Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення позовної заяви
14 серпня 2025 року Справа №200/6141/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов О.О., ознайомившись з матеріалами адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (який входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я;
визнання протиправною діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про постановку на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про постановку на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , -
Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ч.1 ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто та (або) через представника.
Відповідно до ч.1 ст.57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною 4 ст.59 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Згідно з ч.1 ст.20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.2 ст.60 Кодексу адміністративного судочинства України обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката (ч.2 ст.26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно ч.3 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Частиною 4 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пп. 12.3 та 12.8 п. 12 Положення, ордер містить наступні реквізити, зокрема, посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату цього документа; обмеження повноважень, якщо такі передбачені договором про надання правничої (правової) допомоги.
Зазначена норма узгоджується з вимогою ч. 4 ст. 26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» положеннями ст. ст. 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 237, 240 Цивільного кодексу України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником у межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 202/5348/18.
Суд зауважує, що Закон України "Про судоустрій і статус суддів" передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року №3-рп/99 зроблено висновок, що за правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.
Суд звертає увагу, що Верховний Суд, зокрема у постанові від 13.02.2020 року у справі №1.380.2019.001004 (ЄДРСР 87560122), в ухвалах від 09.10.2020 у справі № 824/3180/14-а (ЄДРСР 92116461), від 16.09.2020 у справі № 824/877/19-а (ЄДРСР 91571433), від 17.08.2020 у справі № 300/1294/19 (ЄДРСР 91036679), від 20.01.2020 у справі № 440/607/19 (ЄДРСР 87044901) виклав наступний висновок: звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи, на уповноваження певної особи на представництво. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути надані в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень, делегованих представнику. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Так, позовну заяву підписано адвокатом Карповою Іриною Анатоліївною.
У доданих до позову матеріалах наявний ордер на надання правничої (правової) допомоги серії ВІ №1325396 від 12 серпня 2025 року, виданий на підставі договору про надання правової допомоги №46 від 16 квітня 2025 року та копія свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №3965 від 11 січня 2022 року.
При цьому, до позову не додано договору про надання правової допомоги №46 від 16 квітня 2025 року, що є підставою для видачі зазначеного ордеру, а тому суд приходить до висновку про необхідність повернення позовної заяви, з огляду на підписання її особою, повноваження якої належним чином не підтверджені, зважаючи на наступне.
Ордер не є підтвердженням наявності повноважень адвоката на підпис та звернення до суду із позовною заявою (позовом) від імені та в інтересах позивача, оскільки ордер не вказує на обсяг повноважень, наданих адвокату.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що, по-перше, повноваження представника, яким є адвокат, повинні бути підтверджені оригіналами (належним чином завіреними копіями) ордеру, виданого на ведення справи в суді, або довіреності; по-друге, ордер, на відміну від довіреності, не вказує обсяг повноважень, наданих адвокату. Повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позову, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно обсягу наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі.
Отже, враховуючи, що адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, а повноваження адвоката, зокрема, в даному випадку щодо підписання позовної заяви, повинно підтверджуватись домовленістю сторін у договорі про надання правової допомоги, який засвідчує існування між клієнтом та адвокатом домовленості стосовно об'єму наданих йому повноважень, шляхом окремого визначення такої дії у договорі, суд приходить до висновку, що у матеріалах справи відсутній документ на підтвердження дійсної волі позивача реалізувати своє право на підписання позовної заяви не самостійно, а через адвоката (представника), та, відповідно, обсяг повноважень, наданий такому адвокату (представнику).
Аналізуючи зміст Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» щодо повноважень представляти інтереси позивача адвокатом Карповою І.А., враховуючи відсутність договору про надання правової (правничої) допомоги, суд дійшов висновку, що даний представник не має повноважень на підписання позовної заяви позивача. Інші докази права підпису позовної заяви від імені позивача, у доданих до позову матеріалах - відсутні.
Таким чином, суд доходить до висновку, що докази права підпису позовної заяви від імені позивача у доданих до позовної заяви матеріалах відсутні.
Згідно із вимогами п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (який входить до складу ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_4 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , непридатним до військової служби та про виключення його з військового обліку військовозобов'язаних, у зв'язку із непридатністю до військової служби за станом здоров'я; визнання протиправною діяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про постановку на облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» та зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 видалити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформацію про постановку на військовий облік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - повернути позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами, у справі залишити копію.
Роз'яснити, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя О.О. Аканов