13 серпня 2025 року Чернігів Справа № 620/5425/25
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною відмову Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України зі встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і причин смерті з впливом Чорнобильської катастрофи у розгляді на засіданні експертної комісії медичної експертної справи ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку між встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи через відсутність у неї посвідчення особи, постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
зобов'язати Центральну міжвідомчу експертну комісію МОЗ та МНС України розглянути на засіданні експертної комісії медичну експертну справу ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку її захворювання та інвалідності з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що законодавство України пов'язує можливість встановлення причинного зв'язку між встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи не з наявністю в особи посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з захворюванням на рак щитовидної залози.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Вказану ухвалу суду відповідач отримав 20.05.2025, що підтверджується довідкою в матеріалах справи, однак правом для подання відзиву чи заяви про продовження процесуального строку для подання відзиву у встановлений судом 15-денний строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала дозу опромінення щитовидної залози радіаційним йодом, яка перевищує рівні, встановлені Міністерством охорони здоров'я України.
02 грудня 2020 року позивачу встановлено діагноз рак щитовидної залози II ст., II кл.гр. (код згідно Міжнародної класифікації хвороб - С 73.0).
28 січня 2021 року позивачу первинно встановлено інвалідність III групи внаслідок загального захворювання безтерміново, що підтверджується копією довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ № 876717.
У зв'язку з зазначеним 26 березня 2025 року позивач звернулась до Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України із заявою про встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я та наслідками Чорнобильської катастрофи та відповідним пакетом документів.
Листом від 31.03.2025 за № 5111 відповідач повідомив, що для розгляду медичної експертної справи позивача на предмет встановлення причинного зв'язку захворювання з наслідками аварії на ЧАЕС, необхідно надіслати на адресу комісії копію посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС відповідної категорії, завірену нотаріально, після чого медична експертна справа буде розглянута на черговому засіданні ЦМЕК.
Також як слідує з матеріалів справи 25.02.2025 позивач зверталась до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації (далі - Департамент) з заявою про видачу посвідчення (статусу) особи, яка постраждала від Чорнобильської катастрофи, та якій після досягнення повноліття не було надано статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, з числа хворих на рак щитовидної залози.
Однак, листом №97/С від 10.03.2025 позивачу повідомлено про необхідність надання додаткових документів, посилаючись на п. 11-1 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018, згідно якого посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з Чорнобильською катастрофою.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду з відповідним позовом за захистом їх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення є Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Еіро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ).
Статтею 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 р. № 796-ХІІ (надалі - Закон № 796-ХІІ) встановлено, що до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, віднесено: 1) учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілих від Чорнобильської катастрофи - громадян, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадян, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Визначення осіб, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, наведені у статті 11 Закону №796-ХІІ, в тому числі до них належать особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону.
Частиною 2 вказаної правової норми встановлено, що крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.
Як слідує зі ст. 27 Закону №796-ХІІ до дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, зокрема належать неповнолітні діти, які хворі на рак щитовидної залози незалежно від дозиметричних показників, а також хворі на променеву хворобу; одержали дозу опромінення щитовидної залози внаслідок Чорнобильської катастрофи, яка перевищує рівні, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Також, відповідно наказу Мінчорнобиля України № 48 від 22.03.1994 р., яким затверджено Порядок віднесення неповнолітніх дітей за критерієм опромінення щитовидної залози до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, на підставі даних тиреодозиметричної паспортизації населених пунктів, що були забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи, дітей народжених з 1968р. по 1986р., яким не виповнилося на момент аварії в 1986 році 18 років, було віднесено до потерпілих від Чорнобильської катастрофи. Згідно п. 4. Наказу № 48 від 22.03.1994 громадянам, яким на момент отримання довідки вже виповнилось 18 років посвідчення не видається.
У відповідності до норм пункту 1 частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
При цьому статтею 12 Закону №796-ХІІ передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно ч. 3 ст. 12 Закону № 796-ХІІ на встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа: зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону; народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих; хворих на рак щитовидної залози.
Аналізуючи вказані норми законодавства, суд дійшов висновку, що ч. 3 статті 12 Закону № 796-ХІІ містить виняток із загального правила, який передбачає, що на встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, зокрема, з числа хворих на рак щитовидної залози.
Крім того, суд зазначає, що Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» від 17.05.97 № 150 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров'я України від 14.06.2012 № 441), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2012 за№ 1460/21772, затверджено, зокрема: Перелік хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Перелік хвороб); Інструкцію по застосуванню Переліку хвороб, при яких може бути встановлено причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та Переліку хвороб і патологічних станів, ризик виникнення яких підвищується в результаті впливу на організм дитини іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 1.1. вказаного Переліку наявна в мене хвороба включена до 2 групи хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв'язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників у дорослого населення, яке постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (хвороби, що виникли у віддалений період злоякісні новоутворення (С00-С97).
Питання про причинний зв'язок хвороб 2 та 3 груп Переліку хвороб - вирішуються на підставі консультативного висновку або виписки із історії хвороби, які видають заклади охорони здоров'я (не нижче обласного рівня або спеціалізовані медичні установи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають відповідну ліцензію Міністерства охорони здоров'я України) при підтвердженні діагнозів клінічними, інструментальними та лабораторними (цитологічними, морфологічними, біохімічними) дослідженнями.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, вказані документи були надані позивачем разом із заявою відповідачу.
Згідно з п. 3.3.2. Інструкції причинний зв'язок щодо захворювань щитоподібної залози серед евакуйованих осіб та осіб, які постійно проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення (категорія 2), та дітей, які належать до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, що проживали в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, встановлюється без обмежень.
Особам, яким після досягнення повноліття не було надано статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи відповідно до частини першої статті 11 Закону №796-ХІІ, які зазнали опромінення щитоподібної залози і їм встановлено дозу опромінення на щитоподібну залозу, причинний зв'язок встановлюється тільки щодо раку щитоподібної залози.
Таким чином, стаття 12 Закону №796-ХП та приписи Інструкції пов'язують можливість встановлення причинного зв'язку між встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи не з наявністю в особи посвідчення потерпілого від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а з захворюванням на рак щитовидної залози.
У листі відповідач як на підставі відмови розгляду медичної справи позивача посилається на Положення про систему експертизи щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 166/129 від 30 травня 1997 р. № 166/129.
За приписами п. 1.4. вказаного Положення експертизі щодо встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС підлягають особи, які згідно з чинним законодавством мають статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Щодо такої ж категорії осіб проводиться і розгляд медичних справ.
Згідно з розділом IV Положення №166/129 формою роботи експертної комісії є засідання (п. 4.1). Засідання експертної комісії оформлюється протоколом (п. 4.8). Рішення експертної комісії заноситься до протоколу засідання комісії, підписується головою та членами експертної комісії та засвідчується печаткою комісії (п. 4.10).
Проте, у наведеній частині згадане Положення суперечить приписам частини 3 статті 12 Закону № 796-ХІІ та іншим підзаконним актам, зокрема Інструкції.
Відповідно до ч. 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Принцип правової визначеності, також відомий як принцип легітимних очікувань (захист довіри), є одним із основних підпринципів верховенства права, що є одним і з найважливіших принципів загального права. «Принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, який є невід'ємним аспектом всіх статей Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зобов'язує державу та будь-який державний орган виконувати судові розпорядження чи рішення, ухвалені проти держави (органу)» (параграф 87 рішення Європейського Суду з прав людини: «Гасан і Чеус проти Болгарії» від 26.10.2000). Європейський суд з прав людини в рішенні від 15.10.2009 у справі «Комнацький проти України» визначився, що держава повинна забезпечити гарантії, передбачені Конвенцією, і що протиріччя між органами місцевої влади не повинні вплинути на права заявника, гарантовані Конвенцією (від 04.11.1950 № ETS N 005 «Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод»).
Таким чином, відмова відповідача у розгляді медичної експертної справи позивача щодо встановлення причинного зв'язку захворювання на рак щитовидної залози з наслідками аварії на ЧАЕС в разі ненадання посвідчення потерпілого внаслідок аварії на ЧАЕС відповідної категорії на засіданні експертної комісії є протиправною.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача зі встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і причин смерті з впливом Чорнобильської катастрофи у розгляді на засіданні експертної комісії медичної експертної справи ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку між встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи через відсутність у неї посвідчення особи, постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій України про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України зі встановлення причинного зв'язку захворювань, інвалідності і причин смерті з впливом Чорнобильської катастрофи у розгляді на засіданні експертної комісії медичної експертної справи ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку між встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи через відсутність у неї посвідчення особи, постраждалої від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Зобов'язати Центральну міжвідомчу експертну комісію МОЗ та МНС України розглянути на засіданні експертної комісії медичну експертну справу ОСОБА_1 щодо встановлення причинного зв'язку її захворювання та інвалідності з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центральної міжвідомчої експертної комісії Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Центральна міжвідомча експертна комісія Міністерства охорони здоров'я та Міністерства надзвичайних ситуацій України (смт Пуща-Водицька вул.Лісова, 30,м. Київ,04075, код ЄДРПОУ 38260065).
Повне судове рішення складено 13.08.2025.
Суддя Оксана ТИХОНЕНКО