Баранівський районний суд Житомирської області
Справа № 273/1317/25
Провадження № 1-кс/273/51/25
12 серпня 2025 року м.Баранівка
Слідчий суддя Баранівського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 та відповідальних осіб ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
До Баранівського районного суду Житомирської області 08.08.2025 року надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій вона просить визнати бездіяльність дізнавача СД ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 та відповідальних осіб ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та невідкладно розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства з підстави вчинення кримінального злочину.
В обґрунтування скарги зазначає, що 04.08.2025 року нею було подано до поліції заяву про вчинений злочин членом організованої, координованої групи осіб села Вільха ОСОБА_5 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 КК України, заява про злочин була прийнята ОСОБА_4 , однак станом на дату подання скарги, заяву про кримінальний злочин від 04.08.2025 року до ЄРДР внесено не було, що є грубим порушенням ст.214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 року №100 «Про затвердження порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», Наказу Офісу Генерального Прокурора від 30.06.2020 року №298 «Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення». Вказує, що подана нею заява про кримінальний злочин є обґрунтованою, відповідає фактичним обставинам справи, що вказують про причетність прокурора до вказаного злочину.
При розгляді скарги ОСОБА_3 вказала, що підтримує заявлену скаргу. Додатково пояснила, що при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження №120240655530000148 виявила, що ОСОБА_5 надав неправдиві свідчення в протоколі допиту , а саме вказав, що являється кліриком «Спасо-Покровського» монастиря, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.384 КК України, оскільки така релігійна організація не зареєстрована та немає статусу юридичної особи.
Дізнавач СД ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 в судове засідання не прибув, подав до суду заяву про розгляд скарги без його участі, просив відмовити у задоволенні скарги.
Відповідно до частини 3 статті 306 КПК України розгляд скарги проведено за відсутності слідчого, на бездіяльність якого подано скаргу.
Слідчий суддя, дослідивши документи та оцінивши докази, приходить до наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
З долученого скаржницею до скарги талону-повідомлення Єдиного обліку №1031 вбачається, що 04.08.2025 року о 16:21 надійшла заява до РУ про те, що 30.07.2025 року за адресою: Звягельський район, м.Баранівка, вул.Тищика, буд.7, в ВП №2 Звягельського РВП при ознайомленні із кримінальним правопорушенням №120240655530000148 заявниця виявила, що ОСОБА_5 надав неправдиві свідчення в протоколі допиту даного КП, а саме вказав, що являється кліриком «Спасо-Покровського» монастиря, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст.384 КК України. За офіційними даними, як стверджує заявниця, така релігійна організація не зареєстрована та немає статусу юридичної особи.
Вказана заява ОСОБА_3 була зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журналі єдиного обліку) за №1031.
Згідно з частиною1 статті 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені частиною 5 статті 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме такими, що містять інформацію про злочин, є наявність в таких заявах та повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину.
Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), проте ОСОБА_3 достатніх відомостей, які вказують на наявність в діях ОСОБА_5 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст.384 КК України, не наведено.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень статті 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Вказане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_3 просить зобов'язати слідчого (уповноважену) особу Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області внести відомості до ЄРДР про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України, тобто надання завідомо неправдивого показання.
В обґрунтування даної вимоги в скарзі зазначено, що ОСОБА_5 надав неправдиві свідчення в протоколі допиту свідка, а саме вказав, що являється кліриком «Спасо-Покровського» монастиря, проте вказана організація не зареєстрована як релігійна організація і не має статусу юридичної особи.
Разом з цим, на думку слідчого судді, вказана інформація відноситься до анкетних даних ОСОБА_5 , а не до його показань, оскільки показаннями, відповідно до положень ст. 95 КПК України, є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.
Однак, інформація про рід діяльності ОСОБА_5 жодним чином не відноситься до відомих йому обставин, що мають значення у кримінальному провадженні №120240655530000148 від 01.05.2024 рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, в межах якого, останнього допитано в якості свідка.
Ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Згідно правової позиції, викладеної у рішенні Європейського суду з прав людини (Рішення Суду "Артіко проти Італії" (Artico c. Italie) від 13 травня 1980 року), не гарантується захист теоретичних і ілюзорних прав, а гарантується захист прав конкретних та ефективних.
Ініціювання кримінального переслідування щодо особи за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону, а тому підстав для задоволення скарги ОСОБА_3 та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 306, 307, 369-372, ч.2 ст. 376 КПК України слідчий суддя,
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність дізнавача СД ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 та відповідальних осіб ВП №2 Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 14.08.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1