано тим, що правовий статус служби в органах внутрішніх справ та служби в органах податкової міліції є тотожним, оскільки служба здійснювалась в порядку, установленому законодавством для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Суд ухвалою від 03.04.2025 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
Відповідач, протягом встановленого судом строку, подав відзив на позов, в якому він позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, оскільки при вирішенні питання щодо обчислення стажу служби в поліції слід застосовувати приписи ч.2 ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», якою встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу. У вказаному переліку служба в податковій міліції відсутня, тому спірний період не може бути зарахований позивачеві до стажу.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій він вважає доводи відповідача необгрунтованими та такими, що на увагу не заслуговують. Просить позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Позивач у період з з 20.05.2003 по 05.02.2020 проходив службу у податковій міліції, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.30-36) та витягом з послужного списку (а.с.37-40).
ОСОБА_1 з 13.09.2022 і по теперішній час проходить службу (роботу) в ДБР на посаді начальницького складу (позивачу присвоєно спеціальне звання старшого начальницького складу «майор Державного бюро розслідувань»).
17.03.2025 на адресу відповідача надійшов рапорт (вх. № 141/11-06/24), відповідно до якого позивач просив зарахувати його стаж служби в податковій міліції з 20.05.2003 по 05.02.2020 до стажу служби (роботи) в ДБР, який дає право на доплату за вислугу років, при цьому посилався на позицію викладену у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №826/16143/18 якою, на його думку, прирівняно статус позивача, що проходив службу в органах податкової міліції, до статусу осіб, що перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
У ході розгляду рапорта позивача Протоколом від 17.03.2025 №1 Комісія установила, що дійсно в матеріалах особової справи позивача наявні документи, які підтверджують службу в органах податкової міліції у період з 20.05.2003 по 05.02.2020. Проте Комісія ТУ ДБР у м. Києві дійшла висновку про відсутність правових підстав для зарахування ОСОБА_1 до стажу служби в ДБР період проходження ним служби в органах податкової міліції.
З аналізу змісту відмови вбачається, що відмова мотивована тим, що відповідно до пункту 2.2.2 Інструкції про механізм реалізації норм законодавства щодо становлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам Державного бюро розслідувань, затвердженої наказом Державного бюро розслідувань від 08.10.2021 №524, до стажу служби (роботи), що дає право на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, зараховуються періоди, які визначені частиною другою статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» та час проходження служби в Державному бюро розслідувань на посадах рядового і начальницького складу. Вказаною нормою Закону не передбачено, що до стажу служби у поліції зараховуються періоди служби у податковій міліції. З огляду на приписи вказаних нормативно-правових актів вбачається відсутність у Комісії правових підстав та обов'язку щодо зарахування до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань, який дає право на доплату за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, наявного стажу служби у податковій міліції.
Вважаючи вказану відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно частини першої статті 1 Закону України "Про Державне бюро розслідувань", Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
Відповідно до частин першої, другої статті 14 Закону України «Про Державне бюро розслідувань», до працівників Державного бюро розслідувань належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із Державним бюро розслідувань.
Служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VIII), Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
За приписами частин першої та другої статті 59 Закону №580-VIII, служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Відповідно до частини першої статті 78 Закону №580-VIII, стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
До стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР (частина друга статті 78 Закону №580-VIII).
За приписами пункту 348.1 статті 348 Податкового кодексу України у редакції, чинній з 12.08.2012 (надалі - ПК України), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.
Завданнями податкової міліції є: запобігання кримінальним та іншим правопорушенням у сфері оподаткування та бюджетній сфері, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук осіб, які переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері; запобігання і протидія корупції у контролюючих органах та виявлення її фактів; забезпечення безпеки діяльності працівників контролюючих органів, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків (п. 348.2 ст. 348 ПК України).
Згідно з п. 353.1 ст. 353 ПК України, особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п. 356.1 ст. 356 ПК України, держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Частиною четвертою статті 78 Закону №580-VIII передбачено, що порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України.
Приписами підпунктів 3-6 пункту 7 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України в місячний строк: прийняти нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом; забезпечити прийняття міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.
Законом України від 23.12.2015 №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей», який набрав чинності 29.12.2015, пункт 15 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII доповнено абзацами другим і третім такого змісту: "За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до статті 19 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон №509-XII, який був чинний до 20.11.2012), податкова міліція складається із спеціальних підрозділів по боротьбі з податковими правопорушеннями, що діють у складі відповідних органів державної податкової служби, і здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, виконує оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Завданнями податкової міліції є: запобігання злочинам та іншим правопорушенням у сфері оподаткування, їх розкриття, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення; розшук платників, які ухиляються від сплати податків, інших платежів; запобігання, виявлення та припинення корупційних правопорушень в органах державної податкової служби; забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків.
