14 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/7766/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.06.1987 року по 15.05.1992 року, що становить 4 роки 11 місяців 15 днів в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 06.05.2025 з урахуванням виплачених сум), зарахувавши до страхового стажу період роботи з 01.06.1987 року по 15.05.1992 року, що становить 4 роки 11 місяців 15 днів в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що незважаючи на подані документи на підтвердження роботи у спірний період, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу періоди роботи в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області.
Відповідачем відзив на позов подано не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та з 15.10.2020 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач звернувся до органу Пенсійного фонду України з заявою про зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.06.1987 року по 15.05.1992 року, що становить 4 роки 11 місяців 15 днів в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, на яку листом від 06.06.2025 № 6812-5935/С-02/8-2500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області повідомило позивачу, що врахувати до страхового стажу періоди роботи позивача відповідно до архівних довідок Комунальної установи "Об'єднаний трудовий архів Станично-Луганського району» про відпрацьовані дні у 1987-1992 роках за час роботи в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, колгоспі “Чугинський» Станично-Луганського району Луганської області (від 12.11.2019 за №887) та про заробітну плату для обчислення пенсії з січня 1988 року по грудень 1992 року (від 12.11.2019 за №888) немає можливості оскільки в них неповністю зазначено по батькові та довідка про заробітну плату для обчислення пенсії не підтверджена первинними документами.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно частин першої, другої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
В силу пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про стаж роботи не збереглися, підтвердження стажу роботи здійснюється органами Пенсійного фонду України на підставі показань свідків.
Пунктом 17 вищевказаного Порядку передбачено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 № 310, які чинні на час розгляду справи (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Пунктом 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується «05.01.1993». Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
У разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (пункт 4.1 вищенаведеної Інструкції).
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж позивача є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач, зокрема, в період з 01.06.1987 по 15.05.1992 працював в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, а саме: 01.06.1987 зарахований на посаду агронома по захисту рослин; 01.12.1987 звільнений від посади агронома із захисту рослин у зв'язку з обранням звільненим (секретарем комсомольської організації) заступником голови з роботи з молоддю; 01.08.1988 переведений на головного агронома, 04.03.1989 переведений начальником механічного загону №4 за клопотанням колективу.
Відповідно до архівної довідки Комунальної установи ''Об'єдний трудовий архів Станично-Луганського району'' від 12.11.2019 за № 887 у книгах обліку розрахунку по оплаті праці колгоспу імені 50-річчя Компартії України, колгоспу ''Чугинський'' Станично-Луганського району Луганської області є такі відомості про '' ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 ,'' ''так у документах'' та його відпрацьовані дні по колгоспу становили: 1987 рік фактично відпрацьовані 198,5 дні; 1988 рік фактично відпрацьовані 318 днів; 1989 рік фактично відпрацьовані 307 дні; 1990 рік фактично відпрацьовані 289 дні; 1991 рік фактично відпрацьовані 286 дні; 1992 рік фактично відпрацьовані 98 днів. Відомості про встановлений мінімум по колгоспу імені 50-річчя Компартії України, колгоспу ''Чугинський'' до КУ ''Об'єднаний трудовий архів Станично-Луганського району'' не передавались.
Відповідно до архівної довідки Комунальної установи ''Об'єдний трудовий архів Станично-Луганського району'' від 12.11.2019 за № 888 у книгах обліку розрахунку по оплаті праці колгоспу імені 50-річчя Компартії України, колгоспу ''Чугинський'', КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області є такі відомості про заробітну плату '' ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .'' ''так у документах'' наявні відомості по заробітній платі за 1988, 1989, 1990, 1991 та 1992 роки.
Згідно архівної довідки Комунальної установи ''Об'єдний трудовий архів Станично-Луганського району'' від 12.11.2019 № 889 09.10.1991 колгосп імені 50-річчя Компартії України перейменовано в колгосп ''Чугинський'', 16.05.1992 колгосп ''Чугинський'' було реорганізовано у КСП ''Чугинське''.
Разом з тим, згідно форми РС-право, позивачу до страхового стажу зараховано період роботи з 01.06.1987 по 01.12.1987 натомість не зараховано період роботи з 02.12.1987 по 15.05.1992.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що дані трудової книжки позивача (в цій частині спірних періодів), надані довідки містять неправдиві або недостовірні відомості, а тому посилання відповідачів на відсутність інформації про встановлений мінімум трудової участі позивача у громадському господарстві та фактично відпрацьовані людино-дні не відповідає фактичним обставинам справи.
Крім того, слід зазначити, що єдиною підставою для врахування до страхового стажу періоду роботи колгоспника за фактичною тривалістю є невиконання встановленого мінімуму трудової участі саме без поважних причин, що випливає з аналізу положень частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Водночас, надані документи не містять інформації про невиконання позивачем мінімуму трудової участі без поважних причин.
Водночас, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Основних положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Крім цього, потрібно враховувати, що Верховний Суд у постанові від 06.03.2018 по справі № 754/14898/15-а дійшов висновку, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяло необґрунтовано.
Відсутність інших документів на підтвердження трудового стажу не може нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого ним трудового стажу, а відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в зарахуванні спірного стажу порушує принцип рівності особи перед законом.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави не приймати до уваги вказані записи трудової книжки серії НОМЕР_1 , а також надані довідки.
Частиною третьою статті 46 Конституції України та частиною другою статті 7 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
З урахуванням зазначеного, враховуючи принцип верховенства права, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання протиправними дій Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу період роботи з 02.12.1987 по 15.05.1992 в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області; зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 06.05.2025 з урахуванням виплачених сум, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 02.12.1987 по 15.05.1992 в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області.
Щодо страхового стажу за період з 01.06.1987 по 01.12.1987, то суд зазначає, що вказаний період зарахований до страхового стажу позивача, права позивача в цій частині позовних вимог не порушені, а тому в цій часині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 872,06 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу період роботи з 02.12.1987 по 15.05.1992 в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 06.05.2025 з урахуванням виплачених сум, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 02.12.1987 по 15.05.1992 в колгоспі імені 50-річчя Компартії України, яке було перейменовано в колгосп ''Чугинський'', а в подальшому реорганізовано в КСП ''Чугинське'' Станично-Луганського району Луганської області.
В решті позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 872,06 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14.08.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА