14 серпня 2025 рокум. ПолтаваСправа №440/1278/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з визначенням місяця підвищення доходів - січень 2008 року;
зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 із застосуванням місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44, з урахуванням раніше виплачених сум.
Мотивуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначив, що він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На переконання позивача, відповідач за спірний період не у повному обсязі нарахував йому грошове забезпечення, а саме - безпідставно не здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 з урахуванням січня 2008 року у якості місяця підвищення грошових доходів населення (базового місяця), а на заяву від 24.09.2024 відмовив у нарахуванні й виплаті індексації.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Відповідач надав до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України. Свою позицію мотивував посиланням на те, що питання нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 вже було предметом судового розгляду у справі №440/12254/21, за результатами розгляду якої рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Представник відповідача зазначив, що на виконання судового рішення у справі №440/12254/21 позивачу нараховано та 30.12.2022 перераховано на картковий рахунок кошти у розмірі 79597,75 грн.
Заява про закриття провадження у справі доставлена в електронний кабінет представника позивача, заперечення на вказану заяву до суду не надходили.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У силу пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, право позивача на звернення до суду гарантоване законом.
Разом з цим, слід зауважити, що КАС України передбачені випадки (зокрема, частина п'ята статті 170, пункт 4 частини першої статті 238, частина друга статті 239), що виключають повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача.
Зокрема, згідно з пунктом 4 частини другої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 15.12.2020 у справі №804/5759/17, від 31.03.2021 у справі №240/6357/20, від 27.08.2021 у справі №580/3966/20, від 17.08.2022 у справі №520/9008/2020, від 28.07.2023 у справі №420/14964/22, від 10.10.2024 у справі №120/12249/23 та ін., зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Суд враховує, що предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 у справі №809/487/18 зазначив, що підстави позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Зібрані у цій справі письмові докази свідчать про те, що позивач у жовтні 2021 року звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення доходів); зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця, місяця підвищення доходів).
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 07.12.2021 у справі №440/12254/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив:
визнав протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів - січня 2016 року;
зобов'язав військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити (з урахуванням сплачених сум) ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з встановленням для обчислення індексації місяця підвищення доходів (базового місяця) - січень 2008 року.
Рішення суду у справі №440/12254/21 набрало законної сили 01.08.2022.
На виконання судового рішення позивачу нарахована індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 у розмірі 83625,23 грн, до виплати (з урахуванням виплаченої суми індексації грошового забезпечення на виконання рішення суду у справі №440/2019/21) - 80809,90 грн.
30.12.2022 на картковий рахунок позивача у АТ КБ "Приватбанк" перераховані кошти у розмірі 79597,75 грн (за вирахуванням військового збору у розмірі 1212,15 грн).
Суму податку на доходи фізичних осіб у розмірі 14545,78 грн компенсовано позивачу відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового, начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Позовна заява ОСОБА_1 у справі №440/1278/25 не містить посилань на незгоду з розміром індексації грошового забезпечення, нарахованої на виконання судового рішення у справі №440/12254/21.
Натомість позовна заява містить виключно твердження про не нарахування та невиплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року, тоді як аналогічні позовні вимоги вже розглянуті та задоволені судом у справі №440/12254/21.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 (провадження № 12-15гс19)).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Отже, інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно розглянути питання щодо зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2019 з урахуванням січня 2008 року у якості базового місяця для здійснення розрахунків.
Позивач у позовній заяві в цій справі не посилається на будь-які інші, відмінні обставини, що свідчили б про виникнення між сторонами іншого спору, аніж той, за результатами якого суд ухвалив рішення у справі №440/12254/21.
Тож, проаналізувавши підстави та предмет позову, враховуючи склад сторін у цій справі суд дійшов висновку, що у цьому випадку наявні підстави для закриття провадження у справі №440/1278/25, оскільки має місце спір між тими самими сторонами, стосується одного й того самого предмету і позов, заявлений з тих самих підстав, що й у справі №440/12254/21.
Відповідно до частини другої статті 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №640/1989/20, від 22.12.2022 у справі №640/10879/19, від 17.08.2023 у справі №440/8966/22.
За таких обставин, клопотання представника відповідача про закриття провадження у цій справі належить задовольнити.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 238, 239, 241, 243, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі задовольнити.
Провадження у справі №440/1278/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Роз'яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олександр КУКОБА