У статті 21 Закону №509-XII, яка визначала повноваження податкової міліції, зазначено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань: приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення; здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків; виявляє причини і умови, що сприяли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення; забезпечує безпеку діяльності органів державної податкової служби та їх працівників, а також захист працівників від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням ними службових обов'язків; запобігає, виявляє, припиняє корупційні правопорушення працівників органів державної податкової служби; складає протокол про вчинення корупційного правопорушення відповідно до закону; збирає, аналізує, узагальнює інформацію щодо порушень податкового законодавства, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням (частина перша).
За приписами частини першої статті 24 Закону №509-XII особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ.
Згідно зі статтею 26 Закону №509-XII, держава гарантує правовий і соціальний захист осіб начальницького складу податкової міліції та членів їх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20 - 23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Спірні правовідносини між сторонами склалися з приводу незарахування відповідачем стажу служби позивача в органах податкової міліції до стажу служби в поліції та, відповідно до стажу служби в ДБР. Такий стаж впливає на встановлення позивачеві надбавки за вислугу років і надання додаткової оплачуваної відпустки.
Суд зазначає, що особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом (ч.2 ст.19 Закону України «Про Державне бюро розслідувань»).
У свою чергу, згідно з пунктом 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Водночас приписами статей 353, 356 ПК України визначено, що особи начальницького і рядового складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ; на них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Закону України «Про міліцію» та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист».
Те, що особи начальницького складу податкової міліції проходять службу у порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, також передбачалося приписами частини першої статті 24 Закону №509-XII.
Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/16143/18, у якій склалися подібні правовідносини, дійшов висновків про те, що і податкова міліція, і відповідні підрозділи поліції здійснюють оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції. Верховний Суд погодився із висновком судів попередніх інстанцій щодо тотожності правового статусу служби в органах внутрішніх справ і служби в органах податкової міліції, вказавши, що, визначаючи наявність чи відсутність права на зарахування спірного стажу служби, необхідно враховувати не підпорядкування органів державної влади, а суть діяльності особи, функції, які нею виконувались, та визначення чинним на момент проходження служби законодавством статусу такої служби.
Чинним на час проходження позивачем служби в податковій міліції та виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в податковій міліції, прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, а відповідно до пункту 3 частини другої статті 78 Закону №580-VIII, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені і у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №440/1564/20.
У контексті спірних правовідносин у справі №380/7750/20 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством статус осіб, які проходили службу в органах податкової служби України прирівнювався до статусу осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ України.
Така правова позиція надалі підтримана Верховним Судом у постановах від 13.08.2021 у справі №440/1564/20, від 11.11.2021 у справі №280/1546/21, від 02.06.2022 у справі №280/8419/20.
Вказані висновки викладені і у постановах Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №380/8659/20, від 02.06.2022 у справі № 280/8419/20.
Таким чином, стаж служби позивачу у податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020 підлягає зарахуванню до стажу проходження служби у поліції, відповідно, як наслідок, і до стажу служби в ДБР.
Протоколом від 17.03.2025 №1 засідання Комісії ТУДБР про стаж для виплати доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки розглянуто рапорт позивача, за наслідками чого відмовлено, у тому числі і позивачу, у зарахуванні стажу служби в податковій міліції до стажу служби в ДБР.
Наказом ДБР від 08.10.2021 №524 затверджено Інструкцію про механізм реалізації норм законодавства щодо встановлення доплати за вислугу років та обчислення стажу служби (роботи), який дає право на доплату за вислугу років працівникам ДБР (далі - Інструкція №524).
Нормами вказаної Інструкції передбачено, що обчислений кадровим підрозділом стаж служби виноситься на розгляд Комісії з обчислення стажу служби (роботи), який дає право особам рядового та начальницького складу ДБР на отримання доплати за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки (далі - Комісія) для прийняття рішення, яка у свою чергу, утворюється в центральному апараті Державного бюро розслідувань та територіальних управліннях (пп. 2.2.1 п. 2.2 Розділу 2 Інструкції №524).
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 Розділу 2 Інструкції №524 передбачено, що результати роботи Комісії оформлюються протоколом, який реєструється в журналі та передається для зберігання до кадрового підрозділу.
Рішення Комісії оформлюється висновком, який складається в одному примірнику та зберігається в особовій справі особи рядового чи начальницького складу.
Доказів прийняття Комісією висновку відповідачем суду не надано.
Лист від 17.03.2025 №60/11-13/25, яким повідомлено позивача про відсутність підстав для зарахування стажу, не є рішенням суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 5 КАС України, способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.
Суд також враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.
Враховуючи викладене вище, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань стажу служби в податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020, та зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020.
Відповідно до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 1211,20 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 227, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Києві про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо відмови в зарахуванні ОСОБА_1 до стажу служби (роботи) в Державному бюро розслідувань стажу служби в податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020.
Зобов'язати Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, зарахувати до стажу служби (роботи) ОСОБА_1 в Державному бюро розслідувань, що дає право на встановлення доплати за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж його служби в податковій міліції з 20.05.2003 до 05.02.2020.
Стягнути за рахунок бюджетних Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Територіальне управління Державного бюро розслідувань у місті Києві (бульв. Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 42332040).
Повний текст рішення суду складено 14.08.2025.
Суддя Л.О. Житняк