ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" серпня 2025 р. справа № 300/5306/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
ОСОБА_1 (далі - позивач) в інтересах якого діє адвокат Щадей Н.В. (далі - представник позивача) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідачі) в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №091630002189 від 07.05.2024 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 30.04.2024 на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 19.12.1993 року №3723-ХІІ, зарахувавши ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 06.07.1982 по 31.12.1987 в облконторі Будбанку м. Івано-Франківська, а також період роботи з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку, та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця у розмірі 60% від заробітку зазначеного у довідці №662/06-20 від 29.04.2024, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про переведення його на пенсію за віком згідно з нормами Закону України «Про державну службу». Однак, рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №091630002189 від 07.05.2024 позивачу відмовлено у переведені на пенсію за віком згідно з нормами Закону України «Про державну службу», у зв'язку із відсутністю станом на момент набрання чинності Законом №889-VІІІ стажу роботи на посаді державної служби. За доводами представника позивача при прийнятті оскаржуваного рішення пенсійним органом протиправно не врахованопозивачу до стажу державної служби періоди роботи з 06.07.1982 по 31.12.1987 у облконторіБудбанку м.Івано-Франківська, а також період роботи з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку. З даного приводу зазначила, що додатком до Порядку обчислення стажу державної служби №283,Переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишньогоСРСР,період роботи вяких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується достажу державної служби, зокрема: Держбанк СРСР, Зовнішекономбанк СРСР, Будбанк СРСР,Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, Житлосоцбанк СРСР, Ощадний банк СРСР, їх республіканськібанки (контори),крайові, обласні(міські) управління, а також міські і районні відділення. Згідно загальносоюзного класифікатора посад службовців, затвердженим постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 27.08.1986 №016 (чинного станом на час роботи позивача у облконторі Будбанку м.Івано-Франківська, а також в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку), посада «інженер» віднесена до категорії «спеціаліст». Зважаючи на наведене спірні періоди роботи позивача підлягають зарахуванню до стажу державної служби.Просила суд позов задовольнити.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовної провадження без виклику сторін (а.с.33-34).
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області скористалося правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого представник відповідача проти позову заперечила. У відзиві зазначила, що оскільки станом на 01.05.2016 у позивача відсутній стаж державного службовця 10 років, який надає йому право на призначення пенсії по віку відповідно до Закону України «Про державну службу», тому ГУ ПФУ в Харківській області правомірно прийнято рішення про відмову ОСОБА_2 у перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Також представник відповідача зазначила, що згідно загальносоюзного класифікатора посад службовців, затвердженого постановою Держкомітету СРСР по стандартам від 27.08.1986 №016 посада інженер №22177віднесена до категорії посад «службовців». В інформаційному блоці класифікатора посад службовців зазначено три позиції: керівники, спеціалісти та інші службовці. Враховуючи наведене періоди роботи позивача з 06.07.1982 по 31.12.1987 у облконторі Будбанку м.Івано-Франківська на посаді інженера та старшого інженера технічного відділу, а також з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанкуна посаді старшого інженера відділу інженерно-технічного контролю не підлягають зарахуванню до стажу державної служби. Просила відмовити у задоволенні позову повністю.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалося.
Згідно з довідками про доставку електронного листа ухвала про відкриття провадження та адміністративний позов доставлені до електронного кабінету ГУ ПФУ в Харківській області (а.с.36 та зворот а.с.36).
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи.
Позивач 30.04.2024 звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про призначення/перерахунок пенсії за віком за нормами Закону України «Про державну службу».
Органом призначення пенсії за принципом екстериторіальності визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області07.05.2024 прийнято рішення №091630002189 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з тих підстав, що у позивача відсутній необхідний страховий стажна посадах державної служби. Стаж роботи ОСОБА_1 на посадах державної служби станом на 01.05.2016 становить 6 років 11 місяців 22 дня(а.с.20).
Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ПФУ в Харківській області, позивач через уповноваженого представника звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України №3723-ХІІ.
01.05.2016 набрав чинності Закон України №889-VIII, який визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців.
Відповідно до статті 90 Закону України №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України №3723-ХІІ, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, згідно з пунктом 10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №889-VIIIдержавні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
За приписами пункту 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу»(Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №3723-XI на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ), за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першоїстатті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»( 1058-15 ), у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №822/524/18).
Статтею 25 Закону №3723-ХІІ, на яку є посилання у пунктах 10-12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визначені класифікація посад державних службовців з першої по сьому категорію, інших прирівняних до них посад, не перелічених у цій статті, та передбачено, що віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.
Пунктом 8 розділу XIІ прикінцеві та перехідні положення Закону України №889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, у даному випадку слід також керуватись Порядком №283 та додатком до нього (в редакції чинній до 01.05.2016), за змістом пункту 2 якого до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема: на посадах керівних працівників і спеціалістів державнихорганів колишніх УРСР та інших республік, а такожколишнього СРСРзгідно з додатком.
Відповідно до Додатку до порядку обчислення стажу державної служби№283, Переліку державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР,період роботи в яких на посадахкерівних працівників іспеціалістів зараховується до стажу державної служби, віднесено до державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби зокрема: Держбанк СРСР,ЗовнішекономбанкСРСР,БудбанкСРСР,Промбудбанк СРСР, Агропромбанк СРСР, ЖитлосоцбанкСРСР,Ощадний банк СРСР, їх республіканські банки (контори), крайові, обласні (міські) управління, атакож міські і районні відділення.
