Справа № 560/11558/25
іменем України
14 серпня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком до страхового стажу період з 9 червня 1998 року по 31 грудня 2004 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 врахувати до страхового стажу період з 9 червня 1998 року по 31 грудня 2004 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно не зарахував йому страховий стаж, у зв'язку з чим порушив право позивача на пенсійне забезпечення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Від відповідача на адресу суду відзиву на позовну заяву не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Суд встановив, що 7 січня 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №220250002393 від 14.01.2025 року у призначенні пенсії за віком відмовлено, у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 31 рік.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
За правилами частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 31 року у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з у період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року.
Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд встановив, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому має право на призначення пенсії за віком, при наявності 31 року страхового стажу і більше.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком, враховуючи ст. 26 Закону № 1058-IV.
Однак, рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220250002393 від 14.01.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно заяви у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи понад 31 рік. Страховий стаж позивача станом на день звернення за призначенням пенсії становив 23 роки місяці 02 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу позивача, не зараховано: - період трудової діяльності з 28.01.1991 по 09.06.1992 згідно трудової книжки НОМЕР_1 та період ведення ним підприємницької діяльності з 30.07.2008 по 30.06.2015.
З огляду на наведене вище, суд звертає увагу позивача, що визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, щодо не зарахування до трудового стажу позивача, є безпідставною оскільки розгляд заяви позивача про призначення пенсії розглядалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Крім того, суд зазначає, що саме рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220250002393 від 14.01.2025 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно його заяви у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи 31 рік, передбаченого ст. 26 Закону № 1058-IV та визначено страховий стаж позивача станом на день звернення за призначення пенсії 23 роки 10 місяців 08 днів та не зараховано спірні періоди.
Однак, як встановлено з матеріалів справи, що позивач не оскаржує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220250002393 від 14.01.2025, при цьому Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області не вчинило жодних неправомірних дій по відношенню до позивача, оскільки не здійснювало розгляд заяви та не приймало рішення про відмову в призначенні пенсії.
Враховую те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №220250002393 від 14.01.2025 про відмову в призначенні пенсії позивачу не скасовано, а також те, що позивач не просить скасувати вказане рішення, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, довів, що не вчиняв жодних протиправних дій до позивача, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук