14 серпня 2025 року Справа №160/23287/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
за участі:
представника позивача Полубана Є.Р.
при секретарі судового засідання Калаб Т.В
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи у м. Дніпрі клопотання Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ» про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ», керівника Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ» Поволоцького Владислава Леонідовича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі України, -
12.08.2025 р. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ» (далі - відповідач-1), керівника Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ» Поволоцького Владислава Леонідовича (далі - відповідач-2) з вимогами:
- встановити тимчасове обмеження y праві виїзду керівника Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ» (ЄДРПОУ05509858) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України, до погашення податкового боргу Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ».
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Товариство як платник податків має податковий борг у сумі 2 731 171,06 грн. Відповідно до п.59.5. ст.59 ПК України контролюючим органом сформовано податкову вимогу, яка направлена товариству. Уповноваженою особою контролюючого органу прийнято рішення №1/05509858/483 від 11.01.2024 р. про стягнення коштів платника податків у рахунок погашення податкового боргу відносно Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ». На виконання цього рішення позивачем надсилались до банківських установ платіжні інструкції, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на банківських рахунках. Позивач, посилаючись на вказані обставини вважає наявними підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника товариства за межі України до погашення податкового боргу або настання інших обставин, зазначених у пункті 87.14 статті 87 ПК України.
Ухвалою суду від 13.08.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі та повістки про виклик у судове засідання направлені сторонам у встановлені КАС України строки та порядок. Докази направлення містяться в матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог навів доводи, аналогічні зазначеним в позовній заяві.
Представник відповідача-1, відповідач-2 в судове засідання не з'явились.
Від відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на 15.08.2025 р. Клопотання вмотивоване тим, що керівник перебуває на посаді з 2025 року, менше 240 днів, та не отримував податкової вимоги.
Представник позивача проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на строки розгляду вказаної категорії справ.
Відповідно до ч. 2 ст. 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Відповідно до матеріалів справи позов подано податковим органом до суду через систему «Електронний суд» 12.08.2025 р.
Тобто, справа має бути розглянута судом протягом 48 годин з 12.08.2025 р., тобто, строк розгляду спливає 14.08.2025 р.
Доводи відповідача-1 стосовно перебування директора на посаді менше 240 днів та не отримання вимоги не приймаються судом до уваги, оскільки на момент розгляду справи ОСОБА_1 є керівником Приватного акціонерного товариства «МЕТЕЛУРГТРАНСРЕМОНТ» та норми чинного законодавства не пов'язують право звернення контролюючого органу з позовом до суду з часом перебування керівника на посаді.
14.08.2025 р. відповідачем-1 надано відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позовних вимог заперечував, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне.
Позовна заява Східного МУ ДПС направлена 05.08.2025, оскільки днем вручення податкової вимоги є 03.06.2022 + 240 календарних днів. Відтак, після спливу 240 днів у позивача виникало право на звернення до суду із відповідною позовною заявою. Обмеження строків звернення ст. 289-2 КАС України - не передбачає.
Таким чином право на звернення до суду згідно ст. 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України (в тому числі і в порядку звернення до суду з заявою) виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та має бути реалізовано (у разі звернення до суду з заявою про обмеження виїзду за кордон керівника платника податків), з урахуванням норм ст. 122 КАС України, тобто у тримісячний строк з моменту виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі №580/11507/24, який враховано судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник позивача проти зазначених доводів заперечував посилаючись на постанову Верховного Суду у справі №160/5655/22 від 31.03.2025 р.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду через його подання поза межами процесуального строку, суд зазначає про наступне.
Згідно п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Із матеріалів позовної заяви вбачається, що згідно зі ст. 59 Податкового кодексу України податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» від 03.06.2022 №0011191-1308-20483 та направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Металургтрансремонт", яка була отримана 18.04.2023 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, податкова вимога форми «Ю» від 03.06.2022 №0011191-1308-20483 вважається належним чином врученою 18.04.2023.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до з п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Згідно ч. 1 ст. 289-2 КАС України у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Суддею враховано, що позивачем звернувся до суду із цим позовом саме на підставі положень ст. 289-2 КАС України, а не із заявою згідно вимог ст. 283 КАС України.
Згідно ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Таким чином право на звернення до суду згідно ст. 289-2 КАС України щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України (в тому числі і в порядку звернення до суду з заявою) виникає через 240 днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, та має бути реалізовано (у разі звернення до суду з заявою про обмеження виїзду за кордон керівника платника податків), з урахуванням норм ст. 122 КАС України, тобто у тримісячний строк з моменту виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24.07.2025 у справі №580/11507/24, який враховано судом відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Судом встановлено, що податкова вимога форми «Ю» від 03.06.2022 №0011191-1308-20483 вважається належним чином врученою 18.04.2023, як наслідок, закінчення 240-денного строку, встановленого п. 87.13 ст. 87 Податкового кодексу України та ч.1 ст. 289-2 КАС України припав на 15.12.2023, однак позов контролюючого органу подано до суду лише 12.08.2025, тобто поза межами тримісячного строку звернення до суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Реалізація контролюючим органом права на звернення до суду з позовною заявою щодо тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб Приватного акціонерного товариства «Металургтрансремонт» , а нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою суб'єкта владних повноважень.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Аналогічна правова позиція щодо даних правовідносин викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити її без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160,161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", Керівника юридичної особи: Поволоцького Владислава Леонідовича про встановлення тимчасового обмеження y праві виїзду за кордон - залишити без руху.
Запропонувати позивачу усунути недоліки позову протягом 2-х ( двох) годин з моменту отримання копії ухвали суду про залишення позову без руху шляхом надання суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Рябчук