Як встановлено судом із записів №4,5,6,7,8,9 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 16.11.1981 ОСОБА_1 у період з 06.07.1982 по 31.12.1987 у облконторі Будбанку м.Івано-Франківська на посаді інженера та старшого інженера технічного відділу, а також з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку на посаді старшого інженера відділу інженерно-технічного контролю (а.с.21-22).
Також, у період роботи позивача на вказаних посадах діяв Загальносоюзний класифікатор професій, посад та тарифних розрядів, затверджений Постановою Державного комітету СРСР по стандартам 27.08.1986 №016, відповідно до якого, класифікатором були встановлені наступні категорії посад: 1- керівники, 2-спеціалісти, 3-інші службовці. При цьому, для посади «інженер», «старший інженер» встановлено позначку « 2» у графі «код категорії», тобто посада інженера та старшого інженера відноситься до категорії спеціалістів.
З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача з 06.07.1982 по 31.12.1987 у облконторі Будбанку м.Івано-Франківська на посаді інженера та старшого інженера технічного відділу, а також з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку на посаді старшого інженера відділу інженерно-технічного контролю підлягають зарахуванню до стажу державної служби, в силу наведених вище законодавчих вимог.
Згідно оскаржуваного у цій справі рішення ГУ ПФУ в Харківській області, стаж роботи позивачана посадах державного службовця становить 6 років 11 місяців 22 дня, з урахуванням висновку суду про необхідність зарахування періодів роботи з 06.07.1982 по 31.12.1987 та з 02.01.1988 по 31.12.1990 до стажу державної служби, стаж роботи ОСОБА_1 станом на 01.05.2016на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становить більше 10 років.
Враховуючи наявність у позивача станом на час звернення до пенсійного органу із заявою про перехід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу'необхідного страхового стажу, досягнення необхідного віку а також наявність станом на 01.05.2016 необхідного стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, суд приходить до висновку, що позивач має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», а відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №091630002189 від 07.05.2024 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, то суд звертає увагу на таке.
Статтею 58 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, тобто Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Відповідно до приписів розділу IV Порядку №22-1, заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п.4.1). Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу (п. 4.2). Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи (п.4.3).
Заяву про перерахунок пенсії позивач подавав за місцем проживання, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Подана заява відповідно до екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, яке прийняло спірне у цій адміністративній справі рішення.
Із вказаного можна дійти висновку, що після реєстрації заяви ОСОБА_1 , орган пенсійного забезпечення, який розглядав і вирішував за принципом екстериторіальності питання про наявність в позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», в розумінні Порядоку №22-1, є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Отже, саме Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області є повноважним територіальним органом Пенсійного фонду України, визначеним за принципом екстериторіальності, що розглянув заяву позивача про перерахунок пенсії, який повинен вчинити дії зобов'язального характеру за наслідками скасування прийнятого ним протиправного рішення.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду щодо застосування норм права в аналогічних спірних правовідносинах, висловленій у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.
З огляду на встановлені вище обставини, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Харківській області перевести з 30.04.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ, зарахувавши ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 06.07.1982 по 31.12.1987 в облконторі Будбанку м. Івано-Франківська, а також з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку.
Щодо позову в частині зобов'язання відповідача ГУ ПФУ в Івано-Франківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідки№662/06-20 від 29.04.2024, то суд зазначає про передчасність таких вимог, оскільки пенсійний орган, хоч і вказав про подання позивачем разом із заявою вказаної довідки, однак мотивував свою відмову тим, що позивач взагалі не має права на переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ. Тобто пенсійний орган не надавав оцінку відомостям про заробітну плату, які містяться в довідці, а відмовив в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону №3723-ХІІ з підстав відсутності ОСОБА_3 права на отримання такого виду пенсії.
Так, вимоги позивача зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, з урахуванням заробітної плати, зазначеної в довідціДепартаменту розвитку громад та територій, дорожнього, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації №662/06-20 від 29.04.2024, є передчасним, оскільки стосуються розміру пенсійних виплат, який ще не обрахований суб'єктом владних повноважень, який наділений такою дискрецією, наслідки якої можуть бути предметом перевірки судом на відповідність критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, а отже така вимога спрямована на майбутнє, через, що не підлягає задоволенню зважаючи на те, що судовому захисту підлягає тільки порушене право.
Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеній в постановах від 12.09.2023 у справі №560/8328/22, від 19.12.2023 у справі №600/947/23.
Підсумовуючи наведене, позов належить задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
В підтвердження судових витрат у справі позивачем подано квитанцію від 03.07.2024 про сплату судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 969,00 грн. (а.с.6).
З огляду на часткове задоволення позову, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 484,50 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №091630002189 від 07.05.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести з 30.04.2024 ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 06.07.1982 по 31.12.1987 в облконторі Будбанку м. Івано-Франківська, а також з 02.01.1988 по 31.12.1990 в Івано-Франківському обласному управлінні Житлосоцбанку.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер2166807874) сплачений судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 50 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), адреса: АДРЕСА_1 .
відповідачі:
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 14099344) адреса: майдан Свободи, Держпром 3 під., 2 поверх, м. Харків, 61022;
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (ідентифікаційнийкод юридичної особи 20551088), адреса: вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.