13 серпня 2025 року справа № 580/7756/25
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Дзіся А.Р. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
08.07.2025 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Дзіся А.Р. від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, Черкаська обл., місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі - відповідач) про:
визнання протиправним і скасування рішення від 11.06.2025 №971140123575 про відмову у перерахунку пенсії;
зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 25.02.2025.
Обґрунтовуючи зазначено, що відповідач неправильно обчислює його пенсію.
Ухвалою суду від 14 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
21.07.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначив, що для обчислення пенсії має застосовуватися закон у чинній редакції. Оскільки призначена пенсія згідно з ч.1 ст.27 Закону №1058-IV, відсутнє право на надбавку за понаднормативний стаж. Вказав на дискреційні повноваження.
Оцінивши доводи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Посвідченням серії НОМЕР_2 (Категорія 4) підтверджується, що позивач є громадянином, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 році.
Відповідно до довідки Обласної МСЕК №1 серії 12 ААВ №357277 позивачу встановлена І «Б» група інвалідності.
Згідно з перерахунком пенсії станом на 24.05.2024 позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №796-12.
Відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.05.2025 у справі №580/4082/25 повторно розглянув заяву позивача від 25.02.2025 про перерахунок пенсії та прийняв рішення від 11.06.2025 №971140123575 про відмову у перерахунку пенсії. У ньому відповідач зазначив, що у разі обчислення пенсії позивачу згідно з частиною 2 статті 27 Закону №1058-ІV, розмір пенсії зменшиться. Тому відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсії позивачу із збільшенням на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років стажу без застосування двоскладової формули при її обчисленні.
Тому позивач звернувся в суд з позовом.
Суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою ст. 9 Закону №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Встановлені обставини свідчать, що у заявлених правовідносинах відповідач розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії та прийняв акт владно-розпорядчого характеру (результат) у формі рішення від 11.06.2025 №971140123575 про відмову у перерахунку пенсії позивачу.
Щодо підстав відмови у перерахунку пенсії суд урахував.
Пункт 2 ст.56 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) у редакції, чинній до 01.10.2017, передбачав:
«Право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.».
03 жовтня 2017 року прийнято Закон України №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» підпунктом 3 пункту 2 розділу І якого внесено зміни до п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ, а саме пункт 2 доповнено словами і цифрами "у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вказані зміни, внесені Законом №2148-VIII до Закону №796-ХІІ, неконституційними не визнані. Отже, чинна на час виникнення спірних правовідносин редакція п.2 ст.56 Закону №796-ХІІ не змінювалась, не виключена іншими законами та не визнана неконституційною.
Водночас згідно з ч.2 ст.27 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом. Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Отже, предметом спору у цій справі є перерахунок пенсії позивача відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ зі збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 20 років. Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема у постановах від 23.10.2019 у справі №809/627/18, від 29.08.2022 у справі №300/1390/19, від 12 грудня 2022 року у справі № 280/656/20 правовідносини в яких є подібними, до правовідносин у справі, що розглядається. Так, Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Законом №2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону №796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону. Отже правове регулювання спірних правовідносин змінилось і у зв'язку зі змінами Закон №796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений частиною 2 ст. 56 цього Закону, з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною 2 ст. 27 Закону №1058-IV.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскільки позивач не виявив бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 ст. 27 Закону №1058-IV, а залишився на пенсії за віком на умовах ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV, то відповідач, у зв'язку із зміною правового регулювання спірних правовідносин, правомірно припинив виплату позивачу збільшення пенсії, передбачену ч. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ у редакції до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.».
У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не виявила бажання перейти на пенсію за віком на умовах частини 2 статті 27 Закону №1058-IV, а наголошує на збереженні визначених ч.1 ст.27 Закону №1058-IV умов пенсійного забезпечення, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку, що відповідач правомірно відмовив у перерахунку пенсії позивачу зі збільшенням пенсії на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років та ухвалили рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Покликання позивача в обгрунтування касаційної скарги на постанову Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №610/3718/16-а є безпідставними, оскільки у останній надано аналіз правовідносин до внесення змін Законом №2148-VIII від 03.10.2017.»
Водночас суд для вирішення спірних правовідносин урахував висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 06 вересня 2023 року у справі №300/2091/21 щодо подібного предмету спірних правовідносин та норм законодавства, на підставі яких вирішений спір. Так, Верховний Суд зазначив:
«…19. Суд звертає увагу, що спірні відносини виникли у квітні 2021 року, оскільки з відповідною заявою позивач звернувся 06.04.2021.
20. На цей час Законом № 2148-VIII від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до частини 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ було внесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
21. Ці норми є такими, що розповсюджуються на правовідносини, які виникли або тривали на час набрання ними чинності.
22. Зважаючи на те, що надбавки за понаднормативний стаж відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII позивач не мав, питання щодо її призначення повинно було вирішуватися за законодавством, що діяло на час подання заяви, тобто 06.04.2021. Тобто на підставі ч. 2 ст. 56 Закону 2148-VIII з урахуванням змін, внесених Законом №2148-VIII від 03.10.2017.»
Зважаючи, що у заявлених спірних правовідносинах відповідач прийняв рішення від 11.06.2025 №971140123575 про відмову у перерахунку пенсії позивача з підстав, що не узгоджуються зі вказаними вище нормами, таке рішення безпосередньо порушує заявлене право на пенсійне забезпечення. Отже, воно є протиправним та підлягає скасуванню, а позовна вимога підлягає задоволенню. Доводи відповідача про ймовірний наслідок у вигляді зменшення розміру пенсії позивача не враховано, оскільки наслідки реалізації рішення суду, що набрало законної сили, несе саме позивач, як ініціатор відповідного позову. Тому для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного захисту порушеного права, суд дійшов висновку зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону №1058-IV (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 25.02.2025. Позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність доказів понесення судових витрат зі сплати судового збору, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 90, 132-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов адвоката Дзіся А.Р. від імені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 11.06.2025 №971140123575 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) із її збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень п. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції, чинній до 01.10.2017, а саме без застосування ч.2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (двоскладової формули при її обчисленні), починаючи з 25.02.2025.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя Анжеліка БАБИЧ
Рішення ухвалене, виготовлене в повному обсязі та підписане 13.08.2025.