14 серпня 2025 року Справа 160/23060/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить суд:
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення ОСОБА_1 як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправними дії щодо визначення як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність щодо не здійснення запитів відповідно до заяв від 07.03.2018 року та 02.07.2025 року, протиправною бездіяльність щодо не врахування всього стажу зазначеного в трудовій книжці, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2018 року, відповідно до ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру, врахувати весь стаж зазначений в трудовій книжці, з врахуванням заробітної плати для розрахунку розміру пенсії, виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, здійснювати виплату пенсії на визначений пенсіонером банківській рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до положень Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028, 00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До позовної заяви не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, позивачем в адміністративному позові було заявлено 6 вимог немайнового характеру, а вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії є похідними.
З огляду на викладене, позивач повинен був сплати судовий збір за подання цього адміністративного позову у розмірі 5813,76 грн (1211,20*0,8*6) за вимоги немайнового характеру.
Суд звертає увагу на те, що документів, які б підтверджувати сплату позивачем судового збору, до суду не надано.
З огляду на зазначене, позивачу необхідно доплатити судовий збір за подання цього адміністраивного позову у сумі 5813,76 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Тобто, для усунення вказаних недоліків позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 5813,76 грн. Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно з частиною 1 ст.169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення зазначених недоліків, шляхом надання оригіналу квитанції про сплату судового збору.
Крім того, за приписами частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд, зауважує, що позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії за віком ОСОБА_1 з 07.03.2018 року.
Отже, звертаючись до суду з позовом у серпні 2025 року, тобто зі спливом понад 7 років, позивач пропустив встановлений положеннями частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України строк на звернення до суду.
Наведена правова позиція також узгоджується з висновками викладеними в Постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року в справі № 160/28752/23.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У відповідності до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати можливість позивачу у строк протягом 10-ти днів з дня отримання даної ухвали привести у відповідність до вимог ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву, а саме надати до суду: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів, квитанцію про сплату судового збору.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 10-ти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Коренев