14 серпня 2025 рокуСправа №160/7780/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
14.03.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат, за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат, за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18) позивач набув право на обчислення та виплату грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; призначено до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
26.03.2025 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що тримісячний строк для звернення позивача до суду з позовом про стягнення належної заробітної плати у вигляді перерахованого грошового забезпечення за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 завершився 30.09.2023. Позовну заяву з вимогами щодо перерахунку та виплату належного грошового забезпечення за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 позивач подав до суду 14.03.2025, тобто поза межами встановленого строку. Скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Враховуючи те, що до пункту 4 Постанови №704 не були внесені відповідні змін у спірний період, то у відповідача не було підстав для визначення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704. Приймаючи до уваги той факт, що позивачем, відповідний рапорт з наданням відповідних документів, на підставі яких йому має бути виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, командуванню військової частини НОМЕР_1 для розгляду у 2022 - 2023 роках не подавався, відповідно позивачу вказана матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань не нараховувалась і не виплачувалась, як підтвердження зазначено у довідці про доходи від 25.02.2025 №2-91. Враховуючи, що у 2022 - 2023 роках позивачу щорічна основна відпустка під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 не надавалась то відповідно, така виплата військовою частиною НОМЕР_1 не здійснювалася, що підтверджується відповідною довідкою про доходи від 25.02.2025 №2-91, долученою до позовної заяви позивача. Окрім зазначеного, позивач під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 до командування військової частини НОМЕР_1 взагалі не звертався із рапортом щодо виплати грошової допомоги для оздоровлення у період з 08.06.2022 до 02.03.2023 без вибуття у щорічну основну відпустку, що ще раз доводить відсутність підстав для задоволення його вимог. Позовні вимоги в частині здійснення нарахування додаткових одноразових виплат за 2022 та 2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум до військової частини НОМЕР_1 є безпідставними, адже позивач не звільнений з військової служби та продовжував проходити військову службу та перебував у списках військової частини НОМЕР_2 про що свідчать наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2023 №108. Військова частина НОМЕР_1 перебуває на повному забезпеченні, в тому числі і на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 на підставі рішення Міністра оборони України від 13.06.2022 №12653/з про включення ІНФОРМАЦІЯ_1 до мережі розпорядників коштів другого рівня та окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1200 щодо надання права начальнику фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня зараховувати військові частини на фінансове забезпечення до інших військових частин та з метою оптимізації фінансового забезпечення військових частин Сил територіальної оборони Збройних сил України зараховано на фінансове забезпечення з 01.08.2022. Тобто, виплату коштів нарахованих військовою частиною НОМЕР_1 здійснює військова частина НОМЕР_2 , в якої військова частина НОМЕР_1 перебуває на її фінансовому забезпеченні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 залучено до участі у справі №160/7780/25 в якості другого відповідача за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - Військову частину НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
29.07.2025 від військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач-2 позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування заявленої позиції зазначено, що скасування пункту 6 Постанови №103 не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивача, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 не створює підстав для здійснення відповідного перерахунку. Отже, під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних спірних правовідносин. У спірних правовідносинах відсутня подія прийняття Урядом України, як єдиним компетентним суб'єктом з даного питання, у період часу з 29.01.2020 по 19.05.2023, постанови Кабінету Міністрів України з приводу збільшення розмірів посадових окладів та окладів за званнями у порядку пункту 4 Закону. Тому, у силу дії відповідного рішення Уряду України нормативного характеру усі суб'єкти владних повноважень були зобов'язані призначати, обчислювати, нараховувати та виплачувати реальне (фактичне) грошове забезпечення діючих публічних службовців за постановою №704 із використанням показника прожиткового мінімуму працездатної особи у "1762,00 грн". Відтак, позовні вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення Позивача, з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 в частині, що стосується періоду з 08.06.2022 по 02.03.2023, є необґрунтованими. Військова частина НОМЕР_2 здійснює виплату грошового забезпечення виключно у разі отримання необхідних для розрахунків грошового забезпечення військовослужбовцям даних, зокрема, але не виключно витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплату грошового забезпечення (накази про преміювання особового складу частини). З урахуванням того, що військовою частиною НОМЕР_2 не отримано відповідних даних, зокрема витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 про виплату: за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704, така виплата Позивачу при виключенні зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 командиром військової частини НОМЕР_2 здійснена не була.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .
Позивач має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 19.03.2015.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.06.2022 №3, молодшого сержанта ОСОБА_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 , відповідно пункту 12 та 257 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (зі змінами) призначено наказом командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 06.06.2022 №38-РС, на посаду командира 3 відділення забезпечення 2 взводу забезпечення роти забезпечення військової частини НОМЕР_1 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2023 №108, молодшого сержанта ОСОБА_1 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_6 (по особовому складу) від 28.02.2023 №53-РС, виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , у зв'язку з призначенням - на посаду командира відділення охорони взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби.
05.02.2025 до військової частини НОМЕР_1 надійшов запит ОСОБА_1 щодо грошового забезпечення, нарахованого за час проходження військової служби в період з 08.06.2022 по 02.03.2023.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 27.02.2025 за №1803/904 повідомлено, що пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" станом на 1 січня 2018 року складає 1762 грн. В свою чергу, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", відповідно до якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Також, зазначені зміни передбачають, що видатки, пов'язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.
В листі вказано, що у військової частини НОМЕР_1 немає підстав для перерахунку грошового забезпечення та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за період з 08.06.2022 по 02.03.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року та здійснення виплати різниці з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з неналежно проведеним розрахунком грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон України №2011-XII).
Відповідно до ст. 1 Закону України №2011-XII соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
За приписами ч. 1 ст. 9 Закону України №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України №2011-XII до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
З 01.01.2008 розміри грошового забезпечення військовослужбовців були установлені Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294.
У подальшому, Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 з питання визначення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було прийнято постановою "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова Кабінету Міністрів України №704).
Згідно пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704 згадане рішення набирало чинності з 01.01.2018.
Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 (у первинній редакції на дату прийняття) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином, Урядом України було запроваджено дві розрахункові величини обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 №1052 до пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України №704 були внесені зміни у частині календарної дати набуття чинності і строк початку дії цього нормативного акту було перенесено з 01.01.2018 на 01.01.2019.
Таким чином, станом на 01.01.2018 Постанова Кабінету Міністрів України №704 не діяла, а питання розмірів грошового забезпечення військовослужбовців було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України №1294.
При цьому, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції Постанова Кабінету Міністрів України №103 було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладом за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 діяв до моменту скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 у межах справи №826/6453/18 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020), тобто до 29.01.2020.
З 29.01.2020 була відновлена юридична дія пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, де передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відтак, з 29.01.2020 знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Проте, згідно пункту 3 розділу ІІ Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №240/4946/18, постанові Верховного Суду від 18.02.2021 у справі №200/3775/20-а, постанові Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №200/3757/20-а.
Відтак, під час розв'язання колізії між нормами пункту 3 розділу ІІ Закону України №1774-VІІІ та пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704, у редакції до внесення змін Постановою Кабінету Міністрів України №103, перевагу належить віддати положенням закону як акту вищої юридичної сили.
Водночас, з 29.01.2020 була відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладом за військовим званням, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладом за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом станом на 01.01.2018.
З вказаного слідує, що 29.01.2020 настала подія підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, тобто станом на 01.01.2020, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
З 01.10.2020 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 №1038, котра також внесла зміни до порядку обчислення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складав - 1762 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складав - 2102 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що станом на 01.01.2021 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складав 2270 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складав 2481 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01.01.2023 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 2684 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що станом на 01.01.2024 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 3028 грн.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає 3028 грн.
З викладеного вбачається, що грошове забезпечення позивача та додаткові види грошового забезпечення повинні обчислюватися: з 08.06.2022 по 31.12.2022 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"; з 01.01.2023 по 02.03.2023 із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Суд звертає увагу, що відповідач-1 у відзиві не заперечує стосовно періодів виплати грошового забезпечення, вказує лише на відсутності підстав для виплати грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, у тому числі надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійних характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення (допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань)) у спірний період з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.
В матеріалах справи наявна довідка про доходи позивача від 25.02.2025 №2-91, видана військовою частиною НОМЕР_2 .
Відповідно до п.п. 1.5 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 "Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України" визначено військова частина яка не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Згідно з Правилами організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, що є додатком до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 №280 військова частина, яка не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).
Командир військової частини, зарахованої на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня, організовує своєчасне оформлення та подання розпоряднику коштів усіх документів, необхідних для здійснення належного фінансового забезпечення військової частини.
Первинні документи, розрахунки фондів оплати праці, заявки на кошти, платіжні доручення, грошові атестати військовослужбовців, розрахунково-платіжні відомості на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, заробітної плати працівникам та інші виплати підписують посадові особи розпорядника коштів та посадові особи (командир та інша, визначена командиром, відповідальна посадова військової частини, яка знаходиться на фінансовому забезпеченні.
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника).
Військова частина НОМЕР_1 перебуває на повному забезпеченні, в тому числі і на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_2 на підставі рішення Міністра оборони України від 13.06.2022 №12653/з про включення ІНФОРМАЦІЯ_1 до мережі розпорядників коштів другого рівня та окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 №248/1200 щодо надання права начальнику фінансового органу розпорядника коштів другого ступеня зараховувати військові частини на фінансове забезпечення до інших військових частин та з метою оптимізації фінансового забезпечення військових частин Сил територіальної оборони Збройних сил України зараховано на фінансове забезпечення з 1 серпня 2022 року.
Тобто, виплату коштів нарахованих військовою частиною НОМЕР_1 здійснює військова частина НОМЕР_2 , в якої військова частина НОМЕР_1 перебуває на її фінансовому забезпеченні.
Відтак, суд визнає протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат, за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704
Враховуючи, що військова частина НОМЕР_1 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 , суд зобов'язує Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат, за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про задоволення позову.
Розподіл судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач у відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ), Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат, за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення, в тому числі одноразових додаткових виплат, за період з 08.06.2022 по 02.03.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 та Законом України "Про Державний бюджет на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 №704.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський