Справа № 161/16448/25
Провадження № 2/161/5432/25
про забезпечення позову
14 серпня 2025 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Черняка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Луцького міського територіального округу Волинської області Мудрик Олександра Євгеніївна, про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна,-
13 серпня 2025 року ТОВ «ФК «Укрфінстандарт» через свого представника звернулось до суду із вказаним позовом.
Разом із позовом на адресу суду надійшла заява позивача про забезпечення позову у справі, в якій позивач просить суд накласти арешт на майно, яке є предметом договору купівлі-продажу № 1531 від 27.02.2025 р., посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик Олександрою Євгенівною, а саме на вівчарню, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3096024507080, площею 720 метрів квадратних, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , а також заборонити органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в тому числі, реєстрацію права власності, відчуження нерухомого майна та державну реєстрацію обтяжень речових прав щодо вказано об'єкту нерухомого майна.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно зі ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів справи встановлено, що між сторонами наявний спір щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу на підставі якого ОСОБА_1 відчужено об'єкт належного їй нерухомого майна ОСОБА_2 .
Зі змісту позову вбачається, що у ОСОБА_3 (чоловіка ОСОБА_1 на момент укладення договору) наявна заборгованість перед позивачем в рамках виконавчого провадження №69537443 від 01.08.2022 року.
Крім того, з 25.05.2023 року по теперішній час у проваджені Печерського районного суду м. Києва перебуває справа № 2-3781/12 (провадження № 6 161/25) за поданням приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Варави Романа Сергійовича про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (зокрема, у вівчарні, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 23203954, у розмірі 1/2).
На думку позивача, наявні підстави вважати, що дії щодо відчуження об'єкту нерухомості вчинено з метою уникнення виконання зобов'язань.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
Згідно ч. 2 ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Під час вирішення питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 25 травня 2020 року (справа №759/3972/18), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) сформульовано висновок про те, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
На думку суду, у заяві належним чином обґрунтовано, факт існування обставин, що можуть свідчити про реальну можливість невиконання рішення суду в разі задоволення позову.
Такий захід забезпечення позову як арешт спірного майна та заборона вчиняти дії дозволить попередити потенційні труднощі під час виконання рішення суду за результатами розгляду цієї справи. Невжиття заходів забезпечення позову, у випадку його задоволення можуть ускладнити виконання рішення суду.
Арешт спірного об'єкта нерухомого майна унеможливить його відчуження та завідомо убезпечить інтереси обох сторін спору й забезпечить збалансованість інтересів сторін рівним чином, до ухвалення остаточного рішення в цій справі.
Здійснюючи оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку, що арешт спірного нерухомого майна як вид забезпечення позову є співмірним з позовними вимогами.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, вони застосовуються на час розгляду справи.
З наведених мотивів, враховуючи предмет позову та суб'єктний склад спірних правовідносин, обґрунтування позову та заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.149-153 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову шляхом:
1)накладення арешту на нерухоме майно, яке є предметом договору купівлі-продажу № 1531 від 27.02.2025 року, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Мудрик Олександрою Євгенівною, а саме на вівчарню, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3096024507080, площею 720 метрів квадратних, яка розташована за адресою
АДРЕСА_2 )заборони органам та суб'єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав у відповідності до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, в тому числі, реєстрацію права власності, відчуження нерухомого майна та державну реєстрацію обтяжень речових прав на вівчарню, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 3096024507080, площею 720 метрів квадратних, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвалу направити для виконання Луцькому відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27А), а також сторонам - для відома.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк