13 серпня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/9511/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/9511/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
07.07.2025 ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо призначення їй пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2007-2009 роки, зобов'язавши ГУПФ призначити та провести виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, починаючи з 31.03.2025, з урахуванням проведених виплат.
В якості підстави для звернення до суду заявниця вказує на протиправну, як на її думку, поведінку відповідача, який при обчисленні пенсії за віком протиправно застосував показники середньої заробітної плати по Україні за 2014 - 2016 роки замість показників 2022 - 2024 року.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У наданому до суду відзиві на позов представник ГУПФ просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Повідомляє, що позивач перебуває на обліку в ГУПФ, де з 26.10.2010 вона отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". На підставі заяви від 31.03.2025 позивача переведено на пенсію за віком згідно із Законом №1058. Розрахунок пенсії здійснено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 3 764,40 грн, проіндексований у відповідності до актуальних економічних змін (8913,83 грн).
Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУПФ, де з 26.10.2010 отримувала пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення".
З досягненням 29.03.2025 пенсійного віку позивачка 31.03.2025 звернулася до ГУПФ із заявою, в якій висловила бажання перейти на пенсію за віком, у зв'язку з чим її переведено на пенсію за віком з 31.03.2025.
30.04.2025 позивачка звернулася до ГУПФ із заявою щодо застосування показника середньої заробітної плати для обчислення пенсії.
У відповідь листом ГУПФ від 14.05.2025 №8364-7732/Н-02/8-1600/25 позивачку поінформовано про те, що право на призначення пенсії було використано нею у 2010 році, тому для застосування при переведенні на пенсію за віком показника середньої заробітної плати в Україні за 2022 - 2024 роки, який враховується при призначенні пенсії у 2025 році, відсутні підстави, оскільки це суперечить вимогам статті 45 Закону №1058.
Позивачка, вважаючи протиправними дії ГУПФ щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три останні три роки (2007 - 2009), звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи позов по суті, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-ІV).
Статтею 9 Закону №1058-ІV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 цього ж Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який свого часу у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У даній справі судом встановлено, що позивачці з 26.10.2010 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулася вперше 31.03.2025.
Відтак доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком) але за іншим законом, суд визнає помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З огляду на викладене вище суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022 - 2024 роки.
При цьому, вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ГУПФ щодо призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2007-2009 роки суд визнає безпідставними, оскільки призначення пенсії за віком позивача здійснено з урахуванням такого показника за 2014-2016 роки. До того ж, як вже встановлено судом пенсію за віком позивачу вже призначено з 31.03.2025.
Тож у цій частині вимог суд залишає позов без задоволення.
Обираючи належний та достатній спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії ГУПФ щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 31.03.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024 роки), та зобов'язати ГУПФ здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024 роки), починаючи з 31.03.2025.
Тож позов слід задовольнити частково у спосіб, встановлений судом.
За таких обставин, згідно з приписами частини 3 статті 139 КАС України, на користь позивача слід стягнути 1/2 частину судового збору, сплаченого при зверненні до суду з цим позовом, тобто 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/9511/25 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії за віком ОСОБА_1 з 31.03.2025 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024 роки).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022 - 2024 роки), починаючи з 31.03.2025.
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун