04 серпня 2025 року м. Київ № 320/2464/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Розмовенко О.Г.,
представника відповідача - Ющенко О.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Бобровицької міської ради Чернігівської області
про скасування розпорядження та поновлення на посаді,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Бобровицької міської ради Чернігівської області, в якому просить суд:
- скасувати розпорядження в.о. голови Бобровицької міської ради від 30 листопада 2022 року № 369-ос про звільнення ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста, інспектора архбудконтролю відділу містобудування та архітектури Бобровицької міської ради Чернігівської області відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв?язку зі скороченням чисельності та штату;
- поновити ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста, інспектора архбудконтролю відділу містобудування та архітектури Бобровицької міської ради Чернігівської області.
В обґрунтування позовних вимог, позивачка зазначає, що оскаржуваний наказ про звільнення не містить мотивів та належних підстав для звільнення. Звертає увагу, що їй не було запропоновано жодної із вакантних посад. Також, позивачка посилається на те, що скорочення стосувалось посади головного спеціаліста, а позивачка головний спеціаліст, інспектор архбудконтролю. Вказує про порушення відповідачем процедури звільнення, оскільки скорочення посади позивачки повинно було розглядатись попередньо на зборах первинної профспілкової організації працівників Бобровицької міської ради та у її присутності. Крім того, наголошує, що їй повинна бути надана перевага як особі, в сім'ї якої немає інших працівників з самостійним заробітком.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, на підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/2464/23, яку передано на розгляд головуючій судді Пановій Г.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2024 справу № 320/2464/23 прийнято до провадження судді Панової Г.В., ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає позов безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки спірний наказ прийнятий у відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України суб'єктом призначення в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач зазначає, що позивачці не було запропоновано іншої вакантної посади, оскільки в неї відсутня профільна освіта та відповідна кваліфікація для заповнення відповідних вакансій. Також, відповідачем наголошено на належному попередженні позивачки про її звільнення. Відтак, за твердженням відповідача, звільнення позивачки у зв'язку зі скороченням чисельності та штату працівників відбулось з дотриманням КзПП України, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Протокольною ухвалою від 15.10.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче судове засідання та призначити справу по суті заявлених позовних вимог.
У судовому засіданні 04.08.2025 позивачка та представник позивачки підтримали доводи позовної заяви та просили суд позов задовольнити. Представник відповідача проти позов заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
Позивачка призначена на посаду головного спеціаліста, інспектора архбудконтролю відділу містобудування та архітектури Бобровицької міської ради за результатами конкурсу згідно розпорядження № 203-ос від 18.07.2018 Бобровицького міського голови.
30.08.2022 розпорядженням Бобровицької міської ради Чернігівської області №1046-19/VІІІ вирішено ліквідувати відділ «Будівництва, житлово-комунального господарства та благоустрою» Бобровицької міської ради, утворивши відділ «Будівництва, житлово-комунального господарства та комунального майна» Бобровицької міської ради.
Згідно вказаного рішення скорочується 7 штатних посад, при цьому вивільняється 6 вакантних посад і скороченню підлягає посада позивачки.
31.08.2022 про прийняте рішення повідомлено первинну організацію профспілкової організації Бобровицької міської ради та запрошено до проведення консультацій.
30.09.2022 року було видане розпорядження «Про скорочення посади» № 310-ос та повідомлення про скорочення посади та наступне вивільнення із зазначенням інформації про відсутність вакантних посад, які можливо було б запропонувати.
Листом від 30.09.2022 № 1 відповідач повідомив позивачку про майбутнє звільнення з 08.12.2022.
25.10.2022 року до профспілкового органу надіслано подання, яке розглядалось у присутності ОСОБА_1
04.11.2024-07.11.2024 проведено засідання первинної профспілкової організації Бобровицької міської ради, на якому надано згоду на звільнення позивачки.
Розпорядженням в.о. голови Бобровицької міської ради № 369-ос від 30.11.2022 позивачку звільнено з посади головного спеціаліста, інспектора архбудконтролю відділу містобудування та архітектури Бобровицької міської ради на підставі п.1 ст.40 КЗпП України у зв?язку зі скороченням чисельності та штату працівників.
Вважаючи своє звільнення протиправним, позивачка звернулась з вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
КЗпП України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя працівників, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.
Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (ст. 1 КЗпП України).
Згідно з ст. 1 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.
Частиною 1 статті 20 Закону № 2493-III передбачено, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України.
Таким чином, КЗпП України встановлює загальні підстави для звільнення працівників, зокрема і посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 2 статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
За приписами частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.
Положеннями частин другої-третьої статті 42 КЗпП України обумовлено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:
1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
2) особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув'язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
8) особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;
11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.
Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.
Отже, умовою припинення трудових відносин з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 40 КЗпП України, є, зокрема, ліквідація підприємства, установи, організації (державного органу) або їхня реорганізація, що поєднана зі скороченням штату/чисельності працівників та/або змінами в організації роботи (праці), унаслідок яких працівник надалі об'єктивно не може виконувати посадові обов'язки за посадою, яку обіймав до запровадження змін в організації праці, а щодо переведення на іншу посаду він або заперечує або для цього об'єктивно немає можливості.
Тлумачення частин 1 та 3 статті 49-2 КЗпП України дає підстави для висновку, що роботодавець одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов'язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати, відповідно до своєї кваліфікації.
Враховуючи, що обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника або уповноважений ним орган із дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини 3 статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом цього періоду і які були на день звільнення.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією викладена Верховним Судом у постановах від 08.05.2019 у справі № 806/1175/17, від 22.05.2019 у справі №813/5500/14 та від 14.03.2023 у справі № 340/3094/19.
Слід зазначити, що законодавство України передбачає певну процедуру звільнення у зв'язку зі скороченням штату. Зокрема, звільнення у зв'язку із скороченням штату можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.
Згідно з роз'ясненням, викладеними у пункті 19 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
У справі, що розглядається, позивачку звільнено з посади головного спеціаліста, інспектора архбудконтролю відділу містобудування та архітектури Бобровицької мінської ради Чернігівської області відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Так, зі змісту пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України висновується, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Таким чином, згідно з цією нормою самостійними підставами змін в організації виробництва та праці є скорочення чисельності працівників або скорочення штату працівників.
Чисельність працівників - це списковий склад працівників і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їхньої кількості. Штат працівників - це сукупність посад, установлених штатним розписом підприємства, установи, організації. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.
Факторами, якими може бути зумовлена потреба скорочення чисельності або штату працівників є, зокрема: наміри роботодавця матеріально стимулювати працівників для здійснення потрібного обсягу робіт меншою кількістю персоналу через суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваної роботи, для чого працівникам встановлюються відповідні доплати за рахунок утвореної економії фонду заробітної плати; вдосконалення виробництва за допомогою автоматизації виробничих процесів, упровадження яких зумовлює зменшення кількості працівників певних професій і спеціальностей, потрібних для виконання роботи; перепрофілювання підприємства; зменшення обсягу виробництва продукції; інші несприятливі фактори та кризові явища у соціально-економічному розвитку суспільства.
Скорочення чисельності працівників і скорочення штату підприємства, установи, організації - поняття не тотожні, оскільки зі скороченням чисельності майже завжди відбувається скорочення штату і зміна чисельності працівників відповідно відображається у штатному розписі. А при скороченні штату чисельність може не тільки не зменшитися, а інколи навіть збільшитися (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі № 761/25605/17, від 28 вересня 2023 року у справі № 487/7770/21, від 23 листопада 2023 року у справі № 540/7633/21, від 14.08.2024 у справі № 300/2818/23).
Щодо процедурних питань під час звільнення позивачки, суд звертає увагу на таке.
Статтею 43 КЗпП України передбачено погодження звільнення працівників з профспілковою організацією, членом якої є працівник.
Судом встановлено, що 31.08.2022 відповідачем направлено повідомлення до Бобровицької первинної профспілкової організації Бобровицької міської ради щодо зміненої штатної чисельності працівників апарату та структурних підрозділів міської ради та запрошено до проведення консультацій, пов'язаних з реорганізацією структури і штатної чисельності працівників міської ради.
Позивачка в позові наголошувала, що факт її відсутності на такому засіданні свідчить про порушення процедури звільнення.
Однак, законодавство не містить вимоги щодо проведення консультацій в присутності працівників.
Також, відповідачем прийнято розпорядження в.о. міського голови від 30.09.2022 № 310-ос «Про скорочення посади» та підготовлено повідомлення від 30.09.2022 року № 1 «Про скорочення посади та наступне вивільнення», в якому зазначено, що у Бобровицькій міській раді відсутні вакантні посади, які б могли бути запропоновані для подальшого працевлаштування позивачки.
Від ознайомлення з розпорядженням та повідомленням позивачка відмовилась, про що було складено акт.
25.10.2022, Бобровицькою міською радою направлено подання первинній профспілковій організації Бобровицької міської ради щодо розірвання трудового договору 08.12.2022 року із позивачкою за пунктом 1 статті 40 КЗпП України у зв'язку зі скороченням чисельності працівників.
04.11.2022 на засіданні виборного органу профспілкового комітету Бобровицької міської ради (яке продовжено після оголошеної перерви 07.11.2022 року), у присутності позивачки розглянуто подання адміністрації Бобровицької міської ради про погодження наступного звільнення позивачки і надано згоду на звільнення.
Отже, проводячи аналіз дій відповідача, суд дійшов висновку, що відповідач діяв чітко у спосіб та у межах своїх повноважень, слідуючи нормам КзпП України.
При вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець, здійснюючи перевірку кваліфікації і продуктивності праці, повинен досліджувати документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов'язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку, про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.
Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але у підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. При відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені в частині другій статті 42 КЗпП України.
Наведене свідчить, що при вирішенні питання про звільнення працівника роботодавець зобов'язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці (постанова КАС ВС від 14.08.2024 у справі №300/2818/23).
Як встановлено судом, рішенням 19 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 30.08.2022 року №1046-19/VIII «Про структуру та штати апарату та виконавчих органів міської ради» серед іншого, пунктом 8 зазначеного рішення, вирішено скоротити посади головного спеціаліста та провідного спеціаліста відділу містобудування та архітектури Бобровицької міської ради і інших посад, у відділі, новою структурою не передбачено, окрім начальника відділу, головного архітектора.
На час прийняття зазначеного рішення у відділі містобудування та архітектури Бобровицької міської ради відсутня посада іншого головного спеціаліста, окрім посади головного спеціаліста, інспектора архбудконтролю.
Посилання позивачки на те, що вона має переважне право на залишення на роботі, є безпідставним, оскільки переважне право на залишення працівника на роботі враховується лише у разі скорочення однорідних професій та посад.
Вказане узгоджується з правовими позиціями Верховного Суду, наведеними у постановах: від 12 серпня 2020 року у справі № 753/3889/17; від 29 листопада 2018 року у справі № 292/50/18; від 08.07.2022 у справі № 359/8303/20.
У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 286/1076/20 вказано, що для визначення працівників з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці використовують ознаки, які сукупно характеризують виробничу діяльність працівників: наявність певної освіти, стаж і досвід роботи, ставлення до роботи, якість виконуваної роботи тощо.
У постанові від 11 грудня 2019 року у справі № 569/9913/18 Верховний Суд вказав, що процедура визначення кваліфікації та продуктивність праці працівників, а також процедура визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, законодавчо не визначена.
Проте, враховуючи, що потреба у визначені (оцінці) наявності такого права виникає при вивільненні працівників, у зв?язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченні чисельності штату працівників, яке ініціюється роботодавцем то, при проведенні консультацій, роботодавцем викладено причини скорочення (в т.ч. здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці працівників, які займають таку ж посаду), надано фінансово - економічне обґрунтування оптимізації робочих місць та скорочення штату апарату та виконавчих органів Бобровицької міської ради.
При цьому, з матеріалів справи судом встановлено, що при порівнянні продуктивності праці позивачки з іншими працівниками, які займають аналогічні посади роботодавцем встановлено, що продуктивність праці позивачки є меншою.
Стосовно тверджень позивачки, що у неї немає інших працівників з самостійним заробітком і що вона одна веде домогосподарство, ані до суду, ані у судове засідання належних та допустимих доказів цього не надано. Зворотного суду не доведено.
Твердження позивачки щодо переведення провідного спеціаліста відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 до відділу будівництва, житлово - комунального господарства та благоустрою Бобровицької міської ради в порушення вимог законодавства і процедури скорочення не заслуговують на увагу у зв?язку із тим, що провідний спеціаліст відділу містобудування та архітектури ОСОБА_2 був переведений на підставі заяви та згідно розпорядження в. о. Бобровицького міського голови від 14.07.2022 № 219 - ос «Про переведення ОСОБА_2 » задовго до прийняття рішення 19 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 30.08.2022 року № 1046-19/VIII «Про структуру та штати апарату та виконавчих органів міської ради». Варто зазначити, що відповідно до положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2022 року № 389-VIII (зі змінами) призначення на посади може здійснюватись без проведення конкурсного відбору за рішенням міського голови.
Щодо тверджень позивачки про порушення при переведенні на посаду начальника відділу містобудування та архітектури - головного архітектора Коваля Ю.М. у зв?язку із тим, що відділ налічує лише одну штатну одиницю, суд звертає увагу, що вказане переведення не є предметом розгляду спору та враховуючи вимоги спеціального законодавства, що регламентує діяльність органів місцевого самоврядування.
Щодо вільних вакансій на період процедури звільнення позивачки, суд звертає увагу на таке.
Згідно рішення 19 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 30.08.2022 року № 1046-19/VIII «Про структуру та штати апарату та виконавчих органів міської ради» наявними були вакансії - головного спеціаліста відділу юридичного та кадрового забезпечення та 2 вакансії у відділі бухгалтерського обліку, звітності та господарських питань (головного спеціаліста сектору тендерних процедур та головного спеціаліста відділу (декретне місце).
Згідно вимог до посади для заповнення зазначених вакансій необхідна відповідна галузева освіта. Відповідно до Типових професійно - кваліфікаційних характеристик посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства України з питань державної служби 07.11.2019 №203-19 серед кваліфікаційних вимог до головного спеціаліста значиться вища освіта відповідного спрямування, не нижче ступеня бакалавра.
У зв?язку із викладеним, вакансії головного спеціаліста відділу юридичного та кадрового забезпечення, а також відділу бухгалтерського обліку, звітності та господарських питань не могли бути запропоновані позивачці.
Стосовно вакантних посад в окремих юридичних особах, засновником яких є Бобровицька міська рада, всупереч наведеним вимогам статті 49-2 КЗпП України стосовно пропозицій працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві (установі, організації) всіх наявних вакансії, які вона може обіймати відповідно до своєї кваліфікації, суд зазначає таке.
Згідно інформації Відділу освіти Бобровицької міської ради від 01.06.2023 №01-14/389 у період з 30.08.2022 року по 08.12.2022 року по закладах освіти були наявні вакансії:
- директор Старобасанського ЗДО «Калинка» Бобровицької міської ради Чернігівської області;
- директор Петрівського ЗДО «Струмочок» Бобровицької міської ради Чернігівської області;
- вчитель англійської мови Петрівської гімназії Бобровицької міської ради Чернігівської області;
- медсестра Рудьківського ЗЗСО І-ІІ ступенів Бобровицької міської ради Чернігівської області на 0,5 ставки;
- медсестра Бобровицького ЗДО «Сонечко» Бобровицької міської ради Чернігівської області.
Як вбачається, у позивачки відсутня профільна освіта для заповнення відповідних вакансій.
Згідно пунктів 1.10, 4.6, а також, абз. 15 розділу ІІ «Основні завдання відділу освіти» Положення про відділ освіти Бобровицької міської ради Чернігівської області в новій редакції, затвердженого рішенням 13 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 10 грудня 2021 року №701-13/ VIII Відділ освіти має право створювати структурні підрозділи без права юридичної особи у порядку, передбаченому чинним законодавством, положення до яких і посадові інструкції працівників затверджуються начальником відділу освіти.
Відповідно до покладених на нього завдань відділ освіти укладає строкові трудові договори (контракти) з керівниками закладів освіти, призначає їх на посаду у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладів освіти. Керівником відділу освіти є його начальник, який призначає на посади та звільняє з посад керівників загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних освітніх закладів, працівників відділу освіти, які пройшли конкурсний відбір згідно з чинним законодавством.
Згідно інформації Центру надання соціальних послуг Бобровицької міської ради від 31.05.2023 року №01-13/244 у період з 30.08.2022 року по 08.12.2022 року були наявні такі вакансії:
0,5 ставки - технік із системного адміністрування відділу бухгалтерського обліку та господарських питань;
1 ставка - психолог відділу соціальних служб;
1 ставка - фахівець із соціальної роботи (с. Кобижча) відділу соціальних служб.
Згідно підпункту 9 пункту 3.6 Положення про Центр надання соціальних служб Бобровицької міської ради, затвердженого рішенням 13 Бобровицької міської ради 8 скликання від 10 грудня 2021 року №686-13/ VIII директор Центру призначає в установленому порядку на посади та звільняє з посад працівників Центру.
Згідно інформації Фізкультурно - спортивного комунального закладу «Старт» Бобровицької міської ради від 30.05.2023 року №12 у період 1 30.08.2022 року по 08.12.2022 року наявних вакансій не було.
Згідно інформації КНІ «Бобровицький ПМСД» Бобровицької міської ради від 31.05.2023 року №208 у період з 30.08.2022 року по 08.12.2022 року були наявні такі вакансії:
Бобровицька МЛА: Лікар ЗПСЛ-3,0 шт.од.; Лікар - педіатр - 2,0 шт.од.; Сестра медична ЗПСМ - 1 шт.од.
Кобижчанська СЛА: Лікар ЗПСЛ-0,5 шт.од.; Лікар- терапевт -0,5 шт.од.; Сестра медична ЗПСМ - 1 шт.од.
Новобиківська СЛА: Лікар- терапевт - 1,0 шт.од. - тимчасово вільна (декретна відпустка); Опалювач - 2 шт.од.
Новобасанська СЛА: Опалювач -2 шт.од.
Вороньківська СЛА: Водій автотранспортних засобів - 1 шт.од.;
Завідувач (фельдшер) ФП с. Горбачі - 1 шт.од.; Завідувач (фельдшер) ФП с.Запоріжжя - 1 шт.од.; Завідувач (фельдшер) ФП с. Макарівка - 1 шт.од. - тимчасово вільна (декретна відпустка); Завідувач (фельдшер) ФП с. Марківці -1 шт.од. - тимчасово вільна (декретна відпустка); Медичний директор - 0,75 шт.од.; Робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків -0,75 шт.од.; опалювачі - ФП с. Ярославка - 1 шт.од.,ФП с. Сухиня -0,5 шт.од.
Відповідно пунктів 7.5, 7.5.10, 7.5.12 Статуту комунального некомерційного підприємства «Бобровицький центр первинної санітарної допомоги» Бобровицької міської ради, затвердженого рішенням 20 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 04 жовтня 2022 року № 1081-20/VIII Генеральний директор приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства, а також, інші, передбачені законодавством про працю рішення в сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства. Забезпечує раціональний добір кадрів, дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку. Створює умови підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженим в установленому порядку штатним розписом. Призначає на посаду та звільняє з посади своїх заступників, медичного директора і головного бухгалтера підприємства. Призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів, інших працівників.
