14 серпня 2025 рокуСправа №160/10782/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
14.04.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.01.2025 №047050021436, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести з 06.01.2025 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ та п. 10 Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" №889-VІІІ, у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №600/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025 та №601/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в державних податкових органах.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком з березня 2023 року. 16.12.2024 позивач припинила державну службу та звільнилась з посади головного державного інспектора Кам'янського відділу організації роботи управління організації роботи Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області. 06.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу». 08.01.2025 відповідачем прийнято рішення №047050021436, яким відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Підставою для відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є невідповідність посади державного інспектора в Головному управлінні Державної податкової служби України у Дніпропетровській області до посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України. Позивач не погоджується з позицією відповідача та зазначає, що на момент набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889-VIII (01.05.2016) позивачка обіймала посаду державного службовця і набула більше ніж 16 років державної служби, що дає їй право на призначення пенсії відповідно до п.10 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу». Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ позивач досягла 62-річного віку, мала страховий стаж понад 25 років, на день набрання чинності Законом № 889-VІІІ мала понад 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців та продовжила працювати на державній службі, вона має право на призначення пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
05.05.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання - не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Періоди роботи працівників місцевих державних податкових адміністрацій на посадах, в період перебування на яких були встановлені ранги державних службовців, підлягають зарахуванню до стажу роботи на посадах віднесених до відповідних категорій посад державних службовців. Відповідно до приписів ст. 3 Закону №889-VIII дія цього закону не поширюється на осіб, яким присвоюються спеціальні звання. Ключовим правовим питанням у справі щодо якого фактично виник спір, є право позивача на переведення на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Тому, питання щодо переведення позивача на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати є похідним і повинно розглядатись після вирішення питання про наявність відповідного права на перехід. 3 огляду на зазначене, вважаємо, що вимога в частині щодо перерахунку пенсії з урахуванням довідок про складові заробітної плати задоволенню не підлягають як передчасні (заявлені на майбутнє).
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Позивач з березня 2023 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком.
16.12.2024 позивач припинала державну службу та звільнилась з посади головного державного інспектора Кам'янського відділу організації роботи управління організації роботи Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_2 від 28.08.1980 та вкладишем до неї НОМЕР_3 від 08.11.2018.
06.01.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії - перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», долучивши до заяви: довідку про підтвердження стажу державного службовця за №87116/6/04-36-11-01-04 від 30.12.2024; довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №600/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025 за формою відповідно до Додатку 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 №823 та довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд) №601/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025 за формою відповідно до Додатку 5 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб від 12.07.2024 №823.
08.01.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянуто заяву позивача за принципом екстериторіальності та прийнято рішення №047050021436, яким відмовлено у переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Підставою для відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є невідповідність посади державного інспектора в Головному управлінні Державної податкової служби України у Дніпропетровській області до посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
За приписами ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав свобод людини є головним обов'язком держави.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як слідує зі ст. 22 Конституції України, конституційні права і свободи ґрунтуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII визначено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 ст. 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" досягла передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV" віку.
Підставою для відмови відповідача у переведенні позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є невідповідність посади державного інспектора в Головному управлінні Державної податкової служби України у Дніпропетровській області до посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України під час роботи позивача з 28.10.1999 по 16.12.2024.
Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 28.08.1980 позивач працювала з 28.10.1999 в Державній податковій інспекції у м. Дніпродзержинську, Дніпродзержинській об'єднаній Державній податковій інспекції Дніпропетровської області, Кам'янському управлінні Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, Кам'янському управлінні Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на посадах державного податкового інспектора різних відділів.
16.12.2024 припинено державну службу та звільнено з посади у зв'язку зі скороченням посади державної служби відповідно до наказу від 13.12.2024 №1392-о.
Таким чином сукупний стаж державної служби позивача становить більше 20 років.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Згідно з ч. 18 ст. 37 Закону №3723-XII період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Абзацами другим та третім пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 (далі - Порядок №283), передбачено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової та контрольно-ревізійної служби, а також на посадах суддів, слідчих, прокурорів, інших службових осіб, яким присвоєно персональні звання.
Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності у період роботи позивача на відповідних посадах, був Закон України від 04.12.1990 №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (далі - Закон №509-XII), а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону №509-XII державна податкова служба, якій за змістом частини другої цієї статті підпорядковані державні податкові інспекції в областях, районах, містах і районах у міста, є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів податків, зборів та інших платежів і неподаткових доходів і внесків до державних цільових фондів, встановлених законодавством України.
Посадовою особою органу державної податкової служби, за правилами частини першої ст. 15 Закону №509-XII, може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством фінансів України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (частини 1, 4 статті 15 цього Закону).
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, які обіймали посади в державних органах для виконання завдань і функцій держави (зокрема, у сфері податкової політики), одержували заробітну плату за рахунок державного бюджету, - мають право на зарахування періодів такої роботи до стажу державної служби.
Таким чином, доводи відповідача про те, що посадові особи контролюючих органів, яким присвоюються спеціальні звання, не належать до категорій посад державної служби, - є безпідставними.
Згідно записів у трудовій книжці, позивач працювала на посадах із спеціальними званнями (рангами) старшого державного податкового інспектора, головного державного податкового інспектора та інших посадах, які відносяться до посад державного службовця, у період з 28.10.1999 по 16.12.2024.
Судом встановлено, що стаж державної служби позивача відповідно до відомостей трудової книжки (в сукупності з тим, що зараховується за цим рішенням) становить понад 10 років станом на 01.05.2016, та понад 20 років незалежно від місця роботи на час досягнення необхідного віку.
Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті, суд враховує те, що відповідачем у справі не ставиться під сумнів достовірність даних наведених в трудовій книжці позивача.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протиправно відмовило у переведенні ОСОБА_1 з 06.01.2025 з пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу", з огляду на що суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.01.2025 №047050021436 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, як таке, що не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Стосовно вимоги про переведення (призначення) з пенсії за віком на пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону №3723-ХІІ, нарахування та виплати пенсії, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України наведено перелік рішень, які суд може прийняти у разі задоволення позову.
Із змісту вказаних норм видно, що адміністративне судочинство спрямоване на захист порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин у випадку, якщо своїми незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю суб'єкт владних повноважень порушує такі права, свободи та інтереси осіб.
Враховуючи повноваження суду при вирішенні справи, закріплені в ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України та протиправність відмови позивачу у переведенні з пенсії за віком на пенсію державного службовця за віком, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд у цій справі вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Полтавській області призначити позивачу з 06.01.2025 пенсію за віком на підставі Закону №3723-ХІІ у розмірі 60% заробітку, який зазначений в довідках, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №600/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025 та №601/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в державних податкових органах.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 12.04.2025, наявною в матеріалах справи.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір у сумі 968,96 грн (у розмірі встановленої ставки судового збору з урахуванням понижуючого коефіцієнту за подання позовної заяви через автоматизовану систему «Електронний суд» підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.01.2025 №047050021436, яким ОСОБА_1 відмовлено у переведенні на пенсію за віком відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області перевести з 06.01.2025 ОСОБА_1 на пенсію державного службовця за віком відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ та п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ, у розмірі 60% від заробітку, зазначеного в довідках, виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області №600/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025 та №601/6/04-36-10-02-13 від 06.01.2025, зарахувавши до стажу державної служби періоди роботи на посадах в державних податкових органах.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати за подачу позову до суду у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський