13 серпня 2025 рокум. Ужгород№ 260/4957/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
Адвокат Горбачова Ганна Михайлівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про продовження відстрочки від призову на військову службу та не внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки. 2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити відстрочку від призову на військову службу без повторного надання військовозобов'язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у ОСОБА_1 законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов'язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачу, як багатодітному батькові, була надана відстрочка від призову на весь період проведення мобілізації та строку дії законних підстав, про що ІНФОРМАЦІЯ_3 видано довідку №В116/90 від 08 листопада 2024 року.
В подальшому така відстрочка підлягала автоматичному продовженню. Самостійно продовжити дію відстрочки через додаток «Резерв+» виявилось технічно неможливо. Тому, 19 червня 2025 року позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_1 , засобами поштового зв'язку заяву стосовно отримання (продовження) відстрочки за п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме, як чоловік, на утриманні якого перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. Зазначену заяву відповідачем було отримано 21 травня 2025 року, але розглянуто не було, а також, не було надано відповіді з приводу розгляду даної заяви. 29 травня 2025 року на адресу відповідача надіслано адвокатський запит з проханням надати інформацію чи внесені дані про раніше надану ОСОБА_1 відстрочку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, саме інформації про зміну дати закінчення відстрочки; у разі не внесення інформації за наданою ОСОБА_1 письмовою заявою інформації про продовження відстрочки, повідомити про причини невиконання. Адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 отримало 02 червня 2025 року. Як зазначає позивач, жодної відповіді, на адвокатський запит не надходило.
Позивач зазначає, що відсутність рішення про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в продовженні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
11 липня 2025 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що заява позивача від 19.05.2025 року, що надійшла поштовим зв'язком 21.05.2025 року за вх. №11062 була розглянута ІНФОРМАЦІЯ_2 . За наслідком розгляду даної заяви, позивачу було надано відповідь від 02.06.2025 року №9577 за якою запропоновано скористатись абз.2 п.58 Постанови від 16 травня 2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Представник відповідача вказує, що позивач виключно вибірково та на користь собі інтерпретує норми законодавства при цьому, ним самим в позовній заяві зазначено про неможливість продовження відстрочки за допомогою програмного комплексу «Резерв+». Додатково акцентує увагу суду, на останній абзац п.60 Постанови 560, яким установлено, що у разі неможливості провести перевірку наявності у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та інших державних реєстрів або баз (банків) даних територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (Центральне управління або регіональні органи СБУ чи відповідний підрозділ розвідувальних органів) повідомляє такому військовозобов'язаному засобами телефонного, електронного або поштового зв'язку про необхідність надання ним відповідних підтвердних документів для продовження раніше наданої відстрочки. Що і було зроблено у випадку з позивачем.
У зв'язку з вищенаведеним представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник позивача 14 липня 2025 року надіслала на адресу суду відповідь на відзив на позовну заяву, у якому заперечила проти позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та перебуває на обліку як військовозобов'язаний у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією паспорта позивача та копією військово-облікового документу за №021120249361193200001.
Відповідно до довідки №В116/90 від 08 листопада 2024 року, ОСОБА_1 було надано відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на весь період проведення мобілізації та строку дії законних підстав, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - багатодітний батько.
В подальшому, ОСОБА_1 надіслав на адресу Начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 заяву, у якій зазначив, що відповідно до частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» він не підлягає призову на військову службу, а також те, що йому була надана відстрочка від призову на весь період проведення мобілізації та строку дії законних підстав. Вказав, що на момент написання заяви, у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутня інформація про зміну дати закінчення дії відстрочки. Повідомив, що обставини, через які він отримав відстрочку, не змінились, а всі необхідні документи, ним були подані раніше. Просив продовжити йому раніше надану відстрочку шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки. Дана заяву надійшла на адресу відповідача 21 травня 2025 року, що підтверджується накладною «Укрпошти» за №8800000263244.
Судом також досліджена відповідь ІНФОРМАЦІЯ_6 від 02.06.2025 року за №11062, на заяву ОСОБА_1 від 19.05.2025 року, у якому відповідач, відповідно до Закону України від 11.04.2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2024 року №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», запропонував позивачу скористатися абз.2 п.58 зазначеної Постанови та особисто подати заяву з повним переліком документів, підтверджують право на відстрочку від призову по мобілізації за ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, при собі мати паспорт та військово-обліковий документ, для приведення у відповідність військового обліку згідно з діючим законодавством.
Бездіяльність відповідача щодо нерозгляду заяви про продовження відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.
Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі- Закон №3543-XII).
Відповідно до ст.1 Закону №3543-XII мобілізація комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Згідно ч.5 ст.22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
Процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560 (далі - Порядок №560).
Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлений Додатком 5 до Порядку №560, зокрема для п.13 ч.1 ст.23 Закону №3543-XII:
- для батьків військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи або батьків дружини (чоловіка) військовозобов'язаного з числа осіб з інвалідністю I чи II групи - один із таких документів, що підтверджує інвалідність: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; заява за формою згідно з додатком 15 (у разі потреби) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку вона обирає для здійснення свого утримання;
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження);
- для військовозобов'язаного, який має одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про народження дружини (чоловіка) та свідоцтво про шлюб);
- для військовозобов'язаного, який має одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, - один із таких документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є військовозобов'язаними та зобов'язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або документ, що підтверджує перебування під арештом (крім домашнього арешту), або відбування покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі.
Відповідно до пп.56-58 Порядку №560 (у редакції чинній станом на час подання позивачем заяви від 05.11.2024) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Згідно п.60 Порядку №560 Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.
Таким чином, Порядок №560 (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) встановлює обов'язок Комісії здійснити розгляд заяви особи та документів, що підтверджують право на відстрочку та ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Суд встановив, що позивач, згідно довідки від 08.11.2024 №В116/90, мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на весь період проведення мобілізації та строку дії законних підстав, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - багатодітний батько.
19.05.2025 позивач направив заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з тих самих підстав.
Проте, відповідач у відповідь на заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та доданих документів рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову не прийняв, а направив інформаційний лист від 02.06.2025 року №9577.
Суд зазначає, що п.60 Порядку №560 містить імперативні приписи, які встановлюють обов'язок Комісії здійснити розгляд заяви особи та документів, що підтверджують право на відстрочку та ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
За таких обставин суд констатує допущення ІНФОРМАЦІЯ_2 , протиправної бездіяльності щодо не розгляду та неприйняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 19 травня 2025 року.
Щодо позовної вимоги, про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_6 продовжити відстрочку від призову на військову службу без повторного надання військовозобов'язаним документів, що підтверджують право на відстрочку, за наявності у ОСОБА_1 законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих військовозобов'язаним документів для оформлення відстрочки) на строк, установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, але не більш як до настання обставин, за яких особа втрачає законні підстави для відстрочки, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.245 цього Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно ч.ч.3, 4 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.
Суд зазначає, що оцінка наданих військовозобов'язаним документів на предмет їх повноти та достатності у процедурі надання відстрочки від призову на військову службу належить до виключної компетенції відповідача, у зв'язку із чим, виконуючи завдання адміністративного судочинства, передбачене у ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що у цьому випадку слід зобов'язати відповідача (як орган, який допустив протиправну бездіяльність) розглянути заяву позивача від 19.05.2025 року, про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за наслідками розгляду заяв з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
Оскільки оформлення та видача довідки про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та внесення відомостей щодо надання відстрочки до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів здійснюється після прийняття Комісією відповідного рішення, позовні вимоги у цій частині суд вважає передчасними.
Суд також враховує інші аргументи позивача, зазначені у позові, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.
Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, сплачений позивачем відповідно до квитанції від 19.06.2025 судовий збір у розмірі встановленої ставки судового збору на суму 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про продовження відстрочки від призову на військову службу.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 19.05.2025 року та прийняти рішення за наслідками розгляду заяви з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні іншої частини вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати у сумі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
СуддяЯ. М. Калинич