Згідно інформації КНП «Бобровицька опорна лікарня» Бобровицької міської ради від 31.05.2023 року № 220 у період з 30.08.2022 року по 08.12.2022 року були наявні такі вакансії:
Лікар - педіатр; лікар - неонатолог: лікар -ендокринолог; сестра медична стаціонару неврологічного відділення; прибиральниця службових приміщень; молодша медична сестра клінічної амбулаторії; водій автотранспортних засобів.
Відповідно пунктів 7.6.10, 7.6.17 Статуту комунального некомерційного підприємства «Бобровицька опорна лікарня» Бобровицької міської затвердженого рішенням 7 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 23 квітня 2021 року № 352-7/VIII Генеральний директор приймає рішення про прийняття на роботу, звільнення з роботи працівників підприємства, згід місцевих рішень у сфері трудових відносин, укладає трудові договори з працівниками підприємства. Забезпечує раціональний добір кадрів, дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку. Створює умови для підвищення фахового і кваліфікаційного рівня працівників згідно із затвердженому встановленому порядку штатним розписом. Призначає на посаду та звільняє з посади своїх заступників і головного бухгалтера підприємства. Призначає на посади та звільняє керівників структурних підрозділів та інших працівників підприємства.
Згідно інформації відділу культури та туризму Бобровицької міської ради від 31.05.2023 року № 02-01/159 за період з 30.08.2022 року по 08.12.2022 рок були наявні такі вакансії:
головний спеціаліст відділу культури та туризму Бобровицької міської ради; директор Браницького сільського будинку культури;
керівник художній Бригінцівського сільського будинку культури (0,5 штатних одиниць); керівник художній Кобижчанського сільського будинку культури (0,5 штатних одиниць);
прибиральник службових приміщень Пісківського сільського будинку культури (0,5 штатних одиниць);
директор Старобасанського сільського будинку культури;
керівник художній Щаснівського сільського будинку культури (0,3 штатних одиниць);
оператор пульта керування кіноустановкою сектору основних видів діяльності (0,5 штатних одиниць).
Відповідно пункту 4.3 Положення про відділ культури та туризму Бобровицької міської ради, затвердженого рішенням 13 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 10 грудня 2021 року №687-13/VIII начальник відділу здійснює керівництво відділом, централізованою бухгалтерією та координує роботу закладів культури, підпорядкованих відділу; видає в межах своєї компетенції накази, організовує і контролює їх виконання; призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про службу в органах місцевого самоврядування, посадових осіб відділу, здійснює присвоєння їм рангів посадової особи місцевого самоврядування, встановлення та скасування умов оплати праці, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності; приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю працівників відділу, які не є посадовими особами місцевого самоврядування, керівників комунальних організацій, встановлення та скасування умов оплати праці, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Згідно інформації фінансового управління Бобровицької міської ради в 31.05.2023 року № 01-17/117 у період з 30.08.2022 по 08.12.2022 року були наявні такі вакансії:
З 30.08.2022 по 02.10.2022 року включно, була наявна тимчасово вакантна посада головного спеціаліста бюджетного відділу на період відпустки основного працівника для догляду за дитиною (з 03.10.2022 основний працівник приступив до роботи);
3 07.10.2022 по 08.12.2022 включно, була наявна вакантна посада головного спеціаліста бюджетного відділу (з 09.12.2022 дана посада була скорочена, згідно рішення 19 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 30.08.2022 року №1047-19/VIII «Про структуру та штатну чисельність фінансового управління Бобровицької міської ради (зі статусом юридичної особи»).
Відповідно підпунктів 7, 8 пункту 4.2 Положення про фінансове Бобровицької міської ради, затвердженого рішенням 14 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 23 грудня 2021 року №749-14/VIII начальник фінансового управління в установленому законодавством порядку призначає на посаду і звільняє працівників управління; здійснює добір кадрів, організовує проведення конкурсів на заміщення вакантних посад в управлінні, оцінку виконання працівниками управління посадових обов?язків, застосовує заходи дисциплінарного впливу та дисциплінарних стягнень тощо; вирішує питання преміювання, встановлення надбавок, доплат, присвоєння рангів, службових відряджень, надання відпусток, матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно інформації комунального підприємства «Міськдобробут» від 02.06.2023 № 92 у період з 30.08.2022 по 08.12.2022 були наявні такі вакансії:
- адміністративний персонал: заступник директора (з 15.11.2022 р.), бухгалтер - 1 од.;
- відділ водопостачання та водовідведення: контролер водопровідно-каналізаційної мережі - 1 од., слюсар АВР: 3 розряду - 2 од., електрогазозварник 4 розряду - 1 од., електромонтер 4 розряду - 1 од., обхідник водо-каналізаційних мереж - 1 од.;
-мережна дільниця вуличного освітлення - електрик - 0,5 од;
-ритуальна служба - доглядач кладовища - 1 од.;
-відділення поточного благоустрою - підсобний робітник - 1 од., робітник з благоустрою - 6 од. ( з 01.12.2022 р)., двірник - 1,5 од., озеленювач - 3 од., возій - 1 од.;
-відділ обслуговування багатоквартирних будинків: управитель - 1 од., слюсар-сантехнік - 1 од., пічник 4 розряду - 1 од, електромонтер 4 розряду - 1 од.;
-цех механізації: водій сміттевоза - 1 од., водій КАМАЗа - 1 од., водій ГА3-53 1 од., тракторист 4 розряду - 2 од.
Відповідно до статті 6 Статуту КП «Міськдобробут», затвердженого рішенням 10 сесії Бобровицької міської ради 8 скликання від 30.07.2021 №493-10/ VIII директор підприємства укладає договори, у тому числі трудові, видає накази і вказівки, обов?язкові для виконання всіма працівниками підприємства; призначає та звільняє заступника директора підприємства, керівників, спеціалістів, працівників підрозділів підприємства відповідно до наказу.
Отже, як вбачається із зазначеного, у позивачки відсутня профільна освіта та відповідна кваліфікація для заповнення відповідних вакансій.
Разом з тим, установчими документами окремих структурних підрозділів Бобровицької міської ради зі статусом юридичної особи передбачено самостійність у прийнятті на роботу та звільненні з роботи працівників. Прийняття на роботу працівників та їх звільнення відноситься до безпосередньої компетенції керівників відповідних окремих структурних підрозділів Бобровицької міської ради зі статусом юридичної особи і засновник не має права впливати на рішення керівників стосовно працевлаштування тих чи інших працівників або їх звільнення.
Щодо тверджень позивачки про виконання ОСОБА_1 посадових обов'язків поза робочим кабінетом, оголошення догани, вчинення відносно неї цькування, створення штучних перешкод у виконанні посадових обов'язків та мобінгу, суд зауважує, що розпорядження про оголошення догани позивачкою не оскаржувалось, матеріали справи не містять ні заяв, ні звернень із зазначених питань до правоохоронних, судових чи інших компетентних органів і відповідно не містять рішень про притягнення до відповідальності роботодавця за зазначені дії. Крім того, зазначені твердження не є предметом спору у справі, що розглядається, а також не були покладені в основу підстав позову. Іншого суду не надано, доказів протилежного не подано.
Щодо тверджень позивачки про покладання на неї обов'язків і повноважень адміністратора адміністративних послуг не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Будь-які докази, що свідчать про цей факт, суду не подані. Матеріали справи також таких доказів не містять.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах вимог ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано.
Належних та достатніх доказів, які б доводили обґрунтованість заявленого позову, суду не надано.
Стосовно позовних вимог про поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу суд вказує про відсутність правових підстав для їх задоволення через похідний характер від основної позовної вимоги, підстав для задоволення якої судом не встановлено.
За визначенням ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Достатніми, у розумінні ч. 1 ст. 76 КАС України, є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За змістом ч. 2 вищезазначеної правової норми процесуального закону, питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 серпня 2025 р.