про відмову у задоволенні клопотання
13 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5500/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України, в якій просить: 1) визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області щодо нездійснення нарахування та виплати суддівської винагороди судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 з доплатами, встановленими частинами другою та п'ятою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді та 20% посадового окладу судді за науковий ступінь «Доктор юридичних наук» - за період з 01 квітня 2024 року по 04 липня 2024 року; 2) зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 з доплатами, встановленими частинами другою та п'ятою статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»: за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді та 20% посадового окладу судді за науковий ступінь «Доктор юридичних наук» - за період з 01 квітня 2024 року по 04 липня 2024 року, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України задоволено повністю. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області щодо нездійснення нарахування та виплати суддівської винагороди судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді та щомісячної доплати за науковий ступінь доктора наук у розмірі 20% посадового окладу судді за період з 01 квітня 2024 року по 04 липня 2024 року. Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді та щомісячної доплати за науковий ступінь доктора наук у розмірі 20% посадового окладу судді за період з 01 квітня 2024 року по 04 липня 2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
06 серпня 2025 року позивач подала до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, в якій просить зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області в строк протягом 15 днів подати до суду звіт про виконання рішення в даній справі. Заявлене клопотання аргументує тим, що відповідач протягом тривалого часу уникає виконання рішення суду, яке набрало законної сили, оскільки суддівська винагорода за спірний період залишається не виплаченою в належному розмірі.
Нормами ст. 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
Так, розглянувши подану ОСОБА_1 заяву, суд не вбачає підстав для призначення судового засідання та вважає за можливе здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження.
Що стосується суті заявленого позивачем клопотання, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 11 червня 2020 року по справі №640/13988/19 зазначив, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
З огляду на те, що встановлення судового контролю, є не обов'язком суду, а виключно диспозитивним правом, суд вправі застосувати таке у випадках, коли наявні об'єктивних побоювань вважати, що суб'єкт владних повноважень ухилятиметься від виконання рішення суду в майбутньому, а всі інші способи забезпечення виконання судового рішення не дали позитивного результату.
Відповідачем в даній адміністративній справі є Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області, яке рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 зобов'язано нарахувати та виплатити суддівську винагороду судді Біловодського районного суду Луганської області ОСОБА_1 з урахуванням щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 30% посадового окладу судді та щомісячної доплати за науковий ступінь доктора наук у розмірі 20% посадового окладу судді за період з 01 квітня 2024 року по 04 липня 2024 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
В обґрунтування наявності підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації в Луганській області подати звіт про виконання судового рішення, позивач посилається на те, що відповідач не виконує вищезазначене рішення суду. Однак на підтвердження заявлених тверджень позивач жодних доказів до поданої заяви не долучила. При цьому суд не вважає належним доказом невиконання відповідачем такого рішення посилання позивача на відкриття органом примусового виконання рішення виконавчого провадження, оскільки таке свідчить виключно про вчинення ОСОБА_1 передбачених законодавством дій, спрямованих на забезпечення його виконання.
Суд також нагадує позивачу, що виконання судових рішень в першу чергу забезпечується шляхом їх примусового виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження". При цьому вважає, що відсутність належного виконання органом Державної виконавчої служби виданого судом виконавчого листа може бути підставою для застосування встановленого ст. 287 КАС України механізму оскарження дій чи бездіяльності державного виконавця.
Позивач заявляє, що 16 червня 2025 року за її заявою органи Державної виконавчої служби відкрили виконавче провадження з примусового виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду. При цьому будь-яких інших відомостей щодо здійснення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання судового рішення, надано не було. Окрім того, жодних доказів оскарження бездіяльності державного виконавця в судовому порядку, у разі не забезпечення належного виконання такого, позивач не надала.
Відповідно до ч. 2 ст. 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З огляду на вищезазначене заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №260/5500/24 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 , подану в порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна судова адміністрація України про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Р.О. Ващилін